22 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/30736/23
категорія 108080100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 181980706 від 04.10.2023 на суму 1020,00 грн та № 181970706 від 04.10.2023 на суму 1218686,21 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що він здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині "КУМ". Вказує на порушення оформлення результатів перевірок посадовими особами контролюючого органу щодо надання/направлення акта перевірки, як це передбачено ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Стверджує, що відповідачем неправомірно накладено штраф на суму надходжень в розмірі 808997,81 грн, оскільки закон про застосування РРО у сфері торгівлі не містить обов'язкової вимоги з'єднання або поєднання РРО з платіжним банківським терміналом. Таким чином, відсутність в рядках 11-18 в чеку РРО не є порушенням, якщо чек виданий на повну вартість товару з додаванням чеку терміналу. Платіжний термінал і РРО, встановлені в магазині "КУМ", не поєднані і не з'єднані, чеки РРО і РОS-терміналу вводяться вручну окремо. Просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення № 181980706 від 04.10.2023 на суму 1020,00 грн та № 181970706 від 04.10.2023 на суму 1218686,21 грн та скасувати їх.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 05.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому той проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача. Відповідач зазначає, що форму і зміст розрахункового документа/електронного розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, яке однаково поширює свою дію на розрахункові документи створені як РРО так і ПРРО. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 17.07.2024 № 133 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024, у зв'язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А., справу передано на розгляд судді Леміщаку Д.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Леміщака Д.М. від 23.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/30736/23. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Працівниками ГУ ДПС у Житомирській області відповідно до наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 19.07.2023 № 1683-п на підставі ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 02.08.2023 № 12881/06/РРО/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення позивачем п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу, ст.24 Кодексу законів про працю України та вимоги Наказу МФУ від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій(розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій(розрахункових книжок) (із змінами та доповненнями)».
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.10.2023:
- № 0181970706, яким нараховано штрафні санкції в сумі 1 218 686,21 грн.
- № 0181980706, яким нараховано штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн.
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, підстава, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Чинне законодавство не деталізує форму та шляхи отримання такої інформації, однак наголошує на тому, що така повинна підтверджувати можливі порушення платником податків діючого законодавства.
За вказаною підставою контролюючий орган в наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Суд встановив, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області № 1683-п від 19.07.2023 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " виданий на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ПК України. Однак крім покликання на норми Кодексу такий наказ не містить відомостей про наявну та/або отриману інформацію про можливі порушення таким платником податків чинного законодавства.
Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Таким чином, у разі якщо платник податків, обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, вказує про порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки, то суд повинен надавати правову оцінку таким підставам (доводам) в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень (податкових повідомлень - рішень), прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач від підписання та отримання другого примірника акту відмовився, про що здійснено відмітку в самому акті та згідно вимог ст. 86 Кодексу представниками контролюючого органу складено акт, що засвідчує факт відмови від підписання та отримання другого примірника акту фактичної перевірки.
Суд звертає увагу на те, що примірник акту фактичної перевірки, наданий відповідачем, не містить у відповідній графі підпису посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку .
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази направлення такого акта ФОП ОСОБА_1 , як це передбачено п. 86.5 ст. 86 ПК України навіть у випадку відмови платника податків від його підписання.
Щодо виявлених порушень під час проведення фактичної перевірки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно з положеннями статті 2 3акон №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13).
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21).У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.
Як вбачається з акту перевірки від 02.08.2023 № 12881/06/РРО/1822013517 посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки встановлено, що згідно даних СОД РРО Податкового блоку та деяких наданих копій чеків з РРО, проводились розрахунки за проданий товар та видачі коштів під час повернення товару за відсутності у фіскальних чеках обов'язкових реквізитів попереднього програмування, а саме:
- цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму - 17984,62 грн, відповідно до додатка до акта №1 - на 8 аркушах;
- для суб'єкта господарювання роздрібної торгівлі , який здійснює реалізацію підакцизних товарів та зареєстрований платником акцизного податку - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами на загальну суму - 15198,90 грн, відповідно до додатків до акту з №2 по №13 - на 12 аркушах.
Крім того, відповідно до наданої довідки від 31.07.2023 АТ КБ Приватбанк проведено розрахунки через електронний платіжний засіб на загальну суму - 775902,79 грн. Вказано, що при реалізації підакцизних товарів зазначена сума не проведена через реєстратор розрахункових операцій із позначенням програмування форми оплати чи електронний платіжний засіб у кредит,тощо. За період перевірки не роздруковувались та не видавались (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідні розрахункові документи що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 809087,91 грн.
В спростування наведеного позивач зазначає, що разом з фіскальними чеками з РРО позивач видавав клієнтам одночасно розрахункові документи, які в сукупності містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Слід зазначити, що зворотнього відповідачем в акті перевірки не відображено. Крім того, на підтвердження вказаних обставин перевіряючими особами належних та допустимих доказів з'єднання РРО з банківським терміналом, встановлених в магазині "КУМ" не надано.
Більше того, матеріали справи містять лист колективного підприємства "Біатрон-6" вих. № 23-10/ДПС від 23.10.2023, адресований ФОП ОСОБА_1 , в якому повідомлено, що РРО Міні-Т400 зав. № ПБ 4101422860, що належить ФОП ОСОБА_1 , встановлений за адресою м. Житомир, площа Житній ринок, 2, магазин "КУМ" станом на 23.10.2023 не є з'єднаним або поєднаним з платіжним терміналом банку.
Суд враховує, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення № 13.
Зокрема Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 2021 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених під час судового розгляду обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону № 265/95-ВР у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п. 2 розділу ІІ Положення № 13.
Суд також враховує, що відповідач під час фактичної перевірки взагалі не досліджував зміст квитанцій платіжних терміналів, які видавались позивачем разом з фіскальними чеками під час проведення розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Водночас дослідивши долучений позивачем зразок такої квитанції, суд зауважує, що у ній наявна необхідна інформація, а така квитанція відповідає вимогам до форми і змісту, передбаченим пунктом 160 Розділу VIIІ Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164. Тобто фіскальні чеки та квитанції платіжних терміналів, які видавались позивачем, у своїй сукупності містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Згідно з розрахунком штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0181970706 сума штрафних санкції становить 1 213 586,21 грн.
Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що ГУ ДПС у Житомирській області, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0181970706 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 213 586,21 грн, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, тому є необґрунтованим, протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Щодо незабезпечення режиму програмування товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД (повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0181970706, де згідно розрахунку сума штрафу становить 5100,00 грн за порушення п. 11 ст .3 Закону 265/95-ВР).
Відповідно до пункту 2 розділу II Положення № 13 фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
За пунктом 4 розділу І Положення № 13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторками розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
З оглянутого судом додатку до акту перевірки, копія якого додана відповідачем до відзиву встановлено, що у декількох операціях з реалізації підакцизних товарів не зазначено код УКТ ЗЕД, який містить 9 символів.
Зокрема:
06.09.2022, фіскальний чек 53800, коньяк "Гудаурі", в графі «код товару згідно УКТЗЕД» - проставлено 0.
Суд зауважує, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТЗЕД) це систематизований перелік товарів, який складається з кодів товарів та найменувань для цих кодів.
Коди в УКТЗЕД об'єднані у товарні позиції, позиції в групи, а групи в розділи. Для визначення кодів товарів керуються положеннями Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, примітками до розділів, груп, позицій, підпозицій категорій та підкатегорій. Назви розділів та груп в УКТЗЕД не мають юридичної сили. Всього в УКТЗЕД є 21 розділ та 97 груп. Розділи в УКТЗЕД позначаються римськими цифрами, а групи арабськими цифрами. Товарні позиції позначаються числом з чотирьох арабських цифр. Товарні позиції в свою чергу деталізовані на товарні підпозиції шестицифрові коди. Товарні підпозиції в УКТЗЕД, у свою чергу, поділені на категорії (восьмицифрові коди), а товарні підкатегорії на товарні підкатегорії (десятицифрові коди)
Так, підакцизні товари місять 10-тизначний код УКТЗЕД.
Згідно додатку до Закону України"Про Митний тариф України", код УКР ЗЕД товару "коньяк" (Cognac) - 2208 20 12 00, що не відповідає коду зазначеному позивачем при програмуванні товару.
З норм вищевказаних нормативно-правових актів встановлено, що обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення є факт проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, обставини щодо незабезпечення програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії УКТЗЕД, відповідає висновкам податкового органу.
Положеннями статті 17 Закону 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості
Отже, виходячи із встановлених обставин у цій справі, суд зазначає про те, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті ч. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР є правомірним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0181970706 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5100,00 грн, передбачених ч. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР є таким, що прийняте відповідачем на підставі і в межах повноважень, встановлених законом.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0181980706 від 04.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 1020,00 грн за порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України).
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України).
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України).
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України).
У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (п. 85.9. ст. 85 Податкового кодексу України).
Відповідальність в разі ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, встановлена статтею 121 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн або у випадку повторного порушення в розмірі 2040,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було вчасно надано оригіналів документів необхідних для проведення перевірки, що підтверджується самим ФОП ОСОБА_2 у заяві від 29.07.2024 (копія).
За таких обставин суд вважає, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у вигляді податкового повідомлення-рішення від № 0181980706 від 04.10.2023 на суму 1020,00 грн.
Положеннями частини першої статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене,оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи, суд вважає, що контролюючий орган не підтвердив належними та допустимими доказами правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 04.10.2023 № 0181970706 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1 213 586,21 грн.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно з квитанцією про сплату від 27.10.2023 № 27-16501996/с та 10576,46 грн згідно з квитанцією про сплату від 20.11.2023 № 20-16639893/С, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6630,23 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.10.2023 № 0181970706 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 213 586,21 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 6630,23 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 22 жовтня 2024 р.
22.10.24