Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-6989/09/0124
26.10.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Дадінської Т.В. , Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А.) від 24.12.2009 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98600)
до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Садова 4, місто Ялта, 98600)
про зобов'язання виконати певні дії,
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку постанову Ялтинського міського суду АРК від 24.12.2009, згідно з якою позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта АРК про зобов'язання виконати певні дії задоволений частково: Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта АРК зобов'язано нарахувати та виплатити позивачеві державну соціальну допомогу як дитині війни за період січень-листопад 2009 року в розмірі 1118,10грн. відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; в іншій частині позову відмовлено (а. с. 12).
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для вирішення справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6), тобто вона має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни є правомірним. В даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а як розрахункова величина для визначення підвищення пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру підвищення саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Ялтинського міського суду АРК від 27.02.2009 (справа № 2-а-595/2009, суддя Бондаренко Г.М.), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009, на Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта АРК покладений обов'язок виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 780,40грн.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 за період 2006-2008 є безпідставними, оскільки є така, що набрала законної сили, постанова суду щодо позовних вимог за даний період.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня - 498грн.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлений у 2009 році в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення державної соціальної підтримки як дитині війни підлягають задоволенню за період з січня по листопад 2009 року в сумі 1118,10грн. з урахуванням раніше виплачених відповідачем сум за вказаний період, на думку судової колегії є правомірним.
З огляду на таке, постанова Ялтинського міського суду АРК від 24.12.2009 у справі №2-а-6989/2009 є обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта АРК.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статі 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статі 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2009 у справі №2-а-6989/2009 - залишити без змін.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін