02 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 08.08.2024 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07 год. 10 хв. 05.10.2024.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що підозрюваний не вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення,
Справа № 757/35307/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5687/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
а саме пособництво в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства) з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах у складі злочинної організації.
Також вказував, що наведені у клопотанні та ухвалі слідчого судді ризики є формальними, необґрунтованими та не доведеними, які не підтверджуються доказами та ґрунтуються на виключно припущеннях.
Органом досудового розслідування не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 буде переховуватися від суду, про що свідчить його попередня поведінка.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_7 не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані, вся електронно-обчислювана техніка вилучена.
Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, ОСОБА_7 не має наміру, і протилежному немає жодних доказів.
Також незрозуміло, яким чином підозрюваний може впливати на свідків та схилити їх до зміни своїх показань, та слідчим і прокурором не доведений вказаний ризик.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, підозрюваний раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, де проживає з матір'ю, яка є пенсіонером та інвалідом 3 групи та потребує постійного догляду. На його утриманні перебувають дружина та малолітній хворий син, що не дає його дружині можливості працевлаштуватись.
На думку апелянта, застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою позбавить його можливості працювати та стати на шлях виправлення.
Крім того, апелянт зазначав, що хвала слідчого судді стосується ОСОБА_7 , у той час як, згідно паспортних даних, він зазначений як ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000002263 від 07.12.2023 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно даних протоколу затримання від 07.08.2024, цього ж дня о 07 год. 10 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 255 КК України; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України; та в пособництві заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
08.08.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 08.08.2024 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07 год. 10 хв. 05.10.2024.
З такими висновками колегія суддів погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, не працює, одружений, має неповнолітню дитину, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255 КК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 доводи про недоведеність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України .
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, посилання захисника на недоведеність вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів,колегія суддів вважає передчасними, оскільки вказані обставини підлягають встановленню під час розгляду по суті.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованих злочинів, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність наведеного слідчим у клопотанні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Крім того, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, ризик того, що затриманий, якщо його звільнять, може чинити тиск на свідків чи інших підозрюваних або іншим чином перешкоджати провадженню часто є особливо високим у справах, що стосуються організованої злочинної діяльності чи злочинних угруповань («Штвртецький проти Словаччини» (Stvrtecky v. Slovakia), § 61; «Подескі проти Сан Маріно» (Podeschi v. San Marino), § 149).
Колегія суддів погоджується із доводами сторони обвинувачення про існування інших вказаних у клопотанні слідчого ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вірогідність настання яких, з огляду на характер та обставини інкримінованих йому дій, є досить високою.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, де проживає з матір'ю, яка є пенсіонером та інвалідом 3 групи та потребує постійного догляду, має на утриманні дружину та малолітнього сина, були враховані слідчим суддею, проте не спростовують висновок слідчого судді про існування у кримінальному провадженні ризиків, та самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею постановлено ухвалу стосовно ОСОБА_7 , тобто фактично іншої особи, оскільки підозрюваним, згідно паспортних даних, є ОСОБА_7 , є безпідставними, оскільки прізвище підозрюваного в ухвалі слідчого судді зазначене з урахуванням передбачених українським правописом правил відмінювання чоловічих прізвищ. Колегією суддів не встановлено невідповідностей викладених в ухвалі відомостей про особу підозрюваного, у тому числі прізвища, імені та по батькові, дати народження, місця народження та місця проживання, наявним у матеріалах клопотання даним про особу підозрюваного ОСОБА_7 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно зазначених прокурором під час апеляційного розгляду відомостей, у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.10.2024 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 07.11.2024.
З наведеного убачається, що станом на день розгляду апеляційної скарги прокурора, оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2024 вичерпала свою дію, у зв'язку із продовженням 01.10.2024 підозрюваному запобіжного заходу на новий строк.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2019 року у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києвавід 08 серпня 2024 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3