Справа: № 12/51 (2-а-7162/07) Головуючий у 1-й інстанції: Цвіркун Ю.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2009 у справі за позовом ОСОБА_7 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області (правонаступник -управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.12.2007 ОСОБА_7 звернулась із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому з урахуванням подальших уточнень (том. 2, а. с. 185-186) просила:
- визнати дії управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області щодо видачі та державної реєстрації державних актів про право власності на земельні ділянки протиправними та визнати протиправними державні акти про право власності ОСОБА_2 на наступні земельні ділянки:
серія ЯГ № 183749 виданий 20.07.2006 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 020632300949; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0426 площею 0,1120 га;
серія ЯГ № 183750 виданий 20.07.2006 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 020632300948; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0398 площею 0,1120 га;
серія ЯГ № 183747 виданий 20.07.2006 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 020632300947; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0401 площею 0,1120 га;
серія ЯГ № 183748 виданий 20.07.2006 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 020632300946; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0427 площею 0,1130 га;
- скасувати державну реєстрацію зазначених державних актів про право власності на земельні ділянки, виданих Бориспільським районним відділом управління земельних ресурсів Київської області 20.07.2006 на ім'я ОСОБА_2;
- визнати дії управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області щодо видачі та державної реєстрації державного акту про право власності на земельну ділянку протиправним та визнати протиправним державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 649458 виданий Бориспільським районним відділом управління земельних ресурсів Київської області 18.08.2006 року на ім'я ОСОБА_9, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державний актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 020632301037; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0402 площею 0,1100 га;
- скасувати державну реєстрацію зазначеного державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого Бориспільським районним відділом управління земельних ресурсів Київської області 18.08.2006 на ім'я ОСОБА_9.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2009 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання державних актів протиправними, виданих - ОСОБА_2, серія ЯГ №183749 від 20.07.2006; - ОСОБА_2, серія ЯГ№183750 від 20.07.2006; - ОСОБА_9, серія ЯГ№649458 від 18.08.2006; - ОСОБА_2, серія ЯГ №183747 від 20.07.2006; -ОСОБА_2, серія ЯГ №183748 від 20.07.2006 та скасування державної реєстрації цих державних актів -закрито.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2009 позов задоволено частково (фактично повністю):
- визнано протиправними дії управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області (Бориспільського районного відділу земельних ресурсів Київської області) щодо видачі та державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, видані:
ОСОБА_2, серія ЯГ №183749 від 20.07.2006 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №020632300949; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0426, площею 0,1120 га;
ОСОБА_2, серія ЯГ №183750 від 20.07.2006 року який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №020632300948; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0398, площею 0,1120 га;
ОСОБА_9, серія ЯГ №649458 від 18.08.2006 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №020632301037; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0402 площею 0,1100 га;
ОСОБА_2, серія ЯГ №183747 від 20.07.2006 року який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №020632300947; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0401 площею 0,1120 га;
ОСОБА_2, серія ЯГ №183748 від 20.07.2006 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №020632300946; кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:002:0427 площею 0,1130 га;
- в решті позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 подані апеляційні скарги, в яких вони з урахуванням уточнень просять скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та просять закрити провадження у справі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дані апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Бориспільської РДА Київської області від 16.08.2002 № 543 позивачу надано у довгострокову оренду спірну земельну ділянку площею 0,6745 га (строком на 49 років), а 29.08.2002 між позивачем та Бориспільською РДА укладено відповідний договір (т. 1, а. с. 6, 7).
В свою чергу, матеріали справи містять державні акти на право власності на спірні земельні ділянки від 20.07.2006 та від 18.08.2006 (т. 1, а. с. 114-117), видані Бориспільським районним відділом земельних ресурсів третій особі по справі -ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 06.07.2006, про що зазначено у цих актах.
Зазначені земельні ділянки ОСОБА_2 продав іншим третім особам по справі, що вбачається із договорів купівлі-продажу від 28.03.2007 (т. 1, а. с. 22-26).
Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що право особи, яка вважає себе власником майна, відчуженого третім особам, не може бути захищене шляхом визнання незаконними дій відповідачів по оформленню права власності продавця на це майно.
Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, а права власності -главою 29 цього Кодексу. При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.
Згідно зі статтею 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Водночас при переході майна у володіння третіх осіб за договором про його відчуження право власника, який не є стороною цього договору, за змістом статей 216, 388 ЦК може бути захищене лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна від добросовісного набувача. Такий позов залежно від суб'єктного складу сторін спору розглядається за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 393 ЦК передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Згідно з частиною 2 цієї статті власник майна, права якого порушені внаслідок видання такого правового акта, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Зі змісту статті випливає, що такий спосіб захисту порушеного права, як визнання незаконним (недійсним) акта суб'єкта владних повноважень, не є універсальним і його застосування можливе у двох випадках: коли може бути відновлено те становище, яке існувало до видання акта, або коли за відсутності цієї можливості вимога про визнання незаконним акта суб'єкта владних повноважень поєднана з вимогою про відшкодування майнової та моральної шкоди. Спори зазначеної категорії належать до адміністративної юрисдикції.
Оскільки відновлення того становища, яке існувало до вчинення спірних дій відповідачами, в обраний позивачем спосіб неможливе у зв'язку з відчуженням майна третім особам, а вимоги про визнання оспорюваних дій протиправними не поєднані з вимогами про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції повинен був дійти висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду адміністративними судами, і закрити провадження в ній відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Компетенція адміністративних судів згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 названого Кодексу (у редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови) поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо оскарження його рішень. Проте, ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 216, 386, 388, 392, 393 ЦК щодо способів захисту права власності, а також положень Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України стосовно юрисдикції судів .
Неврахування зазначеного судом першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства по суті заявлених вимог, призвело до помилкового вирішення спору, оскільки майнове становище позивача не могло бути відновлене шляхом задоволення позову.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду в порядку господарського чи цивільного судочинства за захистом права власності за допомогою цивільно-правових способів, які не можуть бути застосовані в судах адміністративної юрисдикції, вимогу про визнання недійсним акта суб'єкта владних повноважень заявляти не слід. У такому разі протиправність акта може бути підставою, а не предметом позову.
Вирішуючи спір про відновлення майнових прав позивача, які були порушені внаслідок відчуження майна третій особі на підставі рішень про оформлення права власності, суд може в мотивувальній частині свого рішення дати оцінку правомірності актів органу місцевого самоврядування, якщо їх прийняття сприяло порушенню цивільних прав позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначена позиція цілком співпадає з позицією колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 10.10.2007 (т. 2 а. с. 161-162).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2009 -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2009 -скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2010.