01 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 17.08.2022 у межах кримінального провадження № 42020000000002409 від 10.12.2020.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, задовольнити подану ним скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2022 у межах кримінального провадження № 42020000000002409.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилався на недопустимість доказів, покладених в обгрунтування підозри, відсутність інформації про виклик ОСОБА_6 до слідчого та оголошення його в розшук, та відсутність підстав для вручення останньому повідомлення про підозру.
Зокрема, апелянт посилався на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів на обгрунтування повідомленої підозри, та зазначав, що усі висновки судових експертиз, які містяться у матеріалах
Справа № 757/18648/24 Слідчий суддя - ОСОБА_7
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5008/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
справи, грунтуються на хибному висновку ОСОБА_8 , не підтверджені первинною бухгалтерською документацією та є недоведеними.
Також апелянт зазначав, що у матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про вжиття органом досудового розслідування заходів для виклику ОСОБА_6 , проте не зважаючи на це, останнього було оголошено в розшук, а кримінальне провадження зупинено. За таких обставин, на переконання захисника, постанови про зупинення кримінального провадження та оголошення підозрюваного в розшук є безпідставними та підлягають скасуванню.
Крім того, захисник посилався на те, що органом досудового розслідування не вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , наслідком чого є безпідставне вручення письмового повідомлення про підозру в порядку, встановленому ч. 2 ст. 135 КПК України.
Також апелянт зазначав, що слідчий суддя не взяв до уваги подану захисником заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 05.06.2024, а тому безпідставно відмовив у задоволенні скарги.
Обгрунтовуючи підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, захисник зазначав, що не був присутній у судовому засіданні під час розгляду скарги, а копію ухвали ним було отримано лише 08.07.2024.
У судове засідання прокурор у кримінальному провадженні не прибув, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, 01.10.2024 надіслав на адресу суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку.
Разом з тим, забезпечити участь прокурора у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку не виявилось можливим у зв'язку із відсутністю у поданому клопотанні прокурора відомостей для ідентифікації та з'єднання із прокурором в режимі відеоконференцзв'язку.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання скаргу на повідомлення про підозру розглянуто у відсутності підозрюваного та його захисника, та дані по вручення їм копії оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.
Як зазначив апелянт, копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 08.07.2024. Інших відомостей щодо вручення апелянту оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять. Апеляційну скаргу подано захисником ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 09.07.2024.
За таких обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими вказані доводи захисника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2024, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні Головного управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 42020000000002409 від 11.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
17.08.2022 старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42020000000002409 від 11.12.2020 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
23.04.2024 захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2022 у межах кримінального провадження № 42020000000002409, з якого було виділено окремо матеріали кримінального провадження № 12022000000001098 від 08.11.2022.
09.05.2024 захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , надіслав уточнення до скарги на повідомлення про підозру, в яких просив визнати протиправним повідомлення про підозру від 17.0082024 щодо ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 42020000000002409, та зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні скасувати повідомлення про підозру від 17.0082024 щодо ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 42020000000002409.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2024 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 17.08.2022 у межах кримінального провадження № 42020000000002409.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що захисник ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої скарги, не з'явився у судове засідання без повідомлення про причини неприбуття, що свідчить про непідтримання ним вимог поданої скарги.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду.
Важливою умовою під час розгляду є участь особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Разом з тим, як убачається із матеріалів судового провадження, після звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 протягом чотирьох судових засідань: 09.05.2024, 22.05.2024, 05.06.2024 та 10.06.204 не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать матеріали справи.
З наведених підстав, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, слідчий суддя розцінив таку позицію скаржника як втрату інтересу до предмета оскарження та дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої ним скарги.
При цьому, доводи захисника апеляційній скарзі про те, що він звертався до слідчого судді із клопотанням про відкладення судового розгляду, призначеного на 05.06.2024, яке слідчий суддя залишив поза увагою, спростовуються матеріалами судового провадження, з яких убачається, що у судовому засіданні 05.06.2024 було оголошено перерву до 10.06.20204 у зв'язку із поданим захисником клопотанням та для забезпеченні участі останнього в судовому засіданні.
Разом з тим, у наступне судове засідання, призначене на 10.06.2024, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 повторно не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
Перевіривши вказану ухвалу слідчого судді в межах інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обгрунтованих підстав для її скасування.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2022 у кримінальному провадженні № 42020000000002409 від 11.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що повідомлення про підозру складено без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, та грунтується на недопустимих висновках експертиз, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.08.2022, які б слугували підставою для її скасування.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про відсутність підстав для прийняття у кримінальному провадженні постанов про зупинення кримінального провадження та оголошення підозрюваного в розшук, зведені до незгоди із прийнятими слідчим у кримінальному провадженні рішеннями. Однак вказані рішення слідчого є предметом окремого оскарження в порядку ст. 303 КПК України, та не підлягають оцінці судом під час розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 277, 278, 303, 306, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Клопотаннязахисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3