09 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу -
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а такими є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу відповідного злочину. Проте зі змісту заяви, викладеному у скарзі, не зрозуміло, які саме дії суддів Печерського районного суду м. Києва, слідчих ГСУ НП України та прокурорів Офісу Генерального прокурора, на яких заявник вказує, як на осіб, що, на його думку, вчинили злочин, становлять собою склад конкретних кримінальних правопорушень, при цьому суть заяви про вчинення злочину зводиться до незгоди з прийнятими судом, слідчими та прокурорами рішеннями під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого заявницю ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, тому, дійшовши висновку, що ОСОБА_6 не наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а відтак, не було і ________________________________________________________
Справа №11-сс/824/5824/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР,відмовив у задоволенні скарги.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною через суттєве порушення вимог процесуального закону, просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою скаргу захисника ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити та зобов'язати уповноважену особу - слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань внести за заявою ОСОБА_6 про злочин відповідні відомості до ЄРДР та розпочати за цією заявою проведення досудового розслідування.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 02 квітня 2021 року через незаконне продовження строку досудового розслідування (за простроченим клопотанням слідчого у кримінальному провадженні №42019101080000056, зареєстрованого в ЄРДР 05.04.2019 року за ч. 2 ст. 199 КК України), а так само у відсутність законного строку для здійснення досудового розслідування, наступного дня після 05 квітня 2021 року, з настанням якого строки вже поновленню не підлягали, призвела до того, що стало можливим проведення незаконних слідчих дій, прийняття незаконних процесуальних рішень, починаючи з 06 квітня 2021 року по 15 грудня 2023 року.
При цьому всі ці факти та інші викладено у заяві ОСОБА_6 про злочин, яку було направлено 03.07.2024 року в центральний орган ДБР, а відомості щодо ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 і фактів, викладених в ній, знаходяться і за номером справи можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з тим, вважає, що оцінка слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про недостатність приводу та підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР уповноваженою особою - слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, яку, на думку сторони захисту, було зроблено упереджено з огляду на персоналії та фігурантів, які систематично порушували законність під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні та неодноразово вчиняли зловживання своїм службовим становищем, є безпідставною і такою, що виходить за межі норм закону.
Так, зазначає, що слідчий суддя, не маючи відповідних законних повноважень, що випливають з ч. 1 ст. 214 КПК України, без з'ясування та підтвердження обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 про злочин, що можливо тільки після обов'язкового внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, в унісон незаконним інтересам уповноваженої особи - слідчого органу досудового розслідування, вдався у ревізію, вирішивши, що викладені заявником факти та обставини, нічого не варті та не заслуговують на увагу, що є свідченням нехтування вимогами закону, як з боку уповноваженої особи - слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, так і з боку слідчого судді.
Також вказує на те, що слідчий суддя, розглядаючи скаргу, у тому числі проігнорував вимоги ч. 4 ст. 214 КПК України, відповідно до якої, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, і що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, вважає, що відмова слідчого судді у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи - слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, якою в порушення ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України свідомо, у встановлений строк не було внесено відповідні відомості до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування (з огляду на персоналії та фігурантів), є надуманою та протиправною.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав, а тому, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка прокурора не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 12.07.2024 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із Державного бюро розслідувань, надійшла заява від ОСОБА_6 про злочин (злочини), неодноразово вчинений окремими прокурорами Офісу Генерального прокурора, окремими слідчими та посадовими особами Головного слідчого управління Національної поліції України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019101080000056 від 05.04.2019 року за ч. 2 ст. 199 КК України, а також слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва під час розгляду та задоволення простроченого клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування. Проте, станом на 13.07.2024 року відомості по цій заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
У самій заяві про кримінальне правопорушення, зміст якої наведено у скарзі, ОСОБА_6 зазначила, що окремими прокурорами Офісу Генерального прокурора, включаючи двох заступників Генерального прокурора, окремими слідчими та посадовими особами Головного слідчого управління Національної поліції України, задіяних у даному кримінальному провадженні, які в різній якості та ступені брали участь у досудовому розслідуванні, а також слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, яка, всупереч закону, розглянула та задовольнила подане з пропуском строку клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, та, як наслідок ОСОБА_6 було повідомлено про підозру і складено обвинувальний акт, було скоєно злочини, склад яких охоплюється різними статтями Кримінального кодексу України, такими як зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу тощо.
З наведеного вбачається, що викладені у заяві ОСОБА_6 відомості стосуються її власної оцінки виконання слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, прокурорами Офісу Генерального прокурора та слідчої судді Печерського районного суду м. Києва своїх посадових обов'язків щодо вчинення процесуальних дій і прийняття рішень останніми в рамках кримінального провадження № 42019101080000056 від 05.04.2019 року, в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру, що не входить до складу вище зазначених кримінальних правопорушень, а наведені у її заяві доводи підлягають перевірці судом під час розгляду вказаного кримінального провадження.
Отже, у заяві ОСОБА_6 відсутні очевидні факти та відомості, які б свідчили про вчинення конкретних кримінальних правопорушень і які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, невнесення по цій заяві відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є бездіяльністю, про яку зазначає апелянт.
Доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що положення ст. 214 КПК України зобов'язують внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань всіх заяв, а реальність викладених у них доводів щодо вчинення кримінального правопорушення підлягає перевірці під час проведення досудового розслідування, не ґрунтуються на вимогах закону та порушують гарантії кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3