Справа № 420/31204/23
10 жовтня 2024 року м. Одеса
Зала судових засідань №22
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: Климчицький К.Б.
Від відповідача: Хитренко О.В., Панасенко О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
13 листопада 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій представник позивача просить суд:
прийняти та розглянути позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження;
звільнити від сплати судового збору;
визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену внаслідок накладення згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» премію та інші складові грошового забезпечення за жовтень 2023 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме реєстрації адвокатом Климчицьким К.Б. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі; зазначення відомостей щодо позивача та його представника відповідно до п. 2 ч.5 ст. 160 КАС України; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення копії ухвали.
24.11.2023 року представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали від 20.11.2023 року, чим усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у Військової частини НОМЕР_2 всі матеріали, що стали підставою для видання наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.10.2023 року №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 (відокремлений підрозділ військової частини НОМЕР_2 ), яку очолює як командир цієї частини з 11 липня 2022 року. 22 жовтня 2023 року з Генерального штабу Збройних Сил України на адресу військової частини НОМЕР_2 надійшов витяг з наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 21 жовтня 20223 року № 2456 про призначення майора ОСОБА_1 на іншу посаду. 25 жовтня 2023 року представниками військової частини НОМЕР_2 доведено до позивача наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року № 58 про застосування відносно майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Дисциплінарне стягнення було накладено відповідним командиром, який має відповідну дисциплінарну владу. Проте у даному випадку не йде мова про прийняття оскаржуваного наказу особою, яка не має відповідних повноважень, а визначальним є надання оцінки співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення. Військовою частиною не надано доказів та обґрунтування чому до ОСОБА_1 застосовано саме такий вид дисциплінарного стягнення як «попередження про неповну службову відповідність», а не менш суворі види дисциплінарного стягнення, зокрема, зауваження. Відповідач, в день ознайомлення із оскаржуваним наказом, зазначив про правомірність винесеного оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, проте військова частина не надає оцінку щодо співмірності тяжкості вчиненого проступку - не вчинення відповідних дій, передбачених функціональними обов'язками позивача та обраних відповідачем видів дисциплінарного стягнення, саме догана та сувора догана, а не менш суворий вид дисциплінарного стягнення як зауваження. В ході ознайомлення із наказом №58 від 24 жовтня 2023 року позивачу було відмовлено у задоволенні усного клопотання про надання для ознайомлення доповідної записки начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_2 від 23 жовтня 2023 року № 350/174/6414/ОКП/ПС. В той же час, відповідач у наказі № 58 від 24 жовтня 2023 року не вказав, що викладені у актах № 40/03-819т від 01 вересня 2023 року, № 40/08-899т від 31 червня 2023 року, № 65/11-560з/дск від 19 червня 2023 року недоліки позивачем були усунуті, а вищестоящому командуванню було надано відповідні доповіді задовго до складання доповідної записки (копії долучити до позову не має можливості, оскільки документи мають гриф секретності).
Крім того, сторона позивача наголошувала, що протягом 2022-2023 років позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності аж до 24 жовтня 2023 року.
Відповідач з позовом не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.05.2022 року № 53 капітана ОСОБА_1 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_4 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року № 170 (по стройовій частині) капітан ОСОБА_1 справу та посаду прийняв. Начальником відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічником командира військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_2 проведено аналіз роботи та якості виконання службових обов'язків командиром військової частини НОМЕР_4 майором ОСОБА_1 та за результатами проведеного аналізу здійснено доповідь на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується копією доповідної записки від 06.12.2023 року № 1120 (оригінал від 23.10.2023 № 350/174/6414/ОКП/пс). Так, за результатами перевірки військової частини НОМЕР_4 управлінням Держспецзв'язку в Одеській області встановлено: у серпні 2022 року - стан організації та забезпечення безпеки шифрованого та кодованого зв'язку не повною мірою відповідає вимогам з організації та забезпечення безпеки видів зв'язку (Акт № 40/03-819т від 01.09.2022 - гриф обмеження доступу «таємно»); у червні 2023 року - стан організації та забезпечення безпеки шифрованого та кодованого зв'язку не повною мірою відповідає вимогам з організації та забезпечення безпеки видів зв'язку (Акт №40/08-899т від 31.07.2023 - гриф обмеження доступу «таємно»). За результатами спеціальної експертизи наявності умов для надання (переоформлення) спеціального дозволу для провадження діяльності пов'язаної з державною таємницею у військовій частині НОМЕР_4 Управлінням СБУ в Одеській області у червні 2023 року складено Акт № 65/11-5603/дск від 19.07.2023 з висновком, що стан охорони державної таємниці не повною мірою відповідає вимогам законодавства про державну таємницю. У зв'язку з систематичним надходженням інформації від управління Держспецзв'язку та СБУ в Одеській області стосовно порушень в сфері охорони державної таємниці посадовими особами військової частини НОМЕР_4 - виконання обов'язків за посадою командира військової частини НОМЕР_4 майором ОСОБА_1 оцінено незадовільно та надано пропозицію командиру військової частини НОМЕР_2 притягнути його до дисциплінарної відповідальності. На підставі доповідної записки начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 24.10.2023 № 58 командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 за порушення вимог статей 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виконання посадових обов'язків з охорони державної таємниці притягнуто до дисциплінарної відповідальності та попереджено про неповну службову відповідність. З огляду на те, що наявність порушень встановлено Актами контролюючих органів та необхідності встановлювати додаткові обставини, які б мали значення для встановлення ступеня вини майора ОСОБА_1 не було, службове розслідування посадовими особами військової частини НОМЕР_2 не проводилось. При цьому, сторона відповідача вказує, що наявність порушень позивачем не заперечується, оскаржується лише вид дисциплінарного стягнення, яке на його думку, не відповідає тяжкості правопорушення. Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність передбачено пунктом «г» статті 48 Дисциплінарного статуту, відповідає військовому званню ОСОБА_1 та накладено командиром, який володіє необхідним обсягом дисциплінарної влади. При цьому, як зазначає відповідач, право накладення на підлеглого військовослужбовця дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни або громадського порядку відноситься до дискреційних повноважень командира (начальника) військової частини. З огляду на важливість вжиття всіх можливих заходів для надійної та ефективної охорони державної таємниці в умовах правового режиму воєнного стану, регламентацію законодавством України прямого обов'язку командира військової частини забезпечувати охорону державної таємниці у ввіреній йому військовій частині, систематичне порушення вимог керівних документів в сфері охорони державної таємниці особовим складом військової частини НОМЕР_4 , та, як наслідок, виникнення загрози для витоку секретної інформації командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Доводи ОСОБА_1 щодо зразкової дисципліни не відповідають дійсності, оскільки у жовтні 2023 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - догана. Накладення дисциплінарного стягнення відбулося в межах встановлених строків, визначених законодавством України, а відтак доводи позивача в цій частині є очевидно необґрунтованими.
Також, у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
У відповіді на відзив представником позивача зазначалося, що в ході проведення перевірок з боку Держспецзв'язку та СБУ в Одеській області не ставились питання про притягнення до будь-якої відповідальності майора ОСОБА_1 , більше того в ході наведених перевірок порушень зі сторони ОСОБА_1 взагалі не було виявлено, загрози витоку секретної інформації не було. Окрім того, на підставі вищевикладених перевірок, майор ОСОБА_1 призначав службові розслідування та перевірки з метою подальшого недопущення порушень в роботі його підлеглого складу. Всі ці документи перебувають у військовій частині НОМЕР_4 та можуть бути надані суду відповідачем. Після доповіді майором ОСОБА_1 своєму керівництву про бажання перевестися до іншого місця служби його було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за уявні порушення, з метою недопущення переведення останнього до іншого військового формування та лише у зв'язку із надходженням наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 2456 від 21 жовтня 2023 року про призначення позивача на іншу посаду, відповідачем на підставі доповідної записки притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до методичних рекомендацій «Щодо проведення службового розслідування (перевірки) в Збройних Силах України, невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень включає в себе необхідність у проведенні службового розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України для з'ясування причин і обставин, що призвели до вчинення правопорушення, та встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії чи бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. В актах контролюючих органів зазначено про те, що недоліки було усунуто та більш того такі недоліки виникли не через дії чи бездіяльність військової частини НОМЕР_4 чи її посадовців. Відповідач викривляє деякі доводи позовної заяви, оскільки позивач зазначив, що протягом 2022 року на нього не накладалися дисциплінарні стягнення, а у жовтні 2023 року безпідставно почали притягувати до дисциплінарної відповідальності за надумані порушення, після виявлення бажання змінити місце проходження військової служби. Всі доповіді про проведення перевірок з боку Держспецзв'язку та СБУ в Одеській області надавалася з військової частини НОМЕР_4 до командування військової частини НОМЕР_2 за підпорядкованістю, в тому числі, листи від контролюючих органів про неналежну роботу з боку військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_2 не надходили на підставі відсутності порушень.
Також сторона позивача заперечувала проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні із викликом сторін з тих підстав, що вказана категорія справи відноситься до незначної складності, не має суспільного значення, всі письмові докази та обґрунтування суду надані, а переведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження лише спричинить надмірне та безпідставне навантаження для суду.
23 січня 2024 року до суду від сторони відповідача надійшло клопотання про долучення до справи доказів.
Ухвалою суду від 10.04.2024 року клопотання Військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено частково; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 18.04.2024 року.
Судове засідання, призначене на 18.04.2024 року було відкладено на 23.04.2024 року на задоволення відповідного клопотання представника позивача.
У судовому засіданні 23.04.2024 року після заслуховування представників позивача та відповідача оголошено перерву до 09.05.2024 року.
Судове засідання, призначене на 09.05.2024 року було перенесено на 15.05.2024 року а потім - на 04.06.2024 року у зв'язку із неявкою позивача та його представника.
04.06.2024 року та 12.06.2024 року представник позивача подав заяви про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.06.2024 року оголошено перерву до 13.06.2024 року за клопотанням представника позивача.
06.06.2024 року відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.06.2024 року оголошено перерву до 30.07.2024 року.
Судове засідання, призначене на 30.07.2024 року було відкладено на 15.08.2024 року на задоволення відповідного клопотання представника позивача.
Судове засідання, призначене на 15.08.2024 року було перенесено на 05.09.2024 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді Аракелян М.М. у відпустці, а потім - на 23.09.2024 року у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду.
У судовому засіданні 23.09.2024 року оголошено перерву до 10.10.2024 року.
У судовому засіданні 10.10.2024 року після дослідження письмових доказів та видалення до нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_5 від 20 серпня 2021 року.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 170 від 11.07.2022 року капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 27 червня 2022 року № 45 на посаду командира військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , вважати таким, що з 11 липня 2022 року справи та посаду прийняв. Встановити тарифний розряд 23, оклад за посадою 4930 грн. на місяць.
Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 2456 від 21 жовтня 2023 року відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України звільнити з займаної посади і призначити майора ОСОБА_1 , начальника 853 центру забезпечення охорони державної таємниці повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил Збройних Сил України - офіцером відділу охорони державної таємниці та захисту інформації командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, ВОС - НОМЕР_6 (в порядку просування по службі).
23 жовтня 2023 року за № 350/174/6414/ОКП/ПС на ім'я командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » начальником відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічником командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 подано доповідну записку в якій зазначено, що з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі відділу охорони державної таємниці ОКП ПвК «Південь» 03 жовтня 2023 року прибув начальник відділення технічного захисту інформації 853 центру забезпечення охорони державної таємниці (військова частина НОМЕР_4 ) капітан ОСОБА_4
04 жовтня 2023 року капітан ОСОБА_5 заступив на чергування у якості чергового відділу охорони державної таємниці ОКП (чергового по органу шифрованого зв'язку).
Під час чергування по органу шифрованого зв'язку 04 жовтня 2023 року ОКП капітан ОСОБА_5 показав слабкі знання вимог нормативної та технічної документації до засобів криптографічного захисту інформації, ключових документів, ведення діловодства чергового ОШЗ ОКП, низькі практичні навички у роботі на засобах КЗІ, незнання штатної структури управління та ОКП повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до вищевикладеного, а також з метою недопущення зриву своєчасного доведення термінової документальної службової і секретної інформації, що обробляється за допомогою засобів КЗІ, до командування ОКП повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » помічником командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 прийнято такі рішення:
начальника відділення технічного захисту інформації 853 ЦЗОДТ капітана ОСОБА_6 зняти з чергування по відділу охорони державної таємниці (органу шифрованого зв'язку) ОКП;
за слабкі знання вимог нормативної та технічної документації до засобів КЗІ, ключових документів, ведення діловодства чергового ОШЗ ОКП, низькі практичні навички у роботі на засобах КЗІ, незнання штатної структури управління та ОКП повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана ОСОБА_6 притягнено до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану.
Також, попередньо встановлено:
капітан ОСОБА_5 має допуск до шифрів та шифрувальної роботи наданий наказом начальника Центрального управління охорони державної таємниці та захисту інформації Генерального штабу Збройних Сил України від 26.06.2023 № 86дск;
на підставі наказу начальника 853 ЦЗОДТ «Про надання доступу до шифрів та проведення доппідготовки» від 31.07.2023 № 60ад/дск та згідно Плану до підготовки (від 31.07.2023 № 350/853/8/195т/ПС) була організована до підготовка офіцера;
за результатами прийнятих заліків складений Висновок про допуск до шифрів (самостійної роботи із засобами КЗІ) від 31.07.2023 № 350/853/8/204т/ПС;
наказом начальника 853 ЦЗОДТ від 12.08.2023 №7т капітан ОСОБА_5 допущений до самостійної роботи на засобах криптографічного захисту інформації та самостійного чергування.
Враховуючи вищезазначене - встановлений факт про формальний, спрощений підхід з боку начальника 853 ЦЗОДТ майора ОСОБА_7 при проведенні допідготовки, оцінки рівня знань капітана ОСОБА_6 .
Майором ОСОБА_8 допущені порушення:
вимог керівних документів з питань організації та забезпечення безпеки спеціальних зв'язку, а саме: пунктів 2.14 та 2.15 Інструкції з організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку в Україні, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 18.11.2023 № 0015/Ш, та Положення про орган шифрованого зв'язку 853 центру забезпечення охорони державної таємниці (інв. №31 т/к);
вимог пункту 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про 853 Центр забезпечення охорони державної таємниці, затвердженого наказом командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2022 року № 527сд/дск (інв. № 52дск).
Запропоновано:
1. Начальника 853 ЦЗДОТ майора ОСОБА_7 за допущений формальний підхід у підготовці підлеглого особового складу до самостійної експлуатації засобів КЗІ та самостійного чергування, порушення пунктів 2.14 та 2.15 Інструкції з організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку в Україні, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 18.11.2023 № 0015/Ш, та Положення про орган шифрованого зв'язку 853 центру забезпечення охорони державної таємниці, вимог пункту 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про 853 Центр забезпечення охорони державної таємниці, затвердженого наказом командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2022 року № 527сд/дск притягнути до дисциплінарної відповідальності - оголосити догану.
2. Зі складу 853 ЦЗОДТ відрядити іншого представника з метою залучення до чергування по відділу охорони державної таємниці (органу шифрованого зв'язку) ОКП.
3. З метою встановлення подібних фактів формального підходу до надання допуску до самостійної експлуатації засобів КЗІ та самостійного чергування провести відповідну перевірку рівня знань решти особового складу 853 ЦЗОДТ, спеціальна підготовка яких була проведена безпосередньо в 853 ЦЗОДТ.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 58 від 24.10.2023 року за порушення вимог статей 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежне виконання своїх посадових обов'язків з охорони державної таємниці у ввіреній військовій частині, що призвело до загрози витоку секретної інформації, нездатність організувати належний стан охорони державної таємниці, командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та попереджено про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись із прийнятим наказом, вважаючи його протиправним, а також заперечуючи законність утримання відповідачем коштів з грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) встановлено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частинами 3, 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), який також встановлює, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із статті 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту визначає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно частини 3 статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Стаття 45 Дисциплінарного статуту передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Стаття 56 Дисциплінарного статуту визначає, що командир корпусу, командувач військ оперативного командування, командувач виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил України мас право застосовувати стягнення, передбачені пунктами а також пунктами “д'*-“ж» (до підполковника включно) статті 48 цього Статуту.
Положеннями статті 83 Дисциплінарного статуту встановлено порядок накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира. що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Стаття 16 Статуту внутрішньої служби передбачає, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
У статті 58 Статуту внутрішньої служби визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Таким чином, військовослужбовець повинен дотримуватися засад військової дисципліни та неухильно виконувати свої обов'язки, а у разі їх ігнорування військовослужбовець може бути притягнутий зокрема до дисциплінарної та матеріальної відповідальності із накладенням на нього відповідного дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується; характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань ПРО порядок служби.
Відповідно до статті 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України основоположним принципом будівництва та керівництва Збройними Силами України є принцип єдиноначальності, який, крім іншого, полягає в наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, з врахуванням вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
Стаття 93 Дисциплінарного статуту визначає, що старший командир не має права скасовувати або пом'якшувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, з причини суворості стягнення, якщо останній не перевищив наданої йому влади.
Виходячи з правового аналізу Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, право накладення на підлеглого військовослужбовця дисциплінарного стягнення за порушення військової дисципліни або громадського порядку відноситься до дискреційних повноважень командира (начальника) військової частини.
Відповідно до висновку Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18 дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення або дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження вибору будь-ким.
Так, зі змісту оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 58 від 24.10.2023 року вбачається, що відповідно до доповідної записки начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_2 від 23 жовтня 2023 року № 350/174/6414/ОКП/ПС, виконання обов'язків командиром військової частини НОМЕР_4 оцінено незадовільно.
За результатами службової діяльності на посаді командира військової частини НОМЕР_4 майор ОСОБА_9 допустив низку вагомих порушень Статуту внутрішньої служби, а також законодавства у сфері охорони державної таємниці, що призвело до погіршення стану охорони державної таємниці у ввіреній військовій частині, а саме:
за результатами перевірки військової частини НОМЕР_4 управлінням Держспецзв'язку в Одеській області у серпні 2022 року - стан організації та забезпечення безпеки шифрованого та кодованого зв'язку не повною мірою відповідає вимогам з організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку (Акт № 40/03-819т від 01 вересня 2022 року);
за результатами перевірки військової частини НОМЕР_4 управлінням Держспецзв'язку в Одеській області у червні 2023 року - стан організації та забезпечення безпеки шифрованого та кодованого зв'язку не повною мірою відповідає вимогам з організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв'язку (Акт № 40/08-899т від 31 червня 2023 року);
за результатами проведення спеціальної експертизи наявності умов для надання (переоформлення) спеціального дозволу для провадження діяльності пов'язаної з державною таємницею у військовій частині НОМЕР_4 управлінням Служби Безпеки України в Одеській області у червні 2023 року - стан охорони державної таємниці не повною мірою відповідає вимогам законодавства про державну таємницю (Акт № 65/11-5603/дск від 19 червня 2023 року).
Окрім цього, в ході перевірки представниками відділу охорони державної таємниці та захисту інформації військової частини НОМЕР_2 набуття спроможностей за фахом військовослужбовцями військової частини НОМЕР_4 встановлено факт низької підготовки військовослужбовців за займаними посадами, а також незнання ними своїх функціональних обов'язків за напрямками охорони державної таємниці, криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації.
Вищенаведені випадки є наслідком відсутності контролю з боку командира військової частини НОМЕР_4 , особистою незацікавленістю щодо нормалізації стану справ у ввіреній військовій частині, що призвело до створення передумов до витоку секретної інформації підлеглим особовим складом.
Своїми діями майор ОСОБА_9 порушив вимоги статей 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби щодо:
постійного підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення своєї виучки і майстерності, знання та виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України;
виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою;
особистої відповідальності перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, забезпечення охорони державної таємниці.
Отже, суд констатує, що спірний наказ відповідача прийнятий на підставі Актів та доповідної записки, без проведення службового розслідування, яке в даному випадку не було обов'язковим, оскільки обставина неналежного виконання посадових обов'язків у зв'язку із організацією дотримання законодавства у сфері охорони державної таємниці у ввіреній військовій частині фактично була визнана позивачем.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (секретна інформація) - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю», державною таємницею і підлягають охороні державною. Охорона державної таємниці - це комплекс організаційно-правових, інженерно- технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втрат її матеріальних носіїв.
Згідно ст.18 ЗУ «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуються:єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею; обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації; обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать; особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації.
Статтею 19 Закону визначено, що єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (зі змінами) (далі - Порядок №939) забезпечення охорони державної таємниці на підприємстві, в установі, організації покладається на їх керівників. Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах підприємства, установи, організації, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці на підприємстві, в установі організації.
Стаття 39 ЗУ «Про державну таємницю» передбачає, що посадові особи та громадяни, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому, правовий режим воєнного стану продовжувався. Так, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 16 листопада 2023 року продовжено на 90 діб. Наразі воєнний стан продовжений до 09.11.2024 року
Суд погоджується із позицією відповідача, що забезпечення охорони державної таємниці в умовах війни набуває особливої важливості для ефективного захисту національної безпеки України в цілому.
Отже з огляду на важливість вжиття всіх можливих заходів для надійної та ефективної охорони державної таємниці в умовах правового режиму воєнного стану, регламентацію законодавством України прямого обов'язку командира військової частини забезпечувати охорону державної таємниці у ввіреній йому військовій частині, систематичне порушення вимог керівних документів в сфері охорони державної таємниці особовим складом військової частини НОМЕР_4 , та, як наслідок, виникнення загрози для витоку секретної інформації командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 відповідачем правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач зазначає, що вказані в Актах недоліки було усунуто. Суд вважає, що обов'язком командира військової частини є недопущення виникнення загроз та ризиків витоку секретної інформації, а не усунення недоліків, які створюють такі загрози і ризики.
ОСОБА_1 у позові зазначає, що відповідачем не надано доказів та обґрунтування чому до нього застосовано саме такий вид дисциплінарного стягнення, як «попередження про неповну службову відповідність», а не менш суворі види дисциплінарного стягнення, зокрема, зауваження.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення в межах, визначених законодавством.
При цьому, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу певною дискрецією у визначенні виду стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 лютого 2021 року по справі №1.380.2019.000616, в постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 804/3564/17 та постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 813/3020/16.
Суд зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність передбачено пунктом “г» статті 48 Дисциплінарного статуту, відповідає військовому званню ОСОБА_10 та накладено командиром, який володіє необхідним обсягом дисциплінарної влади, що позивачем не заперечується, як і сам факт неналежного виконання своїх посадових обов'язків.
В даному випадку обраний вид дисциплінарного стягнення є співмірним з встановленим порушенням, ст.ст.11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та суд не може втручатися у реалізацію відповідачем його дискреційних повноважень.
Що ж стосується доводів позивача що накладення дисциплінарного стягнення має зв'язок з його переведенням на іншу посаду за Наказом №2456, то суд вважає це бездоказовим припущенням. Позивач не спростовує у заявах по суті справи, що ним було допущено неналежне виконання посадових обов'язків, чим було створено загрозу витоку секретної інформації.
Суд вважає, що характер та обставини вчиненого правопорушення та його наслідки були враховані при вирішенні питання обрання виду дисциплінарного стягнення та, відповідно, обґрунтованим та пропорційним заходом є накладення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Отже у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 24 жовтня 2023 року №58 слід відмовити.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 стосовно зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому невиплачену внаслідок накладення згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» премію та інші складові грошового забезпечення за жовтень 2023 року, то ці вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 24 жовтня 2023 року №58.
Решта доводів та заперечень учасників справи на висновки суду по суті справи не впливають. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи обґрунтована правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В даній справі підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
.