11 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення від 01.04.2024 вх. № 76309-24.
Таке рішення слідчий суддя мотивувала тим, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, проте, факти, викладені у скарзі та доданих до неї документах, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомлено заявника листом від 03.04.2024 № 17/2/1-20337-24, тому, вважаючи, що невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення особою, вказаною у скарзі та доданих до неї документах, відповідає вимогам діючого законодавства, відмовила у її задоволенні.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та зобов'язати Печерський районний суд м. Києва розглянути скаргу ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 01.04.2024 _________________________________________
Справа №11-сс/824/5584/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
№ 76309-24 по суті або розглянути по суті заяву ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 01.04.2024 № 76309-24.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, хоча її присутність у судовому засіданні є обов'язковою, яке було проведено без її участі, під час якого вона мала право додати багато доказів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Крім того, вказує й на те, що ніхто не повідомляв її листом від 03.04.2024 № 17/2/1-20337-24 про те, що факти, викладені у скарзі та додані до неї документи, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення від 01.04.2024 № 76309-24.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді від 18.04.2024 вона отримала лише 05.08.2024.
Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , вказуючи на те, що у зверненні ОСОБА_6 відсутні фактичні відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, що можуть свідчити про вчинення конкретних кримінальних правопорушень вказаним працівником органів прокуратури, а доводи заявника зведені до незгоди із проведеними процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями у численних кримінальних провадженнях за її заявами, а також наданими прокуратурою відповідями на її звернення, просить відмовити у її задоволенні.
Апеляційний розгляд в даній справі було призначено на 17 год. 15 хв. 02.10.2024 року і в судовому засіданні брала участь ОСОБА_6 , яка надала пояснення на підтримку доводів апеляційної скарги, та колегія суддів видалилась до нарадчої кімнати.
Проте, по виходу з нарадчої кімнати, колегією суддів було прийнято рішення про відновлення апеляційного розгляду для витребування з Печерського районного суду м. Києва інформації щодо здійснення виклику ОСОБА_6 у судове засідання суду першої інстанції на 8 год. 30 хв. 18.04.2024 року, у зв'язку з чим апеляційний розгляд було відкладено на 9 год. 15 хв. 11 жовтня 2024 року.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, призначеного на 9 год. 15 хв. 11 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не надсилала, тому апеляційний суд, враховуючи те, що ОСОБА_6 у судовому засіданні вже висловила свою позицію за приводу поданої апеляційної скарги, а також вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, відповідно до яких, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без її участі.
Поряд з цим, у судове засідання 11 жовтня 2024 року прибув прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , який надав пояснення, аналогічні за змістом поданим ним 04.10.2024 року запереченням на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, а також заперечення прокурора проти її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 і клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З наведеного слідує, що пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає поновленню за умови, що особа, яка подає таку скаргу, ставить питання про його поновлення та доведе поважність причин його пропуску.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року була постановлена без участі сторін, в тому числі і особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6 .. При цьому в матеріалах справи наявна лише копія супровідного листа Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року про направлення копії оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 , але відсутні докази її отримання. Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_6 копію цього судового рішення отримала 05 серпня 2024 року, що нічим не спростовується. Апеляційну скаргу вона подаладо суду апеляційної інстанції 09 серпня 2024 року.
Зважаючи на вказані обставини та оскільки виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження в даному випадку ОСОБА_6 пропущений із поважних причин і підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді, то колегія суддів враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що 01 квітня 2024 року за вх. № 76309-24 вона звернулася до Генерального прокурора ОСОБА_8 із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення керівником Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , на яку жодним чином не було відреаговано та відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
За змістом заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, керівник Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , знаючи, що в Долинському ВП № 1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться не менше 40 кримінальних проваджень, а також не менше 25 кримінальних проваджень в Кіровоградському обласному ДБР, в яких ОСОБА_6 є потерпілою або заявником, в жодному з яких слідчі дії не проводяться, її клопотання не розглядаються, копії процесуальних рішень їй не надаються, ухвали слідчих суддів не виконуються, бездіє і така його бездіяльність має ознаки кримінального правопорушення.
Разом з тим, викладені у заяві ОСОБА_6 відомості стосуються її незгоди із проведеними процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями у численних кримінальних провадженнях, де ОСОБА_6 є заявником, а також наданими їй з цього приводу відповідями, що є переліком узагальнюючих та абстрактних тверджень, без зазначення жодних обставин, які прямо чи опосередковано могли б свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, у заяві ОСОБА_6 відсутні очевидні факти та відомості, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення і які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, невнесення по цій заяві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є бездіяльністю, про яку зазначає апелянт.
Про вказані обставини Офіс Генерального прокурора повідомив ОСОБА_6 листом від 03 квітня 2024 року № 17/2/1-28797ВИХ-24, що свідчить про належне реагування на заяву ОСОБА_6 від 01 квітня 2024 року за вх. № 76309-24.
Представником Офісу Генерального прокурора надано як слідчому судді, та і апеляційному суду, відомості про направлення зазначеного листа на поштову адресу ОСОБА_6 . Заперечення ОСОБА_6 факту його отримання не свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора.
Доводи ОСОБА_6 про те, що, розглядаючи скаргу без її участі, суд допустив однобічність і неповноту, є безпідставними, оскільки, як вбачається з постановленого слідчим суддею рішення, він не обмежився лише доводами скарги ОСОБА_6 , а дослідив сукупність усіх наданих йому матеріалів.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про ухвалення слідчим суддею рішення з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема - її посилань на ту обставину, що розгляд скарги здійснено слідчим суддею за її відсутності, без її належного повідомлення про судове засідання, то колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки, як слідує з матеріалів провадження, що надані на запит апеляційного суду, ОСОБА_6 повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду скарги шляхом направлення смс-повідомлення, проте до суду не з'явилась, а її відсутність у судовому засіданні, зважаючи на вищевикладені обставини, не вплинула на правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення від 01.04.2024 вх. № 76309-24, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3