Справа: № 2-а-52/10 Головуючий у 1-й інстанції: Дзюба О.А.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Літвіної Н.М.,
суддів Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області в особі ІДПС ВДАІ Обухівського району Київської області Герасименка О.І. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В грудні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області в особі ІДПС ВДАІ Обухівського району Київської області Герасименка О.І. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року позов було задоволено.
Постанову серії АІ №0070826 від 10 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесеної відносно позивача та протокол серії АІ №069165 від 10 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення - скасовано.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2009 року постановою інспектора ІДПС ВДАІ Обухівського району Київської області Герасименка О.І. на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що він 10 жовтня 2009 року в м. Обухів, керуючи автомобілем ВАЗ д/н 535 69 КЕ здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Не погодившись з винесеною постановою позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2009 року.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року позов було задоволено.
Між тим, відповідач вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення, винесена з дотриманням Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Відповідно до ст. 254 КУпАП - про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно до ст. 256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Вказані вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення міститься й у відомчих інструкціях Державної автомобільної інспекції України.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. п. «е»п. 15. 9 ПДР України -зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно до 15.1 ПДР України - зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п. 9.9 ПДР України - аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена, зокрема, вимушеної зупинки на дорозі.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперчується відповідачем, позивачем було здійснено вимушену зупинку транспортного засобу. Під час здійснення зупинки у позивача була увімкнена аварійна світлова сигналізація.
Між тим, апелянт посилається на те, що позивачу необхідно було додатково установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар відповідно до п. п. 9.10, 9.11 ПДР України.
Проте, колегія суддів з даними доводами не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9.10 ПДР України передбачено, що разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі:
а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Згідно до п. 9.11 ПДР України - якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар:
а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил;
б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.
Як вбачається зі змісту вказаних норм, ними визначені випадки встановлення знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтара, проте даними нормами не визначено обов»язку водія застосовувати вказані заходи у разі вимушеної зупинки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні аварійної зупинки діяв у відповідності з нормами ПДР України.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов задоволено правомірно.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування протоколу серії АІ №069165 від 10 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, складеного відносно позивача, оскільки він не є актом суб»єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, оскільки не тягне за собою виникнення адміністративно -правових наслідків.
Отже, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області -задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2010 року в частині скасування протоколу серії АІ № 069165 від 10 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_3 скасувати та в задоволенні позову в цій частині -відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 16 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 15 листопада 2010 року.