30 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києвавід 25 липня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_5 , та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.09.2024 включно, взявши під варту в залі суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний у виді домашнього арешту.
В апеляційній скарзі захисник посилався на недоведеність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та зазначав, що підозрюваний є пенсіонером, не визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, однак не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Справа № 756/9206/24 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5307/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Ризик втечі не може бути встановлений лише на підставі тяжкості можливого покарання, і оцінка такого ризику має проводитись у сукупності з іншими фактами, у тому числі із врахуванням даних про особу підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП перебуває кримінальне провадження № 12021100050001905 від 26.08.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
24.07.2024 року о 16 год. 05 хв. у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з правовою кваліфікацією таких дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України; та у незаконному заволодінні транспортним засобом, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 289 КК України.
Згідно даних клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що не пізніше 18.05.2021, у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 та бажаючи її настання, тобто діючи з прямим умислом, надав ОСОБА_10 їжу та напої, отруєнні талієм за невстановлених обставин, які ОСОБА_10 спожила. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я, ОСОБА_10 перебувала на стаціонарному лікуванні, одна ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на вбивство, з корисливих мотивів, передавав ОСОБА_10 їжу та напої, отруєні талієм, які ОСОБА_10 споживала. Унаслідок вказаних дій ОСОБА_10 померла.
Крім того, після смерті ОСОБА_10 , а саме після 26.08.2021 року, ОСОБА_6 заволодів готівковими коштами вбитої у сумі приблизно 20 000 доларів США, та транспортним засобом марки «Suzuki SX-4», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користувався на власний розсуд.
24.07.2024 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2024 задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.09.2024 включно, взявши під варту в залі суду.
З такими висновками колегія суддів погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , характер, обставини та наслідки інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, не одружений, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі захисника про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність наведеного слідчим у клопотанні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Колегія суддів погоджується із доводами сторони обвинувачення про існування інших вказаних у клопотанні слідчого ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вірогідність настання яких, з огляду на характер, обставини та наслідки інкримінованих йому дій, а також тяжкість можливого покарання, є досить високою.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний є пенсіонером, не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києвавід 25 липня 2024 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3