Справа: № 2а-5901/09 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
"11" листопада 2010 р.
м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парінові А.Б.,
при секретарі: Проказіні О.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Міністерство закордонних справ України про визнання протиправними дій державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій державного виконавця та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню із постановленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2008 року, виданого на виконання постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2008 року у справі № 2-А-6/1/09 про поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді другого секретаря з консульських питань посольства України у Гвінейській Республіці.
Постановою державного виконавця від 19 травня 2009 року ВП № 8456573 закінчено виконавче провадження у зв'язку із виконанням вищевказаного виконавчого листа.
Пунктом 1 наказу МЗС України від 24 лютого 2009 року «Про поновлення на роботі та звільнення ОСОБА_3»на виконання постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 25 липня 2008 року у справі № 2-А-6/1 ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді другого секретаря Посольства України в Гвінейській Республіці з 27 грудня 2006 року.
Водночас, пунктом 2 цього ж наказу змінено пункт 2 наказу МЗС України від 29 грудня 2006 року № 2974-ос щодо звільнення ОСОБА_3 з посади другого секретаря Посольства України в Гвінейській Республіці викласти у такій редакції : ОСОБА_3 звільнити з урахуванням листків непрацездатності серії НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, із займаної посади 12 березня 2007 року у зв'язку з невиконанням ним основних обов'язків працівника дипломатичної служби (ст.30, ст.41 Закону України «Про дипломатичну службу»)».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення виконавчих дій у період з 24 лютого 2009 року по 19 травня 2009 року Позивач відповідно до пункту 2 наказу МЗС України від 24 лютого 2009 року № 169-ос з 12 березня 2006 року є звільненим із займаної посади з інших підстав.
Суду не надано доказів про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу МЗС України від 24 лютого 2009 року «Про поновлення на роботі та звільнення ОСОБА_3»на час винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 травня 2009 року.
Суд першої інстанції вважає, що викладені обставини, зокрема стосовно звільнення ОСОБА_3 з посади другого секретаря з консульських питань посольства України у Гвінейській Республіці з інших підстав та іншої дати, є важливими при наданні правової оцінки діям державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки ці обставини унеможливили складення державним виконавцем акту про допущення до виконання попередніх посадових обов'язків Позивача.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження»рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
П. 8.2.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.99, визначає, що після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 19 травня 2009 року ВП № 8456573 прийнята без складання акту про виконання рішення з порушенням норм законодавства.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2009 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________ І.Й. Петрик
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________ А.Б. Парінові