Головуючий у суді першої інстанції: Білоцерківець О.А.
справа № 757/13962/24-п
провадження №33/824/3872/2024
10 жовтня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,за ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Семашком Дмитром Миколайовичем, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року,-
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 16.03.2024 о 23 год. 10 хв. у м. Києві на Наддніпрянському шосе, 8 керував автомобілем марки «БМВ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер», результат 1,29 проміле. Тим самим ОСОБА_1 допустив порушення п.2.9а Правил дорожнього руху України. Крім того, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (в), 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме: під час перелаштування не надав перевагу в русі транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «БМВ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_3 ).
Не погоджуючись з судовим рішенням в частині визнання ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його захисник адвокат Семашко Д.М.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, та прийняти нове рішення про надання трудовому колективу ТОВ «ТДК-2000» ОСОБА_1 на поруки та звільнити його від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із передачею матеріалів адміністративної справи на розгляд трудовому колективу ТОВ «ТДК-2000».
Скаржник не погоджується із постановою суду першої інстанції від 30 квітня 2024 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки суд неповно з'ясував всі обставини, що є грубим порушенням норм чинного законодавства України.
Зокрема, зазначає про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги характеристику з місця роботи, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 , в який зазначено, що останній працює в ТОВ «ТДК-2000» на посаді водія-експедитора, тобто фактично це єдине місце роботи ОСОБА_1 для забезпечення його та його сім'ї матеріально. Крім того, суд першої інстанції в постанові не прийняв до уваги клопотання ТОВ «ТДК-2000» про взяття на поруки ОСОБА_1 від 30 квітня 2024 року, яке також міститься в матеріалах справи.
Одночасно з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Семашко Д.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року, у зв'язку з тим, що отримав оскаржувану постанову 21 червня 2024 року.
Факт отримання захисником ОСОБА_1 - адвокатом Семашком Д.М. копії оскаржуваної постанови підтверджує розписка від 21 червня 2024 року. /а.с. 33/
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень ЄвропейськоїКонвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суддіПечерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні, захисник ОСОБА_1 - адвокат Семашко Д.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду, та прийняте нове рішення про надання трудовому колективу ТОВ «ТДК-2000» ОСОБА_1 на поруки та звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із передачею матеріалів адміністративної справи на розгляд трудовому колективу ТОВ «ТДК-2000».
Постанова суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, захисником ОСОБА_1 адвокатом Семашко Д.М. не оскаржується, відповідно апеляційним судом в цій частині і не переглядається.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 16.03.2024 о 23 год. 10 хв. у м. Києві на Наддніпрянському шосе, 8 керував автомобілем марки «БМВ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер».
Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом підтверджується даними приладу «Alcotest Drager 6820», ARJL0302 тест № 2461, результат якого складає 1.29 проміле.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування судом ст. 21 КУпАП, якою передбачено можливість передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу, і посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Семашко Д.М. на те, що суд першої інстанції не розглянув відповідне клопотання трудового колективу ТОВ «ТДК-2000» про передачу ОСОБА_1 на поруки, що наявне в матеріалах справи, апеляційний суд відхиляє як неспроможні, з огляду на те, що вказана ст. 21 КУпАП виключена з КУпАП від6 жовтня 2022 року Закону України № 2657-IX.
Наведене вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП, вид адміністративного стягнення судом першої інстанції обраний правильно в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 у разі позбавлення його прав на керування транспортними засобами залишиться без роботи та без грошових коштів, які забезпечували його сім'ю, оскільки робота водія є єдиним його місце роботи, не можуть вплинути на вид адміністративного стягнення, яке передбачено санкцією статті 130 КУпАП. Стаття передбачає обов'язкове позбавлення прав керування, альтернативи цьому виду стягнення стаття не передбачає.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційнеоскарження постанови суддіПечерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Семашко Дмитром Миколайовичем, залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 рокув частині притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна