Головуючий у суді першої інстанції: Білоцерківець О.А.
справа № 757/14893/24-п
провадження № 33/824/3622/2024
3 жовтня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Звонарьова Валентина Вадимовича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого водієм - експедитором у Товаристві з обмеженою відповідальністю «НОН-СТОП ХОЛДІНГ», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року,-
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору в сумі 605, 60 грн. на користь держави.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 12.03.2024 об 11 год. 05 хв., у м. Києві на бул. М. Міхновського, 34 керував автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився у медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія», чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 27 червня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Звонарьовим В.В. подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Зокрема, зазначає, що протокол від 20.03.2024 серії ААД № 864409 складений поза межами строку, визначеного ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Звертає увагу, що висновок лікаря нарколога КНП «ЦМННКЛ «Соціотерапія» складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме: відсутність обґрунтованих підстав для проходження медичного огляду ОСОБА_1 та відсутність у матеріалах справи направлення поліцейського на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, як того вимагає п. 4 розділу 1 цієї Інструкції.
Також зазначає, що поліцейським, під час складання протоколу, не роз'яснено права, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року, у зв'язку неодноразовим зверненням до суду першої інстанції із заявою про видачу повного тексту постанови в період з 16 травня 2024 року до дня отримання завіреної копії постанови 12 червня 2024 року.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Звонарьов В.В. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Звонарьова В.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Вимогами ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з положенням п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції, яка була чинною на час вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Тобто, з огляду на положення КУпАП, протокол є актом, який повинен містити інформацію про конкретне діяння, яке ставлять у вину особі, виходячи з правової природи поняття адміністративного правопорушення.
Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у даних правовідносинах - є уповноваженими на те посадовими особами органів Національної поліції України (ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2024 серії ААД № 864409 складеним о 10 год. 35 хв. у м. Києві за адресою: пр-т Берестейський, 10 В, інспектором взводу № 1 роти № 2 БЗС ДПП старшим лейтенантом поліції Порхачем Д.О., громадянин України ОСОБА_1 12.03.2024 об 11 год. 05 хв. на бул. М. Міхновського, керував автомобілем «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому порядку лікарем наркологом у КНП «ЦМННКЛ «Соціотерапія», чи порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України. Відповідальність за таке порушення передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Виходячи з наведеного вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 864409 складено 20.03.2024, а момент виявлення особи, яка його вчинила, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, рапорту інспектора взводу № 1 роти № 2 БЗС ДПП старшого лейтенанта поліції Порхача Д.О., медичному висновку та із самого протоколу датований 12.03.2024. Тобто, протокол складено з пропущенням двадцяти чотирьох годинного терміну, передбаченого ст.254 КУпАП.
В даному випадку, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2024 серії ААД № 864409 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стало порушення останнім вимог п. 2.9.а ПДР України, що було виявлено 12.03.2024 об 11 год. 05 хв. на бул. М. Міхновського.
Отже, цей протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом.
Суд підтримує доводи апеляційної скарги в цій частині та звертає окрему увагу на наступне.
Як убачається із відеозапису реєстратора ID 474168, після зупинки транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , поліцейським проведено поверхневий огляд. За його вказівками, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без зауважень здійснені фізичні вправи на визначення чіткості координації рухів. Під час поїздки доставлення ОСОБА_1 для проведення огляду лікарем наркологом до КНП «ЦМННКЛ «Соціотерапія» відбулась зупинка автомобіля патрульної поліції. Під час цієї зупинки ОСОБА_1 самостійно, без супроводу та нагляду поліцейського, направився до приміщення автозаправки. У період відсутності останнього, між поліцейськими відбулась розмова, щодо наявності сумнівів у них про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння та підстав направлення його на медичний огляд, наводились приклади аналогічних ситуацій пов'язаних з блідим кольором обличчя та відсутністю у цьому «аномальності».
Таким чином, ОСОБА_1 певний час перебував без нагляду поліцейських. При цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Отже, з урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням порядку, визначеному ч. 2 ст. 254 КУпАП, відповідно не може вважатись допустимим доказом доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а інші докази у матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду не може вважатись законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з чим, відповідні доводи апелянта є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Звонарьовим Валентином Вадимовичем - задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 8 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О. І. Шкоріна