Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/15879/2024
м. Київ Справа № 757/26870/24-ц
23 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Остапчук Т.В. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору на виховання та утримання дитини, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору на виховання та утримання дитини.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору на виховання та утримання дитини, передано на розгляд за підсудністю до Суворовський районний суд м. Одеси.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 19 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Токовенко Олексій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що позивач при поданні позовної заяви зазначив про те, що останнім відомим місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_1 , за територіальною підсудністю відноситься до Печерського районного судуміста Києва.
Вказані обставини підтверджуються листом Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.02.2023 року за вих. № 105/74/АЗ/11-1735, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебувають на обліку в Управлінні згідно відомостей Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб з 16.02.2023 року по теперішній час. Інформація до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених внесена з використанням мобільного додатка Порталу Дія, зазначена адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 , з 16.02.2023 року.
Вважає, що суд першої інстанції в порушення положень статті 187 Цивільного процесуального кодексу України не вірно визначив місце проживання відповідача, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивач ОСОБА_1 зазначав адресу відповідачки ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 .
До позовної заяви було подано копію довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру з якої вбачається, що місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .
Також до позовної заяви було подано копію договору про виховання та утримання дитини від 08 вересня 2021 року в якому зазначено, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
08 липня 2024 року суддею Печерського районного суду м. Києва було зроблено запит до реєстру територіальної громади м. Києва та КП «Головний інформаційно- обчислюваний центр» стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача за адресую, зазначеною позивачем в позовній заяві.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва станом на 15 липня 2024 року зареєстровані особи за адресою АДРЕСА_2 відсутні.
Відповідно до відповіді № 715816 від 31 липня 2024 року з єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3
Передаючи справу за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси, суд першої інстанції посилався на те, що позивач звернувся до суду з позовом, який підлягає розгляду за правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, тобто за місцем проживання (перебування) відповідача, яке відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з урахуванням Розпорядження голови Верховного суду від 05.07.2022 № 36/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Суворовський районний суд м. Одеси (окрім кримінальних проваджень), позовну заяву необхідно передати за підсудністю за місцем реєстрації відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Територіальна підсудність має декілька видів: підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд, або суддя (ст. 26 ЦПК України), підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29 ЦПК України), виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Згідно з ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За загальним правилом частини 1 статті 27ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону, Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21.04.2022), у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розташованими на тимчасово окупованих територіях, Верховний суд розпорядженням від 05.07.2022 № 36/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Суворовський районний суд м. Одеси (окрім кримінальних проваджень).
З урахуванням вище викладене, суд першої інстанції з урахуванням наявної в матеріалах справи інформації стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача та з урахуванням розпорядження Верховного Суду прийшов до правильного висновку, що дана справа підлягає направленню до Суворовського районного суду м. Одеси.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач при поданні позовної заяви зазначив про те, що останнім відомим місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_1 , за територіальною підсудністю відноситься до Печерського районного суду міста Києва, що підтверджується листом Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.02.2023 року за вих. № 105/74/АЗ/11-1735, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви не було надано доказів на підтвердження фактичного місця проживання відповідача станом на час подання позову 12.06.2024 року.
До апеляційної скарги позивачем було надано копію листа Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.02.2023 року за вих. № 105/74/АЗ/11-1735, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебувають на обліку в Управлінні згідно відомостей Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб з 16.02.2023 року. Інформація до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених внесена з використанням мобільного додатка Порталу Дія, зазначена адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 , з 16.02.2023 року.
Надані до апеляційної скарги докази на підтвердження позовних вимог, колегія суддів не може прийняти в якості доказу у справі з огляду на вимоги ч.3 ст. 367 ЦПК України, якою передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В апеляційній скарзі позивач не зазначає підстав з урахуванням яких він не міг надати ці докази до суду першої інстанції.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначений лист датований 22 лютим 2023 року, а з даним позовом, позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва у червні 2024 року.
Таким чином, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: