Головуючий у суді першої інстанції: Романенко К.С.
справа № 358/287/24
провадження №33/824/3936/2024
10 жовтня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Божком Михайлом Івановичем, на постанову Богуславського районного суду Київської області від 18 липня 2024 року,-
Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 18 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 15 лютого 2024 року о 19 год. 00 хвилин у с. Синиця, по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 111940», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка , що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі водій відмовився в присутності свідків, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Вважає, що постанова суду по справі винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактині обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, щот потягло за собою необгрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення.
Зокрема, зазначає про те, що досліджені, безпосередньо в судовому засіданні, докази не містять інформації про факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, натомість наявні докази керування транспортним засобом іншою особою. Факт керування жодним належним та опустимим доказом не доведено.
Таким чином, зазначає апеянт, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання, призначене на 26 вересня 2024 року, захисник ОСОБА_1 адвокат Божок М.І. не з'явився через зайнятість в інших справах, про що повідомив суду. Крім того, в той день у місті Києві була оголошена повітряна тривона.
Розгляд справи був відкладений на 10 жовтня 2024 року, про що адвокат Божок М.І. був повідомлений телефонограмою за номером телефона, зазначеним адвокатом в апеляційній скарзі. В судове засідання захисник ОСОБА_1 адвокат Божок М.І. в судове засідання не з'явився, будь-яких заява до суду не подав, у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу у його відсутність.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 130350 від 15 лютого 2024 рокуо 19 год. 00 хвилин у с. Синиця, по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 111940», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка , що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі водій відмовився в присутності свідків, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. (а.с. 3)
Відповідно до цього ж протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - поліцейський СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4, дії якого ОСОБА_1 оскаржені не були.
Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили своїми поясненнями свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Опитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 підтвердили, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції пропонували ОСОБА_1 продути прилад «Драгер» на місці або проїхати до лікарні в м.Миронівка, а що останній відмовився.
Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі не проводився, та останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є безпідставними, оскільки спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'янені, розповідав працівникам поліції, як він не впорався з керуванням та з'їхав на узбіччя, де застряг.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції надав правову оцінку поясненням свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і правильно не взяв їх до уваги, оскільки зазначені особи є знайомими ОСОБА_1 , їх пояснення надані з метою уникнення останнім адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що працівниками поліції не було дотримано положень нормативно-правових актів щодо оформлення матеріалів є безпідставними.
Під час розгляду справи не встановлено порушень працівниками поліції вимог КУпАП та Конституції України. Таку позицію ОСОБА_1 суд розцінює як можливість в будь-який спосіб піддати сумніву дії працівників поліції, проте на переконання апеляційного суду такі порушення не можуть бути констатовані за їх відсутності. Дії працівників поліції щодо складання протоколу є такими, що відповідають чинному законодавству та підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Богуславського районного суду Київської області від 18 липня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Божком Михайлом Івановичем залишити без задоволення.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 18 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна