ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 жовтня 2024 року Справа № 902/1442/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024
(ухвалене о 14:32 год. у м. Вінниці, повний текст складено 29.07.2024)
у справі № 902/1442/23 (суддя Нешик О.С.)
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі"
до фізичної особи-підприємця Романова Олександра Олександровича
про стягнення 96 021 грн 92 коп. вартості необлікованої електричної енергії
Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Романова Олександра Олександровича 96 021 грн 92 коп., з яких: 90 358 грн 82 коп.- вартість необлікованої електричної енергії, що донарахована згідно з актом про порушення №3298 від 17.02.2022, та 5 663 грн 10 коп. - вартість експертизи, що проведена в зв'язку з виявленим порушенням підпунктів 6, 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 17.02.2022 представниками Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в присутності відповідача здійснено обстеження електроустановок та перевірку схеми обліку електричної енергії, під час якого виявлено порушення пп.6, 8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, що полягає в порушенні голографічної наліпки, встановленої на боковій стійці лічильника №11814477; частковій відсутності номеру пломби №2011805; наявності механічних пошкоджень всередині корпусу лічильника.
За наслідками перевірки позивачем складено акт про порушення №3298 від 17.02.2022, за результатами розгляду якого комісія управління позивача вирішила направити засіб обліку на експертизу.
Після надходження висновків експертного електротехнічного дослідження №22-5275 від 11.10.2022 та трасологічного експертного дослідження лічильника №22-5276 від 11.10.2022 комісія управління позивача здійснила розрахунок вартості необлікованої електричної енергії по акту про порушення №3298 від 17.02.2022.
Оскільки відповідач не сплатив вартість не облікованої електроенергії та вартості експертного дослідження, позивач звернувся до суду.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 19.07.2024 у справі № 902/1442/23 в позові відмовив.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" не доведено факт без облікового споживання електричної енергії відповідачем.
Крім того, відмовляючи в задоволення позову в цій справі суд також врахував наявні недоліки акту про порушення №3298 від 17.02.2022.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.1.1.2 глави 1.1 розділу I, п.5.1.1 глави 5.1, п.5.5.5 глави 5.5 розділу V, п. п. 8.4.2, п. 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024 у справі № 902/1442/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
В рішенні суд вказав, що у висновку № 22-5276 від 11.10.2022 питання щодо встановлення наявності/відсутності внесення змін до конструкції та факту втручання в роботу наданого лічильника електроенергії не вирішувалось, бо виходить за межі компетенції судового експерта.
Однак це не відповідає дійсним обставинам, оскільки висновок експерта № 2-5275 від 11.10.2022, всупереч твердженням суду, не містить інформації, що питання щодо встановлення наявності/відсутності внесення змін до конструкції та факту втручання в роботу лічильника не входить до компетенції судового експерта та мало бути вирішено експертним електротехнічним дослідженням.
Згідно Висновку експерта № 22-5275 визначено, що технічний стан лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11, зав. № 11814477, щодо обліку спожитої електричної енергії, на момент проведення експертної повірки відповідає вимогам ДСТУ 6100:2009 та п. 1.5.15 Правил улаштування електроустановок. Сторонні пристрої та елементи, що не передбачені заводом-виробником в корпусі. На друкованій платі та інших складових лічильника відсутні.
У Висновку експерта № 22-5276 встановлено, що з числа пломб, що на момент проведення дослідження, були встановлені на лічильнику електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477:
пломба-наклейка (пломбувальний скотч) з реквізитами "NIК Для використання в Вінницькій області", встановлена на правому боці корпусу лічильника, в місці з'єднання (сполучення) кожуха і цоколя, після її первинного встановлення відкривалася і повторно встановлювалася;
- пломба-наклейка (індикатор впливу постійного магнітного поля) типу "Магнет" з реквізитами "NIК M14962298", встановлена на паспортній табличці лічильника, після її первинного встановлення не відкривалася і повторно не встановлювалася;
- одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба типу "КАРАТ v.2" з реквізитами "С61786765 ВОЕ", встановлена на правому пломбувальному гвинті лічильника, після її установки розкривалася і повторно встановлювалася;
- пломба з пластичного металу світло-сірого кольору, встановлена на правому пломбувальному гвинті лічильника, після її обтискання пломбувальними тисками не відкривалася і повторно не навішувалася.
- одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба "Гарант" з реквізитами "NIК 2011805", встановлена на лівому пломбувальному гвинті лічильника, після її установки не розкривалася і повторно не встановлювалася.
На зовнішній поверхні корпусу та елементах кріплення, наданого на дослідження лічильника електричної енергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477 наявні механічні пошкодження, характер, локалізація та механізм слідоутворення яких наведені в дослідницькій частині висновку. На одному з внутрішніх елементів лічильника, а саме - деталях електромеханічного рахункового механізму наявні механічні пошкодження, характер, локалізація та механізм слідоутворення яких наведені в дослідницькій частині висновку. Виявлені пошкодження є характерними трасо логічними слідами впливу стороннім предметом (предметами), інструментом (інструментами), наявність яких може свідчити про несанкціоноване втручання в роботу розрахункового механізму наданого на експертизу лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477 та заміну даних обліку електричної енергії. Комплекс встановлених ознак (наявність характерних трасо логічних слідів вигвинчування на гвинтах кріплення, пошкодження на деталях електромеханічного розрахункового механізму тощо) дозволяє зробити висновок, що наданий на дослідження лічильник електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477, відкривався (розбирався).
Висновком експерта № 22-5276 встановлено, що лічильник електроенергії Споживача лічильник електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477, відкривався (розбирався), це стало підставою для проведення нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Незважаючи на твердження суду про те, що висновком експерта не встановлено обставин втручання в роботу наданого на дослідження лічильника електроенергії, експерт у Висновку №22-5276 чітко зазначає, що: "Виявлені пошкодження є характерними трасологічними слідами впливу стороннім предметом (предметами), інструментом (інструментами), наявність яких може свідчити про несанкціоноване втручання в роботу розрахункового механізму наданого на експертизу лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11. зав. №11814477 та заміну даних обліку електричної енергії".
За наведеного, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції не є законним та всебічно обґрунтованим, не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як судом неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають істотне значення для вирішення справи і, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив у якому вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення слід залишити без змін виходячи з такого.
Скаржник не спростовує враховані при ухваленні оскаржуваного рішення наявні недоліки акту про порушення №3298 від 17.02.2022, які є самостійною підставою для відмови в позові.
Позивач навмисно упускає ту обставину, що в судовому засіданні в режимі відеоконференції було опитано експерта Вадима Факторовича, який складав Висновок експерта № 22-5276. Вказаний експерт досліджував пломби на лічильнику електроенергії. На питання щодо наявності/відсутності внесення змін до конструкції та факту втручання в роботу наданого лічильника електроенергії він відповів, що дослідження цих питань виходить за межі його компетенції та вказав, про що вказано в примітці на сторінці 15 Висновку експерта № 22-5276.
Судом вірно встановлено обставини, вони відповідають дійсності та матеріалам справи, а аргумент апелянта не відповідає дійсності.
Скаржник замовчує, що судовий експерт у висновку № 22-5276 від 11.10.2022 зауважив, що: "...по периметру з'єднання кожуха та цоколя наявні механічні пошкодження у вигляді статичних вм'ятин різної форми, розмірів і спрямованості... . Дані пошкодження утворені при впливі на поверхні кожуха та цоколя сторонніми предметами (інструментами), твердість якого (яких) перевищує характеристики міцності матеріалу, з якого виготовлені знімний кожух та цоколь лічильника електроенергії, при їх роз'єднанні (спробі роз'єднання) або носять експлуатаційний характер ... ".
Таким чином, експертом не надано однозначного висновку.
Судом за результатами всебічного і повного вивчення обставин вірно констатовано, що жодних доказів про можливе знімання та повторне встановлення непошкоджених пломб (NIK 2011805 та пломби з пластичного металу) матеріали справи не містять.
Висновки експертиз, копії яких наявні в матеріалах справи №902/1442/23, не підтверджують обставини втручання в роботу засобу вимірювальної техніки №11814477, що могло призвести до зміни показів засобів вимірювальної техніки.
Тому, відповідач вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024 ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в господарській справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024 у справі № 902/1442/23 без змін, а також стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь фізичної особи-підприємця Романова Олександра Олександровича витрати на правову допомогу адвоката в сумі 9 689 грн 60 коп.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 29.06.2021 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (Оператор системи) та фізичною особою-підприємцем Романовим Олександром Олександровичем (Споживач) укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №ВІ-524601 (далі - Договір) (т. 1, а. с. 13-23).
Відповідно до п.2.1 Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків" (п.2.3 Договору).
Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год) (п.3.1 Договору).
Пунктами 5.1-5.3 Договору визначено, що ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків".
Додатком до Договору визначено, що в точці обліку Споживача (вул.Ломоносова, буд.54, м.Вінниця) встановлено засіб обліку №11814477 (а. с. 18).
З огляду на акт технічної перевірки вимірювального комплексу 0,4 (0,22) кВ №401322 від 09.06.2021 (т. 1, а. с. 30) на об'єкті відповідача встановлено лічильник №11814477 з пломбами С60902345 (ЗКО), С60902343 (клемник лічильника), МІК М149662298, С61786765.
17.02.2022 представниками Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в присутності Споживача здійснено обстеження електроустановок та перевірена схема обліку електричної енергії, за результатами проведення якої складено акт про порушення №3298 (т. 1, а. с. 197-198).
Зі змісту Акта про порушення №3298 від 17.02.2022 слідує: при проведенні обстеження електроустановок відповідача представниками АТ "Вінницяобленерго" було виявлене порушення пп. 6, 8 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, яке полягає в наступному: не забезпечення збереження і цілісність установлених на території та/або об'єкті (у приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування; не забезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх установок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів нормативно-правових актів України, а саме: при проведенні перевірки виявлено порушення голографічної наліпки, встановленої на боковій стінці лічильника №2986876, частково відсутній номер пломби №2011805, наклеєний на боковій стороні лічильника, відсутній номер лічильника на боковій стороні задньої кришки корпусу лічильника. Наявні механічні пошкодження всередині корпусу лічильника.
В пункті 1 Акта про порушення №3298 від 17.02.2022 вказано засіб обліку відповідача - лічильник з заводським номером №11814477.
Згідно з пунктом 5 Акта про порушення №3298 від 17.02.2022: "...провести заміри навантаження на максимальну потужність не має можливості."
Відповідно до п.10 Акта про порушення №3298 від 17.02.2022: прилад обліку електричної енергії та пломби ОСР вилучено та укладено в пакет, опломбований пломбою №С68092066.
Зі змісту Акта про порушення №3298 від 17.02.2022 слідує, що Споживач свій підпис на ньому не поставив.
В пункті 11 Акта про порушення №3298 від 17.02.2022 зазначено, що засідання комісії позивача відбудеться 03.03.2022.
Відповідно до протоколу засідання комісії управління Оператора системи №35 від 03.03.2022 вирішено направити лічильник, що знаходиться в пакеті, опломбованого пломбою №С68092066, на незалежну експертизу (т. 1, а. с. 27).
Висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Осадчого Д.Б. №22-5275 від 11.10.2022 (т. 1, а. с. 31-33) за наслідком проведення експертного електротехнічного дослідження встановлено:
1. Технічний стан лічильника електричної енергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11 зав. №11814477, щодо обліку спожитої електричної енергії, на момент проведення експертної повірки відповідає вимогам пунктів 10.1, 10.3-10.7 ДСТУ 6100:2009 [1] та п.1.5.15 Правил улаштування електроустановок [2].
2. Сторонні елементи та пристрої, що не передбачені заводом-виробником, на друкованій платі та інших складових лічильника NIK 2301 АРЗ 0000.0.11 зав. №11814477, відсутні.
Висновком за результатами експертної повірки №84-21-50-РМП від 14.12.2022 (а.с.34-36) встановлено, що засіб обліку №11814477 відповідає вимогам метрологічних характеристик.
За наслідками проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз трасологічного експертного дослідження приладу обліку електричної енергії та пломб складений висновок №22-5276 від 11.10.2022 (т. 1, а. с. 39-47) про те, що:
"- пломба-наклейка (пломбувальпий скотч) з реквізитами "NIK Для використання в Вінницькій області", встановлена на правому боці корпусу лічильника, в місці з'єднання (сполучення) кожуха і цоколя, після її первинного встановлення відкривалася і повторно встановлювалася;
- пломба-наклейка (індикатор впливу постійного магнітного поля) типу "Магнет" з реквізитами "NIK M l4962298", встановлена на паспортній табличці лічильника, після її первинного встановлення не відкривалася і повторно не встановлювалася;
- одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба типу "КАРАТ v.2" з реквізитами "С61786765 ВОЕ", встановлена на правому пломбувальному гвинті лічильника, після її установки розкривалася і повторно встановлювалася;
- пломба з пластичного металу світло-сірого кольору, встановлена на правому пломбувальному гвинті лічильника, після її обтискання пломбувальними тисками не відкривалася і повторно не навішувалася;
- одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба "ГАРАНТ" з реквізитами "NIK 2011805", встановлена на лівому пломбувальному гвинті лічильника, після її установки не розкривалася і повторно не встановлювалася.
На зовнішній поверхні корпусу та елементах кріплення наданого на дослідження лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11, зав.№11814477 наявні механічні пошкодження, характер, локалізація та механізм слідоутворення яких наведені в дослідницькій частині висновку. На одному з внутрішніх елементів лічильника, а саме - деталях електромеханічного рахункового механізму наявні механічні пошкодження, характер, локалізація та механізм слідоутворення яких наведені в дослідницькій частині висновку. Виявлені пошкодження є характерними трасологічними слідами впливу стороннім предметом (предметами), інструментом (інструментами), наявність яких може свідчити про несанкціоноване втручання в роботу рахункового механізму наданого на експертизу лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11, зав.№11814477 та зміну даних обліку електричної енергії. Комплекс встановлених ознак (наявність характерних трасологічних слідів вигвинчування на гвинтах кріплення, пошкодження на деталях електромеханічного рахункового механізму тощо) дозволяє зробити висновок, що наданий на дослідження лічильник електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11, зав.№11814477, відкривався (розбирався)."
Судовим експертом у висновку №22-5276 від 11.10.2022, зокрема зафіксовано:
"- по периметру з'єднання кожуха та цоколя наявні слабкі сліди засохлої напівпрозорої речовини, зовні схожої на клей, а також механічні пошкодження у вигляді статичних вм'ятин різної форми, розмірів і спрямованості. Ознаки (форма, розміри та ін.) слідоутворюючих об'єктів, якими утворені дані пошкодження, не відобразилися. Дані пошкодження утворені при впливі на поверхні кожуха та цоколя сторонніми предметами (інструментами), твердість якого (яких) перевищує характеристики міцності матеріалу, з якого виготовлені знімний кожух та цоколь лічильника електроенергії, при їх роз'єднанні (спробі роз'єднання) або носять експлуатаційний характер і утворені при контакті (контактах) їх зовнішньої поверхні з об'єктом (об'єктами), твердість матеріалу якого (яких) перевищує характеристики міцності їх матеріалу..."
На сторінці 15 висновку №22-5276 від 11.10.2022 наявна примітка, за змістом якої: "...Питання щодо встановлення наявності/відсутності внесення змін до конструкції та факту втручання в роботу наданого лічильника електроенергії виходить за межі компетенції судового експерта за спеціальністю 4.2 та буде вирішуватися фахівцями іншого профілю (див. висновок експерта ОНДІСЕ №22-5275 за 2022 рік)."
В матеріалах справи наявний лист позивача №СО-51-232 від 27.01.2022, адресований відповідачу, в якому повідомлено, що засідання комісії управління Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду акту про порушення №3298 від 17.02.2022 відбудеться 16.02.2023 за адресою: вул.Пирогова, буд.174, каб.20, м.Вінниця. В матеріалах справи, в підтвердження направлення листа №СО-51-232 від 27.01.2022, наявний опис вкладення до поштового відправлення та поштова накладна АТ "Укрпошта" від 30.01.2023 (т. 1, а. с. 51).
Рішенням комісії управління Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №110 від 16.02.2023, (т. 1, а. с. 52), вирішено вартість необлікованої електричної енергії розрахувати на підставі акта про порушення №3298 від 17.02.2022 згідно пп.3 п.8.4.2 ПРРЕЕ, виходячи з таких розрахункових даних:
1) період порушення: 18.08.2021 по 17.02.2022;
2) дозволена потужність ТКО - 20 кВт;
3) режим роботи - 12 годин на добу, 7 днів на тиждень.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку вартості за актом про порушення №3298 від 17.02.2022 (т. 1, а. с. 53) позивачем було нараховано відповідачу 90 358 грн 82 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до наявного у справі листа №СО-51-495 від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 54), адресованого відповідачу, позивач повідомив про рішення комісії управління Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №110 від 16.02.2023. В матеріалах справи, в підтвердження направлення листа №СО-51-495 від 23.02.2023 разом з протоколом №110 від 16.02.2023, розрахунком вартості за актом про порушення №3298 від 17.02.2022 та відповідного рахунку на оплату, наявний опис вкладення до поштового відправлення та поштова накладна АТ "Укрпошта" від 23.02.2023 (т. 1, а. с. 51).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Як визначено преамбулою Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній станом на день складання акту про порушення), його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо (ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до положень ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.
Споживачем, згідно з п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судами встановлено, що взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії", а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Підпунктом 4 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Як вказано в підп.12 п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
За приписами підп.6, 8 п.5.5.5 глави 5.5. розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з п.8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.8.2.5, 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ).
Судом вище встановлено, що при проведенні обстеження електроустановок відповідача представниками АТ "Вінницяобленерго" було виявлене порушення підп.6, 8 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, яке полягало в порушенні цілісності пломб з відбитками тавр про їх повірку, установлених на кріпленнях кожуха лічильників електричної енергії, а саме: при проведенні перевірки виявлено порушення голографічної наліпки, встановленої на боковій стінці лічильника №2986876, частково відсутній номер пломби №2011805, наклеєний на боковій стороні лічильника, відсутній номер лічильника на боковій стороні задньої кришки корпусу лічильника. Наявні механічні пошкодження всередині корпусу лічильника.
За результатами розгляду акту про порушення №3298 від 17.02.2022 комісією управління Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення, оформлене протоколом №110 від 16.02.2023, яким вирішено вартість необлікованої електричної енергії розрахувати на підставі акту про порушення №3298 від 17.02.2022 згідно з підп.3 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
Підпунктом 3 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Абзацом 1 п. 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
Відповідно до абз.6 п.8.4.4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
Зі змісту наведених норм слідує, що зафіксовані в акті про порушення №3298 від 17.02.2022 дані (факт пошкодження пломб та/або індикаторів, засобу вимірювальної техніки), відповідно до абз.1, 6 п. 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, є підставою для проведення спеціалізованою організацією (підприємством) експертизи для їх підтвердження.
Відповідно до наявних в матеріалах справи висновку експерта №22-5276 трасологічного експертного дослідження приладу обліку електроенергії та пломб (т. 1, а. с. 39-47) надані висновки щодо пломб, встановлених на лічильнику електроенергії Споживача та засобу обліку Споживача, а саме: пломба-наклейка (пломбувальпий скотч) з реквізитами "NIK Для використання в Вінницькій області"; одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба типу "КАРАТ v.2" з реквізитами "С61786765 ВОЕ" розкривались і повторно встановлювались. Водночас одноразова полімерна контрольна (охоронна) пломба "ГАРАНТ" з реквізитами "NIK 2011805"; пломба з пластичного металу світло-сірого кольору, встановлена на правому пломбувальному гвинті лічильника; пломба-наклейка (індикатор впливу постійного магнітного поля) типу "Магнет" з реквізитами "NIK M l4962298" не відкривались і повторно не навішувались.
Судовий експерт у висновку №22-5276 від 11.10.2022 зазначив, що виявлені пошкодження на внутрішніх елементах лічильника (деталі електромеханічного рахункового механізму) є характерними трасологічними слідами впливу стороннім предметом (предметами), інструментом (інструментами), наявність яких може свідчити про несанкціоноване втручання в роботу рахункового механізму наданого на експертизу лічильника електроенергії NIK 2301 АРЗ 0000.0.11, зав.№11814477. В той же час в цьому висновку експерт зауважив, що питання щодо встановлення наявності/відсутності внесення змін до конструкції та факту втручання в роботу наданого лічильника електроенергії виходить за межі компетенції судового експерта.
В цьому ж висновку №22-5276 від 11.10.2022 експерт зауважив, що: "...по периметру з'єднання кожуха та цоколя наявні механічні пошкодження у вигляді статичних вм'ятин різної форми, розмірів і спрямованості... . Дані пошкодження утворені при впливі на поверхні кожуха та цоколя сторонніми предметами (інструментами), твердість якого (яких) перевищує характеристики міцності матеріалу, з якого виготовлені знімний кожух та цоколь лічильника електроенергії, при їх роз'єднанні (спробі роз'єднання) або носять експлуатаційний характер ... ."
При цьому, висновком експерта №22-5275 від 11.10.2022 за наслідком проведення експертного електротехнічного дослідження встановлено відсутність сторонніх елементів та пристроїв, що не передбачені заводом-виробником, на друкованій платі та інших складових лічильника NIK 2301 АРЗ 0000.0.11 зав. №11814477.
Відповідно до п.1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Зміст положення 3 п.8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ свідчить про те, що пошкодження засобів вимірювальної техніки є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за умови, що такі обставини призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Суд зауважує, що наведеним висновком трасологічного експертного дослідження №22-5276 від 11.10.2022 підтверджується наявність зняття та повторного встановлення частини пломб, встановлених на засобі обліку відповідача, а також наявність механічних пошкоджень ззовні та всередині такого лічильника електроенергії.
Апеляційний господарський суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Крім того у п. п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, зокрема висновки експертів №22-5275, №22-5276 апеляційний господарський суд зауважує, що вони не містять однозначних висновків про втручання відповідача в роботу засобу вимірювальної техніки, а лише містить зазначення про можливе несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ, тобто припущення про таку дію.
Також, суд враховує, що в частині зовнішніх пошкоджень лічильника відповідача висновок експерта носить неоднозначний характер "...дані пошкодження утворені при впливі на поверхні кожуха та цоколя сторонніми предметами (інструментами)...або носять експлуатаційний характер...".
Зміст висновку експерта №22-5276 від 11.10.2022 свідчить, що з метою унеможливлення доступу до його внутрішніх частин (зокрема деталей електромеханічного рахункового механізму) у голівках двох гвинтів верхньої зйомної кришки лічильника встановлені три пломби - дві на правому боці (С61786765 та пломба з пластичного металу) та одна на лівому боці (NIK 2011805).
Наявний висновок №22-5276 від 11.10.2022 дає підстави стверджувати про знімання та повторне встановлення лише однієї пломби - на правому гвинті верхньої зйомної кришки лічильника (С61786765).
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження знімання та повторного встановлення непошкоджених пломб (NIK 2011805 та пломби з пластичного металу).
Отже, місцевий господарський суд вірно виснував, що наявні в матеріалах справи висновки експертизи не підтверджують обставини втручання в роботу засобу вимірювальної техніки №11814477, що могло призвести до зміни показів засобів вимірювальної техніки.
Згідно із приписами п. 8.2.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Крім того, місцевий господарський суд вірно вказав про наявні недоліки акту про порушення №3298 від 17.02.2022, зокрема:
- у відповідності до п.8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. Водночас в акті про порушення №3298 від 17.02.2022 такий запис про відмову відсутній. При цьому, у матеріалах справи наявний диск (т. 1, а. с. 153) із відеозаписом, зробленому представниками позивача, на якому зафіксовано відмову відповідача від підписання акта про порушення № 3298 від 17.02.2022;
- додатком №9 до ПРРЕЕ затверджено примірну форму акту про порушення та його необхідні реквізити, зокрема "прізвища, імена, по батькові, посади представників оператора системи, номери посвідчень". Водночас акт про порушення №3298 від 17.02.2022 не містить номер посвідчення представника позивача Жмеренюка А.М;
- додатком №9 до ПРРЕЕ затверджено примірну форму акту про порушення та його необхідні реквізити, зокрема "найменування струмоприймачів, кількість, потужність, режим роботи". В той же час в п.5 акту про порушення №3298 від 17.02.2022 не міститься інформації про найменування та режим роботи струмоприймачів відповідача.
Підсумовуючи усе викладене в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024 у справі № 902/1442/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" - без задоволення.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вказував про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 689 грн 60 коп., які просить стягнути з позивача (т. 2, а. с. 18-27).
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в суді апеляційної інстанції відповідачу надавалася адвокатом Слободянюком Миколою Володимировичем.
Зокрема, 22.12.2023 між ФОП Романовим О.О. (Клієнт) та ФОП, адвокатом Слободянюком Миколою Володимировичем (Адвокат) було укладено Договір № 1 про надання правової допомоги (далі - Договір; т. 1, а. с. 83-85) за умовами якого Адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі № 902/1442/23 і пов'язаних з цим питань (далі - Справа), а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені договором.
Згідно з пунктом 3.1. Договору клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі не менше 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Сплачена клієнтом адвокату вищевказана сума відповідає і складає розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката відповідно до обсягу наданих послуг і виконаних робіт. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат адвокат складає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В акті приймання - передачі наданих послуг сторони за взаємною домовленістю вправі визначити фіксований розмір гонорару, який не обов'язково обраховується відповідно до вищевказаного відсотку прожиткового мінімуму.
Клієнт сплачує адвокату гонорар згідно наданого йому рахунку авансом до винесення судового рішення у справі або за наслідком винесення судового рішення у справі на користь клієнта (гонорар успіху). В такому випадку клієнт вправі заявити до стягнення з іншої сторони судовим рішення у справі та/або додатковим рішенням у справі всі заплановані та/або фактично понесенні витрати на правничу до допомогу адвоката.
В підтвердження того, що адвокат належним чином надав клієнту правову допомогу у справі в цілому чи на окремих стадіях складається акт приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, адвокатом надана правнича допомога із підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Гонорар у фіксованому розмірі становить 9 689 грн 60 коп. і оплачується Клієнтом згідно рахунку Адвоката після набрання чинності постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 902/1442/23 (т. 2, а. с. 31).
В матеріалах справи наявний Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг № 2 від 09.09.2024, відповідно якого Клієнт визнає, що Договір виконано Адвокатом належним чином станом на дату підписання цього Акта і Клієнт немає до Адвоката жодних претензій. Договір діє до підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг в цілому (т. 2 а. с. 32).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Апеляційний господарський суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм, ураховуючи критерії розумності розміру витрат та їх розумну необхідність для конкретно цієї справи, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності) колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000 грн.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.07.2024 у справі №902/1442/23 - без змін.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Магістратська, будинок 2, код 00130694) в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (21008, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Пирогова, будинок, 174, код 25509880) на користь фізичної особи-підприємця Романова Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.
4. Справу № 902/1442/23 надіслати Господарському суду Вінницької області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.