Рішення від 21.10.2024 по справі 420/21444/24

Справа № 420/21444/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зміну причини формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 09 липня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1285 від 21.05.2024 р. «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії»;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №743 о/с від 21.05.2024 р. «Про відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування»;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1440 від 05.06.2024 р. про застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, ч. З ст. 91 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р.;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 р. в частині формулювання причини звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- зобов'язати відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області змінити в наказі №852 о/с від 12.06.2024 р. формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , а саме: зазначити «Звільнити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)», зобов'язати відповідача внести відповідний запис до трудової книги позивача;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2020 р. по 12.06.2024 р. в сумі 641078,40 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати, понесені позивачем по справі, в тому числі, витрати на правову допомогу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що відповідно до наказу №1285 від 21.05.2024 р. відповідач з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 21.05.2024 р. №55/1513, щодо можливого порушення службової дисципліни начальником управління протидії наркозлочинності ОСОБА_1 , зокрема відсутності на службі з 14.05.2024 р., керуючись вимогами ст. 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р., наказу МВС України від 07.11.2018 р. №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», призначив службове розслідування та створення дисциплінарної комісії. Відповідно до наказу №743 о/с від 21.05.2024 р. Відповідач на підставі доповідної записки УГІ ГУНП в Одеській області від 21.05.2024 р. №55/1513 стосовно можливого порушення службової дисципліни начальником управління протидії наркозлочинності ОСОБА_1 , зокрема відсутності на службі з 14.05.2024 р., з метою запобігання перешкоджання майором ОСОБА_1 установленню обставин виявленого дисциплінарного проступку, керуючись вимогами пункту 2 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. №893, ч. 1, 2 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р., ч. 1, 5 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію», відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування майора поліції ОСОБА_1 (0070543), начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області. Наказ №852 о/с від 12.06.2024 р. про звільнення позивача, який оскаржується в частині формулювання причини звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», прийнятий в тому числі, як наслідок винесення відповідачем наказу №1440 від 05.06.2024 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, ч. 3 ст. 91 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р.

Позивач не погоджується із вищезазначеним наказами, вважає їх протиправними, посилаючись в цілому на те, що ОСОБА_1 не допускав дисциплінарного проступку. Службове розслідування щодо позивача проведено з порушенням положень Дисциплінарного статуту та незаконно, оскільки є протиправним наказ про проведення службового розслідування. Позивач в якості покарання за дисциплінарний проступок, якого від не допускав, - відсутність на роботі з 14.05.2024 р., звільнений зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

При проведенні ГУНП в Одеській області службового розслідування позивачу не було забезпечено можливості реалізації його прав, передбачених ст. 18, 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділом 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та, як наслідок, неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Станом на дату винесення відповідачем наказу №852 о/с від 12.06.2024 р. не був розглянутий належним чином рапорт ОСОБА_1 від 15.04.2024 р. про звільнення за власним бажанням. Підстав для звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням посади, про що повідомлено позивача повідомленням від 08.05.2024 р., яке отримане адвокатом Терновою В.О. 03.06.2024 р., також не мається. Як вбачається з повідомлення про скорочення, ОСОБА_1 попереджається, що посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області скорочується і його буде звільнено не раніше ніж за 2 місяці на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Тобто, якщо виходити з дати повідомлення, то скорочення посади начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області мало відбутись не пізніше 08.07.2024 р. Якщо виходити з дати отримання повідомлення - 03.06.2024 р., то не раніше 03.08.2024 р. Разом з тим, як вбачається з вказаного повідомлення від 08.05.2024 р. та відповіді відповідача від 31.05.2024 р. на адвокатський запит, посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області вже була скорочена на підставі наказу №704 від 10.07.2017 р. та не існує. Фактично, позивач був повідомлений про скорочення посади, якої на дату повідомлення 08.05.2024 р. (дата повідомлення) та 03.06.2024 р. (дата вручення повідомлення) не існувало. Скорочувати те, що 7 років назад скорочено, законом на передбачено. Відповідно, станом на 12.06.2024 р. єдиною причиною звільнення ОСОБА_1 міг бути його рапорт від 15.04.2024 р., який відповідачем не розглянутий та щодо якого станом на 12.06.2024 р. рішення відповідачем не прийнято, і вже не може бути прийнято, оскільки наказ про звільнення містить іншу незаконну причину звільнення ОСОБА_1 .

На підставі викладеного позивач вважає, що наказ №852 о/с від 12.06.2024 р. в частині причини звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправним та в цій частині має бути скасований, а на відповідача покладений обов'язок змінити в наказі №852 о/с від 12.06.2024 р. формулювання причин звільнення позивача, а саме: зазначити «Звільнити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)», шляхом внесення відповідного запису до трудової книги.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та в цілому зазначає, що дисциплінарною комісією належним чином було з'ясовано обставини, які мали значення для прийняття спірних рішень, наведено мотиви, з яких зроблено висновки про наявність у діях майора поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази. Відтак правомірно обрано останньому вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з поліції, адже вчинений проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовується обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Відтак, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 , як крайнього заходу дисциплінарного впливу є співмірним вчиненому останнім проступку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.11.2022 у справі 600/1167/22-а.

Так, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_3 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64, частини третьої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, що виразилося:

- в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України;

- порушенні Присяги поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, що підривають авторитет Національної поліції України; - безпідставній відсутності у робочі дні вівторок - 14.05.2024, середу - 15.05.2024, четвер - 16.05.2024, п'ятницю - 17.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 18.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 20.05.2024, вівторок - 21.05.2024, середу - 22.05.2024, четвер - 23.05.2024, п'ятницю - 24.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 25.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 27.05.2024, вівторок - 28.05.2024, середу - 29.05.2024, четвер - 30.05.2024, п'ятницю - 31.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 01.06.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 03.06.2024, вівторок - 04.06.2024 (з 09:00 до 18:15) на службі без поважних причин;

- не інформуванні у ці робочі дні керівництво ГУНП про причини відсутності на службі у письмовій формі.

Під час службового розслідування було встановлено: наявність дисциплінарних проступків в діяннях майора поліції ОСОБА_1 , наявність порушень вимог законів України, інших нормативноправових актів, організаційно-розпорядчих документів, ступінь вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності, а також дані про наявність або відсутність дисциплінарних стягнень, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. З огляду на викладене до ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління від 05.06.2024 року №1440 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції яке реалізовано наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2024 року №852 о/с.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

26 липня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву (вхід. № ЕС/30848/24).

Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про продовження процесуального строку для подання відзиву у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зміну причини формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Продовжено Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк для подання відзиву по справі №420/214444/24 та доказів на 10 (десять) днів з дня отримання копії даної ухвали.

02 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/31921/24).

16 серпня 2024 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення (вхід. № ЕС/34702/24).

Станом на 21 жовтня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року по справі №420/6319/19, яке набрало законної сили 06.03.2024 року, позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Одеській області про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку - задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04 вересня 2019 року №2155 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на начальника управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1148 о/с від 05 вересня 2019 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0070543) начальника управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області з 06.09.2019 року;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року по справі №815/6430/17 за період з 27.02.2018 року по 23.06.2019 року у сумі 224 563,80 грн. (двісті двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 року по 05.09.2020 року у сумі 170 053,50 грн. (сто сімдесят тисяч п'ятдесят три гривні п'ятдесят копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

15.04.2024 року ОСОБА_1 склав рапорт про звільнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», за власним бажанням, без його присутності. До виконання службових обов'язків в поліції він не приступав з 13.11.2017 року - з дати першого звільнення і весь цей час.

Також 15.04.2024 року ОСОБА_1 склав рапорт про відмову від отримання компенсацій та стягнень на підставі вказаного рішення.

Вказані рапорти ОСОБА_1 від 15.04.2024 року були направлені на адресу відповідача його представником за довіреністю та за ордером адвокатом Терновою В.О. 19.04.2024 року цінним листом з описом вкладення.

Як зазначає позивач, станом на 19.04.2024 року, незважаючи на те, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі набрало законної сили 06.03.2024 року, відповідач не здійснював дій, направлених на виконання вказаного рішення. У зв'язку з чим, 19.04.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Тернова В.О. змушена була звернутися до відповідача з адвокатським запитом, в якому в тому числі просила повідомити, чи виконане рішення суду від 20.11.2023 року по справі №420/6319/19.

Рапорти від 15.04.2024 року, супровідний лист адвоката від 19.04.2024 року, адвокатський запит від 19.04.2024 року були направлені на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, номер відправлення 0100114185137.

Відповідно до інформації Укрпошти, розміщеної в розділі «Трекінг», відправлення 0100114185137 з 23.04.2024 року знаходилось в точці доставки на поштовому відділенні НОМЕР_1 .

Станом на 29.04.2024 року вказане поштове відправлення відповідач не отримував, у зв'язку з чим, 29.04.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Тернова В.О. звернулась з адвокатським запитом до ГУ НП в Одеській області щодо неотримання вказаного відправлення з рапортами позивача від 15.04.2024 року та адвокатським запитом від 19.04.2024 року.

01.05.2024 року адвокатом Терновою В.О. отримана відповідь відповідача щодо адвокатського запиту від 19.04.2024 року та рапортів позивача від 15.04.2024 року, відповідно до якої, жодних повідомлень про надходження вказаного поштового відправлення до ГУ НП в Одеській області не надходило, тому відправлення ними не отримане.

Після цього представником позивача були подані скарги щодо неотримання поштової кореспонденції працівниками ГУ НП в Одеській області, та стосовно Укрпошти.

Після подання скарг, 01.05.2024 року поштове відправлення з рапортами ОСОБА_1 від 15.04.2024 року, в тому числі, про звільнення зі служби, та адвокатським запитом від 19.04.2024 року було вручено відповідачу.

Судом встановлено, що 21.05.2024 року на адресу керівника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП вих. №55/1513, щодо порушення службової дисципліни начальником управління протидії наркозлочинності ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , що виразилось у безпідставній відсутності на службі з 14.05.2024 року.

З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП від 21.05.2024 року №55/1513, наказом ГУНП в області від 21.05.2024 року №1285 було призначене службове розслідування.

Водночас, на підставі пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, частини другої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, та частини першої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», а також підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ протоколу наради керівництва Національної поліції від 28.02.2023 № (вих. ДДЗ НПУ від 06.03.2023 № 2009/01/25-2023), наказом ГУНП від 21.05.2024 року №743 о/с майора поліції ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, начальником ГУНП в Одеській області 04.06.2024 року було затверджено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП від 21.05.2024 року №55/1513.

Так відповідно до Висновку, в ході службового розслідування було встановлено, «…що наказом ГУНП від 05.09.2019 №1148 о/с майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, застосованого наказом ГУНП від 04.09.2019 №2155.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №420/6319/19 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області N 1148 о/с від 05 вересня 2019 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0070543) начальника управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року по справі N 815/6430/17 за період з 27.02.2018 року по 23.06.2019 року у сумі 224 563,80 грн. (двісті двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням було подано апеляційну скаргу.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу ГУНП на вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду.

Разом з тим, 02.05.2024 до ГУНП надійшов лист (вх. ВДЗ №4700) адвоката В. Тернової з додатками у вигляді рапортів майора поліції ОСОБА_1 від 15.04.2024, в яких останній прохав не здійснювати на його користь виплати, які за вищевказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду необхідно стягнути з ГУНП, а також щодо звільнення його зі служби в поліції за власним бажанням.

29.05.2024 УКЗ ГУНП було надано відповідь (вих. № 9/5988) про те, що відповідно до статті 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання, тому підставою для нездійснення виплат має бути винесення відповідного судового рішення. Крім того, зазначеним листом було повідомлено майора поліції ОСОБА_1 про те, що його рапорт щодо звільнення зі служби в поліції за власним бажанням залишено без розгляду, оскільки відповідний рапорт було подано до поновлення на службі, а подання рапорту про звільнення цивільною особою законодавством, що регулює правовідносини поліцейських, не передбачено. Водночас тієї ж доби аналогічну відповідь за вих. №9/5987 було надіслано адвокату В. Терновій .

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі № 420/6319/19 наказом ГУНП від 08.05.2024 №675 о/с майора поліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП з 06.09.2019.

Ураховуючи вищевикладене, 08.05.2024 УКЗ ГУНП було підготовлено та направлено поштовим зв'язком на наявні адреси майора поліції ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 лист (вих. УКЗ № 9/4963) щодо необхідності прибуття не пізніше 09.05.2024 до УКЗ ГУНП.

Того ж дня копію вказаного листа було направлено засобами електронного зв'язку, а саме за допомогою месенджерів «Viber», «WatsApp» на наявний в УКЗ ГУНП номер телефону (050) 470 94 00, який для листування зазначав ОСОБА_3 . Водночас у процесі спілкування за допомогою вищевказаних месенджерів було встановлено, що номер телефону (050) 470 94 00 належить адвокату Терновій Вікторії Олександрівні , яка у свою чергу відмовилась надати будьякі дані для контакту з майором поліції ОСОБА_3 .

09.05.2024 майор поліції ОСОБА_3 до управління кадрового забезпечення ГУНП не з'явився, у зв'язку з чим закріпити останнього за службовим кабінетом та визначити робоче місце було неможливо.

Надалі 10.05.2024 на наявні адреси майора поліції ОСОБА_1 направлено листи (вих. УКЗ № 9/5014) щодо необхідності прибуття останнього 13.05.2024 до УКЗ ГУНП.

Разом з тим, ОСОБА_3 до УКЗ ГУНП не з'являється, до виконання службових обов'язків не приступив та на зв'язок не виходив, про причини неявки керівництво не проінформував, у зв'язку із чим з 14.05.2024 в УКЗ ГУНП складалися акти про його відсутність на службі (від 14.05.2024 № 9/5136, від 15.05.2024 № 9/5149, від 16.05.2024 №9/5192/1, від 17.05.2024 № 9/5239, від 18.05.2024 № 9/5241, від 20.05.2024 № 9/5410).

Більш того, під час проведення службового розслідування майор поліції ОСОБА_3 на робочому місці не з'являвся, що було зафіксовано відповідними актами від 21.05.2024 № 9/5487, від 22.05.2024 № 9/5496, від 23.05.2024 № 9/5667, від 24.05.2024 № 9/5874, від 25.05.2024 № 9/5875, від 27.05.2024 № 9/5963, від 28.05.2024 № 9/5974, від 29.05.2024 № 9/5997, від 30.05.2024 № 9/6023, від 31.05.2024 № 9/6041, від 01.06.2024 № 9/6065, від 03.06.2024 № 9/6146, від 04.06.2024 № 9/6283.

Вивченням вищевказаних актів установлено, що в робочі дні вівторок - 14.05.2024, середу - 15.05.2024, четвер - 16.05.2024, п'ятницю - 17.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 18.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 20.05.2024, вівторок - 21.05.2024, середу - 22.05.2024, четвер - 23.05.2024, п'ятницю - 24.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 25.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 27.05.2024, вівторок - 28.05.2024, середа - 29.05.2024, четвер - 30.05.2024, п'ятниця - 31.05.2024 (з 09:00 до 18:15), субота - 01.06.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 03.06.2024, вівторок - 04.06.2024 (з 09:00 до 18:15) майор поліції ОСОБА_3 на службу без поважних причин не прибув, що підтверджується вказаними документами, складеними посадовими особами УКЗ та УГІ ГУНП.

У ході службового розслідування з приводу відсутності на службі у вищезазначені дні були опитані десять співробітників поліції які підтвердили той факт що у період з 14.05.2024 майор поліції ОСОБА_3 на робочому місці не з'являється (пояснення наявні в матеріалах службового розслідування).

Крім того, опитаний полковник поліції ОСОБА_8 (заступник начальника ГУНП - начальник слідчого управління) додатково зазначив, що з 14.05.2024 по 20.05.2024 в УКЗ ГУНП було складено акти про відсутність на службі майора поліції ОСОБА_1 , в яких полковник поліції ОСОБА_8 особисто підписався.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут), під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Водночас відповідно до частини другої статті 27 Статуту, у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень.

Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Крім того відповідно до абзацу третього частини третьої статті 27 Статуту якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

На підставі викладеного, дисциплінарною комісією 22.05.2024 за вих. 55/1530 надіслано запит до УКЗ ГУНП із проханням надати інформацію щодо адрес проживання майора поліції ОСОБА_1 , його родичів, а також адреси електронної пошти поліцейського та інші контактні дані, що зазначені в особовій справі поліцейського.

27.05.2024 надійшла відповідь з УКЗ ГУНП, відповідно до якої встановлено, що згідно з особовою справою майора поліції ОСОБА_1 останній зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того у розпорядженні УКЗ ГУНП наявні адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за якою свою діяльність здійснює адвокат майора поліції ОСОБА_1 - Тернова Вікторія Олександрівна , якій належить номер телефону НОМЕР_2 , а також остання користується електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, адреси електронної пошти поліцейського та інші контактні дані відсутні.

Водночас у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 по справі №420/6319/19 вказаний номер телефону майора поліції ОСОБА_1 097 740 4040.

Ураховуючи зазначене, членами дисциплінарної комісії, зокрема капітаном поліції ОСОБА_9 у присутності капітана поліції ОСОБА_10 та державного службовця 7-го рангу ОСОБА_11 , було здійснено телефонні дзвінки на номер НОМЕР_3 , який зазначений у вищевказаній постанові та належав майору поліції ОСОБА_12 . При спробі зв'язатися за вказаним номером, телефон був вимкнений, що супроводжувалося голосовою підказкою «абонент знаходиться поза зоною досяжності».

Таким чином, з метою проведення повної, всебічної, об'єктивної перевірки, а також забезпечення поліцейському права на захист під час проведення вказаного службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП було підготовлено та направлено поштовим зв'язком на адреси майора поліції ОСОБА_1 лист-запрошення від 24.05.2024 за вих. №55/1573, у якому зокрема зазначались виявлені порушення та було запропоновано з'явитись до УГІ ГУНП до 27.05.2024 для надання пояснень.

Також у вказаному листі, у разі неможливості з'явитись особисто, було запропоновано майору поліції ОСОБА_12 власноручно написати пояснення на бланку (що додавався) та надіслати на адресу дисциплінарної комісії.

До того ж копії вказаного листа з додатками було направлено засобами електронного зв'язку, а саме за допомогою месенджерів «Viber», «WatsApp» та «Telegram» на наявний номер телефону, що належать адвокату В. Терновій ( НОМЕР_2 ), а також на її поштову та електронну адресу.

Водночас у вказаний строк майор поліції ОСОБА_3 до УГІ ГУНП, для надання пояснень не з'явився. Крім того у зазначений період часу до УГІ ГУНП будь-яка кореспонденція від майора поліції ОСОБА_1 та В. Тернової поштовим зв'язком або засобами електронного зв'язку не надходила. Більш того, у період з 24.05.2024 до 27.05.2024 включно, майор поліції ОСОБА_3 не здійснив жодної спроби повідомити членів дисциплінарної комісії про неможливість прибути або написати та надіслати пояснення, або щодо узгодження іншої дати та часу складання письмових пояснень стосовно питань, які цікавлять дисциплінарну комісію, в рамках цього службового розслідування. Про вказаний факт був складений відповідний акт за підписами членів дисциплінарної комісії від 27.05.2024 №55/1588.

Більш того, відповідно до частини четвертої статті 27 Статуту, від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією вживались заходи щодо встановлення місця знаходження майора поліції ОСОБА_1 , а також підтвердження або спростування факту ймовірного перебування останнього на лікарняному у період відсутності на службі.

У відповідь на запит дисциплінарної комісії від 22.05.2024 №55/1528 з Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» надійшла відповідь від 27.05.2024 №33/36-94, згідно до якої майор поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 08.05.2024 до 22.05.2024 за медичною допомогою до вказаної установи не звертався.

Крім того, з метою підтвердження або спростування факту ймовірного перетину Держаного кордону України майором поліції ОСОБА_3 , дисциплінарною комісією було підготовлено та надіслано відповідний запит до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.05.2024 №55/1527.

Згідно з отриманою відповіддю НОМЕР_4 прикордонного загону ДПСУ від 27.05.2024 №02.3/9873-24-Вих стало відомо, що відповідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого наказом МВС України від 27.09.2022 №614, власником Бази даних та володільцем інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Більш того, для отримання інформації щодо перетинання Державного кордону України майором поліції ОСОБА_3 на ділянках інших органів охорони ДПСУ, дисциплінарною комісією було підготовлено та скеровано відповідний запит до Адміністрації ДПСУ від 22.05.2024 №55/1526. Однак, під час проведення службового розслідування відповідь на вищевказаний запит до дисциплінарної комісії не надходила.

Так, з метою встановлення істини дисциплінарною комісією надіслано запит до управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП за вих. №55/1529, із проханням надати інформацію про перетин Державного кордону України майором поліції ОСОБА_3 відповідно до міжвідомчої системи «Аркан».

27.05.2024 на відповідний запит надійшла відповідь з УІАП ГУНП згідно з якою стало відомо, що майор поліції ОСОБА_3 (серія і номер документа - FH295746) перетнув Державний кордон України через пункт пропуску Старокозаче 14.09.2022 о 17:14, водночас назад не повертався.

Таким чином, виїзд за кордон майором поліції ОСОБА_3 підтверджено даними інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (АРКАН ЦП) Державної прикордонної служби України.

… Як встановила дисциплінарна комісія, що у робочі дні вівторок - 14.05.2024, середа - 15.05.2024, четвер - 16.05.2024, п'ятниця - 17.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 18.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 20.05.2024, вівторок - 21.05.2024, середу - 22.05.2024, четвер - 23.05.2024, п'ятницю - 24.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 25.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 27.05.2024, вівторок - 28.05.2024, середа - 29.05.2024, четвер - 30.05.2024, п'ятниця - 31.05.2024 (з 09:00 до 18:15), субота - 01.06.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 03.06.2024, вівторок - 04.06.2024 (з 09:00 до 18:15) майор поліції ОСОБА_3 до адміністративної будівлі ГУНП для виконання службових обов'язків безпідставно не прибув та про причини невиходу нікому письмово не доповідав.

… На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_3 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64, частини третьої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, що виразилося:

- безпідставній відсутності у робочі дні вівторок - 14.05.2024, середу - 15.05.2024, четвер - 16.05.2024, п'ятницю - 17.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 18.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 20.05.2024, вівторок - 21.05.2024, середу - 22.05.2024, четвер - 23.05.2024, п'ятницю - 24.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 25.05.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 27.05.2024, вівторок - 28.05.2024, середу - 29.05.2024, четвер - 30.05.2024, п'ятницю - 31.05.2024 (з 09:00 до 18:15), суботу - 01.06.2024 (з 09:00 до 17:00), понеділок - 03.06.2024, вівторок - 04.06.2024 (з 09:00 до 18:15) на службі без поважних причин;

- неінформовані у ці робочі дні керівництво ГУНП про причини відсутності на службі у письмовій формі.».

Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 05.06.2024 року №1440 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано наказом ГУНП в Одеській області від 12.06.2024 року №852 о/с.

При цьому, як зазначив представник позивача, 08.05.2024 року невідома особа в месенджерах Ватцап та Вайбер - номер телефону НОМЕР_5 надіслала адвокату Терновій В.О. текстові повідомлення з інформацією, що ОСОБА_1 поновлений на роботі на підставі рішення суду. Також невідома особа повідомила, що посада ОСОБА_1 , на якій він поновлений скорочена і ОСОБА_1 може бути звільнений.

Як вказує позивач, оскільки належним чином оформлених документів по пошті або електронних документів в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» ні ОСОБА_1 , ні його представник після цих повідомлень в месенджерах Ватцап та Вайбер станом на 28.05.2024 року не отримували, 28.05.2024 року адвокатом Терновою В.О. було направлено адвокатський запит на адресу

відповідача, в якому в тому числі, адвокат просила надати інформацію та документи щодо:

- наявності чи відсутності посади начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області станом на дату поновлення позивача;

- наявності робочого місця для виконання ОСОБА_1 його обов'язків, адреси цього робочого місця;

- щодо рішення, прийнятого по рапорту ОСОБА_1 від 15.04.2024 року про його звільнення.

03.06.2024 року на поштову адресу адвоката Тернової В.О.: АДРЕСА_3 , але на ім'я ОСОБА_1 надійшов лист ГУ НП в Одеській області (трекінг номер 6501409626409), в якому містилися:

1) інформування про поновлення від 08.05.2024 року №9/4963, відповідно до якого відповідач повідомив, що наказом №675 о/с від 08.05.2024 року ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області з 06.09.2019 року;

2) витяг з наказу №675 о/с від 08.05.2024 року, відповідно до якого на підставі рішення від 20.11.2023 р. по справі №420/6319/19:

- скасований наказ ГУНП в Одеській області №1148 о/с від 06.09.2019 року;

- ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області з 06.09.2019 року;

- наказано виплатити ОСОБА_1 170053,50 грн. та 224563,80 грн. грошового забезпечення;

3) лист про надання інформації №9/75аз від 08.05.2024 року - фактично відповідь на адвокатський запит від 19.04.2024 року, який містив інформацію про поновлення позивача та його вислугу років.

Також, 03.06.2024 року на поштову адресу адвоката Тернової В.О.: АДРЕСА_3 , але на ім'я ОСОБА_1 надійшов лист ГУ НП в Одеській області (трекінг номер 6501409626417), в якому містилися:

1) інформування про скорочення від 08.05.2024 року №9/4968. відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлений про реорганізацію підрозділів ГУНП в Одеській області відповідно до наказу від 10.07.2017 року №704;

2) попередження про можливе наступне звільнення з посади начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, відповідно до якого ОСОБА_1 попереджається, що посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області скорочується і його буде звільнено не раніше ніж за 2 місяці на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». При цьому, в попередженні вказано, що до дня призначення на іншу посаду поліцейський має виконувати обов'язки за останньою посадою, яку він займав.

Як зазначає позивач, 17.06.2024 року адвокат Тернова В.О. отримала відповідь ГУНП в Одеській області на адвокатський запит від 28.05.2024 року, в якій була повідомлена, що:

- посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області скорочена відповідно до наказу №704 від 10.07.2017 р. (тобто посада не підлягає скороченню в майбутньому, через 2 місяці, як це було вказано в повідомленні від 08.05.2024 року №9/4968, а вже скорочена з 2017 року);

- інших відповідей - про наявність/відсутність робочого місця, про виконувані обов'язки, про адресу робочого місця відповідь надана не була;

- не була надана інформація щодо рішення, прийнятого по рапорту ОСОБА_1 від 15.04.2024 року про звільнення.

31.05.2024 року адвокат Тернова В.О. отримала лист ГУНП в Одеській області (трекінг номер 6502507492573), адресований адвокату Терновій В.О., який містив:

- запрошення від 24.05.2024 р. №55/1573 ОСОБА_1 до ГУНП для надання пояснень на визначену в листі дату - на 27.05.2024 року;

- незаповнений бланк пояснень;

- копію наказу №1285 від 21.05.2024 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії»;

- копію наказу №743 о/с від 21.05.2024 р. «Про відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування».

10.06.2024 року аналогічний лист на ім'я ОСОБА_1 (трекінг номер 6502507492565) отриманий за його місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ).

19.06.2024 року адвокат Тернова В.О. отримала лист ГУНП в Одеській області (трекінг номер 6501409709843), адресований ОСОБА_1 , який містив:

- лист - Інформування про звільнення зі служби в поліції від 12.06.2024 року №9/6946;

- наказ №852 о/с від 12.06.2024 року про звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

28.06.2024 року аналогічний лист на ім'я ОСОБА_1 (трекінг номер 6501409709851) отриманий за його місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ).

Вважаючи вищезазначені накази протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.24 Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов'язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби.

Громадянам згідно ст.43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон).

Так, відповідно до положень ч.1 ст.59 Закону, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Спірні правовідносини виникли з приводу незаконного, на думку ОСОБА_1 , його звільнення зі служби в органах Національної поліції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-УІІІ.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни й поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-УІІІ (далі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ст. 26 Дисциплінарного статуту:

1. У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

5. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

6. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до ст. 27 Дисциплінарного статуту:

1. Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

2. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

3. Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Відповідно до ст. 28 Дисциплінарного статуту:

1. У період дії воєнного стану на час проведення службового розслідування за рішенням керівника, який його призначив, на поліцейського, стосовно якого було прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.

Рішення про покладення тимчасового виконання обов'язків приймається з обов'язковим урахуванням обставин можливого вчиненого дисциплінарного проступку та його тяжкості, а також можливості відстороненого поліцейського під час тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою впливати на хід проведення службового розслідування.

2. У разі прийняття рішення про покладення на відстороненого поліцейського тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби в нього не вилучаються.

Судом встановлено, що до дати призначення службового розслідування - до 21.05.2024 року, позивач не був повідомлений про поновлення на посаді. Таке повідомлення від 08.05.2024 року, було направлено не на адресу позивача, вказану в його особовій справі: АДРЕСА_2 , а на адресу адвоката Тернової В.О. - АДРЕСА_3 .

Повідомлення вручене під розпис адвокату Терновій В.О. як представнику лише 03.06.2024 року, тобто коли вже, як стало відомо 31.05.2024 року, проводилось службове розслідування стосовно позивача.

Відповідно до оскаржуваного наказу відповідача №1285 від 21.05.2024 року, службове розслідування призначене у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився на роботу з 14.05.2024 року.

Відповідачу станом на 14.05.2024 року було достовірно відомо, що ОСОБА_1 не отримав повідомлення про поновлення на роботі, оскільки повідомлення на ім'я ОСОБА_1 , але на адресу адвоката Тернової В.О. були надіслані Укрпоштою рекомендованими відправленнями з трекінг номерами 6501409626417 (на ім'я позивача за адресою адвоката в м. Києві) та 6501409626409 (на ім'я адвоката за адресою адвоката в м. Києві).

Інформація про рух рекомендованих поштових відправлень Укрпошти є загальнодоступною та такою, що може бути перевірена в онлайн-режимі на сайті Укрпошти.

Позивач не був повідомлений про адресу його робочого місця та виконувані обов'язки, оскільки, що підтвердив відповідач в листі від 31.05.2024 року, який отриманий 17.06.2024 року, посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, на якій поновлений позивач, скорочена з 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року і не існувала.

Документів засобами електронної комунікації в тому вигляді, в якому вони повинні надсилатись відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» ні ОСОБА_1 , ні його представник не отримували до цього часу.

Електронний документ - це документ, інформація в якому створена та збережена за допомогою електронних даних, що генеруються комп'ютерними засобами. Підписують електронні документи кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що надає йому юридичної сили.

КЕП - удосконалений кваліфікований електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Кожен КЕП має два ключі: секретний - який є лише у власника, ним накладається сам підпис, і відкритий ключ, за допомогою якого можна перевірити справжність накладеного електронного підпису.

Позначка часу фіксує дату та точний час, які присвоюються документові у момент підписання. При вирішенні судових спорів, вона гарантує його юридичну силу документу.

Документообіг регламентується Законами України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг».

Юридичну силу е-документу дає електронний підпис. Він може бути двох видів: кваліфікований (КЕП) і удосконалений (УЕП). КЕП - це підпис на захищеному носії (токені) або в хмарному сервісі. УЕП - це такий же підпис, але записаний на звичайний носій (флеш-накопичувач, СD-диск тощо). Він має нижчий рівень довіри, але також надає документам юридичну силу.

Жодного такого документу відповідач не надсилав на електронну адресу чи на інші засоби електронної комунікації позивача та/чи його представника з використанням електронної комунікації.

Суд зазначає, що за відсутності інформації про отримання ОСОБА_1 повідомлення про поновлення на роботі, надісланого належним чином - поштою або засобами електронного зв'язку з урахуванням правил електронного документообігу в України, відповідач станом на 21.05.2024 року не мав жодної об'єктивної підстави вважати, що з 14.05.2024 року позивач без поважних причин не з'явився на службу та призначати службове розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У даному випадку, підставою для призначення 21.05.2024 року службового розслідування та його проведення стала недостовірна з вказаних вище причин доповідна записка УГІ ГУНП в Одеській області від 21.05.2024 року №55/1513, щодо можливого порушення службової дисципліни начальником управління протидії наркозлочинності ОСОБА_1 , зокрема відсутності на службі з 14.05.2024 року.

Суд погоджується з доводами позивача, що існуючих, реальних та об'єктивних підстав для призначення службового розслідування станом на 21.05.2024 року, визначених ст. 14 Дисциплінарного статуту у відповідача не існувало.

Таким чином є протиправним та підлягає скасуванню наказ №1285 від 21.05.2024 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».

Відповідно, не існували підстави для винесення наказу №743 о/с від 21.05.2024 року «Про відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування».

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Що стосується наданих відповідачем матеріалів службового розслідування, то вказані матеріали підтверджують доводи позивача в частині порушень відповідача, допущених під час проведення службового розслідування.

Зокрема, в матеріалах службового розслідування містяться матеріали про фактичне проведення процесуальної дії - впізнання ОСОБА_1 по фото працівниками ГУ НП в Одеській області, які після проведення цієї дії (аркуші 108-128 матеріалів службового розслідування (нумерація наведена за нумерацією сторінок в ПДФ-файлі), отримані в електронному вигляді як додаток до відзиву), кожного дня писали акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.

Також, в матеріалах службового розслідування містяться докази того, що робоче місце в дні так званих «прогулів» з 08.05.2024 р., ОСОБА_1 надане не було.

В матеріалах службового розслідування не міститься інформації про те, де знаходилось робоче місце ОСОБА_1 з урахуванням скорочення його посади в 2017 році та її фактичної відсутності станом на 08.05.2024 р. та у подальшому.

Крім того, на аркуші 149 матеріалів службового розслідування (нумерація наведена відповідно до нумерації сторінок в ПДФ-файлі матеріалів службового розслідування, доданому до відзиву) міститься наказ №823 від 05.06.2024 р. «Про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою».

Тобто, до 05.06.2024 р. ОСОБА_1 не був допущений до виконання його службових обов'язків, оскільки такі накази з визначенням місця несення служби, допуску до служби та актуальної посади відсутні.

З наказом від 05.06.2024 р. №823 ОСОБА_1 не знайомили, його копія чи оригінал ні на ім'я ОСОБА_1 , ні на адресу представника не надсилались.

Про винесення наказу №823 від 05.06.2024 р. позивачу через його представника стало відомо 02.08.2024 р. з дати отримання відзиву на позовну заяву в кабінет представника позивача в системі Електронний суд, до якого були додані копії матеріалів службового розслідування.

Наказ від 08.05.2024 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді не містить жодних розпоряджень щодо допуску ОСОБА_1 до служби.

З огляду на викладене вбачається, що до 05.06.2024 р. ОСОБА_1 взагалі не був допущений до несення служби і не міг скоїти жодних прогулів, а з 05.06.2024 р. - з дати винесення наказу №823 від 05.06.2024 р. ОСОБА_1 не був повідомлений про його допуск до служби, оскільки цей наказ №823 від 05.06.2024 р. нікому не надсилався.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не допускав дисциплінарного проступку; службове розслідування щодо позивача проведено з порушенням положень Дисциплінарного статуту. Позивач в якості покарання за дисциплінарний проступок, якого від не допускав, - відсутність на роботі з 14.05.2024 року, звільнений зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Отже, при проведенні ГУНП в Одеській області службового розслідування позивачу не було забезпечено можливості реалізації його прав, передбачених ст. 18, 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділом 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та, як наслідок, неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі №814/428/17 та від 19.02.2020 року по справі №826/6944/17.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що наказ №1440 від 05.06.2024 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, ч. 3 ст. 91 Закону України «Про національну поліцію», п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що станом на дату винесення відповідачем наказу №852 о/с від 12.06.2024 року не був розглянутий належним чином рапорт ОСОБА_1 від 15.04.2024 року про звільнення за власним бажанням.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням посади, про що повідомленого позивача повідомленням від 08.05.2024 року, яке отримане адвокатом Терновою В.О. 03.06.2024 року, також не існувало.

Як вбачається з повідомлення про скорочення, ОСОБА_1 попереджається, що посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області скорочується і його буде звільнено не раніше ніж за 2 місяці на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Разом з тим, як вбачається з вказаного повідомлення від 08.05.2024 року та відповіді відповідача від 31.05.2024 року на адвокатський запит, посада начальника управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області вже була скорочена на підставі наказу №704 від 10.07.2017 року та не існує. Фактично, позивач був повідомлений про скорочення посади, якої на дату повідомлення 08.05.2024 року (дата повідомлення) та 03.06.2024 року (дата вручення повідомлення) не існувало.

Відповідно, станом на 12.06.2024 року єдиною підставою для звільнення ОСОБА_1 міг бути його рапорт від 15.04.2024 року, який відповідачем не розглянутий та щодо якого станом на 12.06.2024 року рішення відповідачем не прийнято, і вже не може бути прийнято, оскільки наказ про звільнення містить іншу підставу звільнення ОСОБА_1 .

У відзиві на позов відповідач посилається на то, що рапорт про звільнення ОСОБА_1 від 15.04.2024 року не врахований, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_1 поновлений на роботі не на підставі рішення суду, а на підставі наказу №675 о/с від 08.05.2024 року.

З даними доводами відповідача суд не погоджується, оскільки ОСОБА_1 поновлений на службі в поліції на посаді начальника Управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Одеській області з 06.09.2019 року на підставі рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 р. по справі №420/6319/19, яке набрало законної сили 06.03.2024 р.

Той факт, що відповідач в період з 06.03.2024 року по 08.05.2024 року безпідставно не виконував вказане судове рішення та не приймав наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 , не є підставою вважати, що 15.04.2024 року позивач не мав права звернутися з рапортом про звільнення за власним бажанням.

ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке набрало законної сили 06.03.2024 року, є таким, що поновлений на посаді з 06.09.2019 року.

Весь період часу з 06.09.2019 р. до дати звільнення 12.06.2024 р. без будь-яких перерв рахується як трудовий стаж ОСОБА_1 , як це вбачається з інформації відповідача, викладеної в листі №9/75аз від 08.05.2024 р. та в наказі №852 о/с від 12.06.2024 р.

Аналізуючи докази у їх сукупності, достовірності та взаємопов'язанності суд зазначає, що досліджені документи підтверджують факт подання позивачем рапорту від 15.04.2024 року про звільнення за власним бажанням та факт того, що невихід позивача на службу в період з 14 травня 2024 року стався внаслідок не повідомлення відповідачем позивача належним чином - поштою або засобами електронного зв'язку з урахуванням правил електронного документообігу в України про поновлення його на роботі.

Зазначене виключає наявність в діях ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, ознак дисциплінарного проступку, і як наслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що наказ ГУНП в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 року в частині формулювання причини звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправним.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача змінити в наказі №852 о/с від 12.06.2024 р. формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , а саме: зазначити «Звільнити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)», зобов'язати відповідача внести відповідний запис до трудової книги позивача, суд зазначає про таке.

Судом встановлено незаконність звільнення позивача зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно положень ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 235 КЗпП України У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, з огляду на те, що судом встановлено незаконність звільнення позивача зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та встановлено факт подання позивачем рапорту від 15.04.2024 року про звільнення за власним бажанням, відповідно він підлягає звільненню зі служби в поліції за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства юстиції України від 29.07.93 №58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Аналіз вказаної норми законодавства свідчить, що нею чітко передбачено обов'язок роботодавця на відображення у графі 3 причини звільнення працівника.

З огляду на наведене запис в трудовій книжці позивача підлягає зміні в частині формулювання причин звільнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 слід визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 року в частині формулювання причини звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 року в частині його звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та вважати звільненим позивача зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)» та внести відповідний запис до трудової книги позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.09.2020 р. по 12.06.2024 р. в сумі 641078,40 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на його користь відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року по справі №420/6319/19 стягнутий заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 року по 05.09.2020 року у сумі 170 053,50 грн.

ОСОБА_1 поновлений на роботі наказом від 08.05.2024 року з 06.09.2019 року, та звільнений з 12.06.2024 року, причину звільнення позивач просить зобов'язати змінити.

Також позивач зазначає, що в даному випадку вини жодних осіб та суду, в тому числі позивача, в тому, що його вимушений прогул тривав більше 1 року не мається, в Україні оголошувався карантин, під час карантину був введений воєнний стан. Відповідно до положень ч. 2 ст. 235 КЗпП України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, за який такий заробіток не був стягнутий, з 06.09.2020 року по 12.06.2024 року.

При цьому суд наголошує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року по справі №420/6319/19, яке набрало законної сили стягнутий на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 року по 05.09.2020 року у сумі 170 053,50 грн.

Зокрема, у мотивувальній частині рішення судом зазначено, що ураховуючи, що звільнення ОСОБА_1 відбулося 05 вересня 2019 року, а відповідач до цього не виплачував позивачу заробітну плату, то суд обчислює середню заробітну плату з виплат, отриманих позивачем за попередні два місяці роботи до попереднього звільнення 13.11.2017 року.

Вимушений прогул з дати звільнення позивача по дату прийняття даного рішення, а саме з 06.09.2019 року по 20.11.2023 року, складає 1536 календарних (відпрацьовані) днів.

Разом з цим, відповідно ч.2 ст. 235 КЗпП України стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк.

З огляду на вищевикладене, суд при розгляді справи №420/6319/19 дійшов висновку про необхідність стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 року по 05.09.2020 року у сумі 170 053,50 грн. (сто сімдесят тисяч п'ятдесят три гривні п'ятдесят копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Тобто з викладеного вбачається, що заявляючи вимоги щодо стягнення вимушеного прогулу у даній справі за період з 06.09.2020 року по 12.06.2024 року, позивач фактично не погоджуються з висновком суду у рішенні по справі №420/6319/19 щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рік, а саме за період з 06.09.2019 року по 05.09.2020 року та просить повторно стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, за який такий заробіток не був стягнутий, що є недопустимим.

При цьому суд зазначає, що вiдповiдно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не бiльш як за один рiк.

Разом з тим у даній справі не розглядається питання щодо поновлення позивача на роботі, оскільки ОСОБА_1 поновлений на роботі наказом від 08.05.2024 року з 06.09.2019 року, та звільнений з 12.06.2024 року, причину звільнення позивач просить зобов'язати відповідача змінити на п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)», а отже у суду відсутні жодні підстави для прийняття рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому у даній справі позивачем також не заявлено вимог щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 20.11.2023 року по 08.05.2024 року.

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2024 року по 12.06.2024 року задоволенню також не підлягають, оскільки а отже, у вказаний період є таким, що проходив службу у поліції.

Згідно зі ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Отже, з викладених норм Конституції України вбачається, що одним із принципів дії правової системи в Україні визначено принцип верховенства права та встановлено, що права і свободи можуть бути обмежені виключно у випадках, передбачених Конституцією України, а саме, у разі введення воєнного або надзвичайного стану.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог з викладених судом вище підстав.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття оскаржуваних наказів. Його доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються наведеними вище обставинами, встановленими судом, та нормами права, застосованими при вирішенні цього спору.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивачку звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/21444/24 не здійснювати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зміну причини формулювання звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1285 від 21.05.2024 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №743 о/с від 21.05.2024 року «Про відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1440 від 05.06.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Одеській області».

Визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 року в частині формулювання причини звільнення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 шляхом внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №852 о/с від 12.06.2024 року в частині його звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням)» та внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740).

Суддя С.О. Cтефанов

Попередній документ

122480667

Наступний документ

122480669

Інформація про рішення:

№ рішення:	122480668
№ справи:	420/21444/24
Дата рішення:	21.10.2024
Дата публікації:	24.10.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (02.04.2025)
Дата надходження:	21.02.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування наказів, зміну причини формулювання звільнення