справа №176/1544/23
провадження №2/176/26/24
14 жовтня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря с/з Коваленко О.В.
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в загальному порядку в м. Жовті Води Дніпропетровської області, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання відновити залишок коштів на рахунку,-
ОСОБА_2 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з даним позовом, де просить зобов'язати АТ «Ощадбанк» відновити залишок коштів на рахунку НОМЕР_1 в розмірі 6795 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається нате, що 05 квітня 2023 року він отримав смс-повідомлення про зарахування на його рахунок відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» пенсійних виплат, які він отримує, як особа з інвалідністю. Цього ж дня він спробував зайти до мобільного додатку АТ «ОЩАДБАНК» «Ощад24/7» з метою перевірити баланс рахунку. Всі спроби зайти в мобільний банкінг були марними, система постійно видавала помилку. Проте, вже через деякий час він отримав смс - повідомлення про те, що з його карти було здійснено переказ коштів двома транзакціями на загальну суму 6975,00 грн. на карту, емітовану іншим банком. Зрозумівши, що вказаний переказ коштів було вчинено іншою особою, він одразу ж зателефонував на гарячу лінію банку та заблокував мобільний банкінг. Також, ним одразу ж було заблоковано і саму картку, з якої було здійснено переказ коштів. Після цього, він звернувся з заявою до поліції про вчинення крадіжки грошових коштів з його рахунку. Також, 07.04.2023 року він звернувся до відділення банку з письмовою заявою та повідомив про несанкціоноване списання коштів. Просив провести службове розслідування за даним фактом. У відповідь на своє звернення відповідачем було повідомлено позивачу про те, що вказані операції було проведено за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет банкінгу, коди підтвердження щодо проведених транзакцій були направлені банком на номер телефону вказаний в заяві, як наслідок були списані грошові кошти. Також, йому було повідомлено, що успішне оскарження таких транзакцій можливе лише у випадку некоректної роботи самої системи переказів міжнародних платіжних систем Visa/MasterCard. Крім того було зазначено, що всі дії з розрахунками та платіжними картками в мобільному додатку банку здійснюються після обов'язкової ідентифікації/верифікації клієнта використанням коду доступу до мобільного додатку банку/біометрії, які налаштовуються клієнтом після правильного введення одноразового коду доступу для входу в мобільний додаток, який надсилається банком на фінансовий номер телефону клієнта. Жодних кодів підтвердження при проведенні спірних транзакцій він так і не отримував, хоча це є обов'язковою умовою при здійсненні такого роду операцій відповідно до вимог договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ощадбанк». Крім того банк у своїй відповіді сам підтвердив, що додаток було перевстановлено буквально за два дні до списання коштів з його рахунку. Таку операцію він особисто не проводив та дозволу на проведення не надавав. Також він не надавав будь-яким стороннім особам свою картку та пароль до неї нікому не називав будь-які дані, що стосуються відкритого рахунку та картки. Тому, твердження банку, що несанкціонований переказ коштів з її рахунку стався в результаті розголошення ним своїх персональних даних, реквізитів картки та кодів підтвердження, які нібито надходили на його телефон не відповідають дійсності. Враховуючи той факт, що з його рахунку без його відома були списані кошти, які для нього є значною сумою, та факт того, що Банк відмовляється відновити на його рахунку ці кошти, змушений звернутися до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого по справі ОСОБА_5..
Ухвалою судді від 03 липня 2023 року відкрито спрощене провадження по даній справі.
27.07.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, де останній вважає позовну заяву по вищезазначеній справі безпідставною, необґрунтованою та заперечує проти позовних вимог позивача, виходячи з наступного. Між банком та позивачем було укладено договір №4213 від 09 листопада 2012 року про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки. Відповідно до п.1 договору клієнту відкривався поточний рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» номер рахунку НОМЕР_2 з часу його відкриття змінювався на № НОМЕР_3 та в подальшому на номер в форматі IBAN - НОМЕР_1 . Зміна номерів рахунків клієнтів була передбачена вимогами постанови Правління НБУ «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку №89 від 11.09.2017 року. Згідно виписки по рахунку позивача 05.04.2023 року відбулись наступні операції з переказу коштів з рахунку - 16:39 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 14243230010001 на суму 6700,00 грн., комісія - 3,00 грн., 16:41 переказ коштів з рахунку UKR KYIV MOBILE BANKING 14243330010001 на суму 95,00 грн., комісія 0,00 грн. Відповідно до даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» документів зі справ з юридичного оформлення рахунків, виписок з відповідних рахунків інших клієнтів банку за 05.04.2023 кошти в сумах, які були переказані з рахунку позивача 05.04.2023 зараховані на рахунки інших фізичних осіб, які є клієнтами банку та отримувачами цих коштів. Виходячи зі змісту копії позовної заяви та копій доданих до неї документів саме ці операції з переказу коштів з рахунку оспорюються позивачем. Банком за зверненням позивача була здійснена перевірка викладених в його відповідній заяві обставин за результатами якої, зокрема встановлено, що з використання реквізитів платіжних карток випущених на його імя та мобільного додатку банку, який було встановлено/пере встановлено 03.04.2023 о 12 год. 44 хв. (попередня авторизація в додатку банка була здійснена 01.10.2022 16:17:32 з використанням облікового запису, що був зареєстрований/створений 12.01.2022, 11:40:22 за його фінансовим номером телефону. Операції були здійснені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку випущеної на його ім'я з обов'язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/перевстановленні мобільного додатку Банку, який надсилався Банком 03.04.2023 12.34-12.42 на його фінансовий номер телефону. Таким чином, вищенаведені обставини, вказують на те, що спірні операції з переказу коштів з рахунку позивача були здійснені з попередньою відповідною автентифікацією позивача та його платіжної картки, до моменту повідомлення позивачем обставин, які могли вказувати на втрату індивідуальної облікової інформації. Здійснення контролю за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів покладаються саме на позивача, як власника рахунку.
07.08.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка зводиться до перефразування обставин справи, викладених ним у позовній заяві.
21.08.2023 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які також містять пояснення, викладені у відзиві на позов.
Ухвалою від 29 серпня 2023 року здійснено перехід з розгляду справи у спрощеному провадженні на розгляд справи загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження. У відповідача витребувано докази по справі.
19.09.2023 року на виконання ухвали суду від 29.08.2023 року відповідачем надано, виписку по рахунку ОСОБА_3 , копії 1,10 стор. заяви-приєднання №95304918/270622 від 27.06.2022 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), виписка по рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_4 ; копії 1,4 стор. Заяви про приєднання №557678922 від 23.10.2018 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року до участі у справі залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки дані особи є безпосередніми учасниками спірних правовідносин, так як на рахунки останніх були зараховані кошти з оспорюваних фінансових операцій.
Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 року (в зв'язку з відставкою головуючого ОСОБА_5 ), визначено головуючого суддю Волчек Н.Ю.
Ухвалою від 15 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження суддею Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, ОСОБА_6 у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_5 на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 06 лютого 2024 року №339/0/15-24. По справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
У судові засідання позивач не з'являвся, у своїй заяві просив розглядати справу без його участі. Матеріали справи містять письмові пояснення позивача, які досліджені судом у судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).
Судом встановлено, що 09 листопада 2012 року між сторонами укладено договір №4213 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки.(а.с.44-49)
Відповідно до п.1 договору клієнту відкривався поточний рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» номер рахунку НОМЕР_2 з часу його відкриття змінювався на № НОМЕР_3 та в подальшому на номер в форматі IBAN - НОМЕР_1 . Зміна номерів рахунків клієнтів була передбачена вимогами постанови Правління НБУ «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку №89 від 11.09.2017 року. (а.с.36)
Згідно виписки по рахунку позивача 05.04.2023 року відбулись наступні операції з переказу коштів з рахунку - 16:39 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 14243230010001 на суму 6700,00 грн., комісія - 3,00 грн., 16:41 переказ коштів з рахунку UKR KYIV MOBILE BANKING 14243330010001 на суму 95,00 грн., комісія 0,00 грн. (а.с.7)
З письмових пояснень позивача, які наявні в матеріалах справи вбачається що 05 квітня 2023 року він отримав смс-повідомлення про зарахування на його рахунок відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» пенсійних виплат, які він отримує, як особа з інвалідністю. Цього ж дня він спробував зайти до мобільного додатку АТ «ОЩАДБАНК» «Ощад24/7» з метою перевірки балансу рахунку. Всі спроби зайти в мобільний банкінг були марними, система постійно видавала помилку. Проте, вже через деякий час він отримав смс - повідомлення про те, що з його карти було здійснено переказ коштів двома транзакціями на загальну суму 6975,00 грн. на карту, емітовану іншим банком. Зрозумівши, що вказаний переказ коштів було вчинено іншою особою, він одразу ж зателефонував на гарячу лінію банку та заблокував мобільний банкінг. Також, ним одразу ж було заблоковано і саму картку, з якої було здійснено переказ коштів. Після цього, він звернувся з заявою до поліції про вчинення крадіжки грошових коштів з його рахунку. Також, 07.04.2023 року він звернувся до відділення банку з письмовою заявою та повідомив про несанкціоноване списання коштів.
Згідно із листом АТ «Державний ощадний банк України» від 29.05.2023 року №22/4-02/1702/2023/с, де банк повідомив позивачу, що за результатами перевірки викладених у заяві обставин встановлено, що з використанням реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім'я, позивача та мобільного додатку Банку (MOBILE BANKING), який було ветановлено/перевстановлено 03.04.2023 о 12:44:14 (попередня авторизація в додатку Банка була здійснена 01.10.2022 16:17:32) з використанням облікового запису, що був зареєстрований/створений 12.01.2022 11:40:22 за фінансовим номером телефону позивача, відбулись наступні успішні операції, участь в яких позивач заперечує: • 05.04.2023 о 16:39:06 операція переказу грошових коштів з платіжної картки Банку № НОМЕР_4 в сумі 6700,00 грн. (без урахування комісії) на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану Банком на іншого клієнта; 05.04.2023 16:41:41 операція переказу грошових коштів з платіжної картки Банку № НОМЕР_4 в сумі 95,00 грн. (без урахування комісії) на платіжну картку № НОМЕР_6 , емітовану Банком на іншого клієнта.
Операції по переказу коштів між платіжними картками відносяться до операцій типу P2P (Person То Person), по яких надання послуги полягає в миттєвому (он-лайн) перерахуванні коштів на іншу платіжну картку. Тому, успішне оскарження таких операцій можливе лише у випадку некоректної роботи самої системи переказів міжнародних платіжних систем Visa/Mastercard далі - МПС). Такі перекази відбуваються із обов'язковим дотриманням процедур з обслуговування міжнародних платіжних карток, а саме: проведенні авторизації, безпомилкове введення отриманих 3DS кодів підтвердження/біометрії. Тому згідно з правилами МПС Р2Р перекази, здійснені без помилок в роботі самої системи переказів МПС не можуть бути оскаржені. Вищезазначені операції здійснені коректно, тому згідно правил МПС не можуть бути оскаржені. Вищезазначені операції здійснено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку, випущеної на імя позивача з обов'язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку Банку, який надсилався банком 03.04.2023 12:34-12:42 на фінансовий номер телефону позивача. Відтак, відповідач вважає, що несанкціонований переказ грошових коштів міг статися в результаті розголошення позивачем своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на його ім'я та одноразових кодів підтвердження, які надходили на його фінансовий номер телефону, а також у зв'язку з порушенням (недотриманням) позивачем вимог договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Крім того, позивачу рекомендовано співпрацювати з правоохоронними органами для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. (а.с.10-11)
Відповідно до роздруківки вхідних і вихідних дзвінків, ПрАТ «Водафон Україна», СМС-повідомлень абонентського номеру НОМЕР_7 за період з 03.04.2023 року по 05.04.2023 року блокування та заміни сім картки позивача у цей період не було. (а.с.21-22)
Згідно із відповіддю т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ відділення поліції №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Руслана Лєбєдєва від 25.01.2024 року, останній повідомив, що 05.04.2023 року до відділення поліції надійшло звернення від ОСОБА_2 з приводу шахрайських дій, яке було зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної системи ІПНПУкраїни за №1925. Проведеною перевіркою встановити осіб зняття грошових коштів не надалось можливим, що унеможливлює у зв'язку з цим внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В разі отримання інформації яка б сприяла оперативному інтересу по справі, рішення буде переглянуто та прийнято згідно чинного законодавства. (а.с.161)
Матеріали справи також містять аналогічну відповідь від начальника ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_7 від 24.04.2023 року. (а.с.162)
Судом також досліджено аудіо- файл розмови позивача з працівником банку, наданий представником відповідача, з якого чути, як працівник банку роз'яснює позивачу те, що операції з переказу коштів було здійснено з його мобільного банкінгу і на запитання останнього робить припущення що незаконні операції з його банківським рахунком могли би бути здійснені тільки після того, як клієнт банку розголосив стороннім особам конфіденційну інформацію що стосується його рахунку. При цьому, позивач зауважує, що коли він прийшов у відділення з ціллю пере випуску своєї карти і коди він вже сидів у відділенні з номеру який був вказаний на зворотній стороні його карти, а саме 0443630138 йому зателефонували і представившись співробітниками банку попросили назвати номер карти і пін код до неї, це було при працівниці банку до якої він звернувся. При цьому працівник банку підтвердив, що це номер є дійсно номером Ощадбанку і що з цього номеру могли зателефонувати тільки у випадку підтвердження входу до мобільного банкінгу. (а.с.58-а)
Потрібно наголосити, що ОСОБА_2 є клієнтом АТ «Ощадбанк», яке у свою чергу є професійним учасником ринку надання банківських послуг, а тому повинно доводити, що саме користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Вимоги до рівня розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка є слабшою стороною у цивільних відносинах, а тому всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь слабшої сторони, тобто споживача банківських послуг.
Сукупність вищезазначених обставин поза будь-яким розумним сумнівом свідчить, що списання коштів з рахунку позивача та їх переказ на номери інших рахунків у інших банках відбулося всупереч волі позивача, про що останній без зволікань повідомив банк та правоохоронні органи.
Доводи АТ «Ощадбанк» про те, що переказ грошових коштів з банківського рахунку позивача відбувся за його розпорядженням, не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що надісланий ОСОБА_2 код у виді SMS та подальше його введення до чат-боту «Ощадбанку» підтверджувало саме переказ грошових коштів на конкретну суму за кожною транзакцією, матеріали справи не містять.
Потрібно зазначити, що коли споживачу банківських послуг приходить SMS повідомлення для подальшого введення змісту цього повідомлення для підтвердження транзакції, то зміст цього повідомлення повинен відображати саме конкретну мету надісланого повідомлення з відображенням суми транзакції, яка підлягає підтвердженню.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 3 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Статтею 5 ЦПК України передбачено, зокрема, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21).
Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (чч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України).
За ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зазначив про таке: «у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що позивач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що ОСОБА_2 втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
При цьому, судом встановлено факт звернення позивача до банку та блокування своєї картки, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про не доведення відповідачем того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір у сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 11, 15, 16, 20, 526, 1068, 1073 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання відновити залишок коштів на рахунку, задовольнити.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129) відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_8 ) НОМЕР_1 в розмірі 6795 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 3726703284) на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2024 року.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК