Справа: № 2а-15335/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурка О.І.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»про стягнення коштів, -
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»про стягнення коштів у сумі 285540,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Нью Поінт Маркетинг Україна»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нью Поінт Маркетинг Україна»з питань правових відносин з ТОВ «Основа-Простір»за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Нью Поінт Маркетинг Україна»(замовник), в особі генерального директора Касьянової Ірини Валеріївни та ТОВ «Основа-Простір»(виконавець), в особі директора Мазурик Юрія Васильовича, було укладено договір від 03.11.2008 року №03-11/2008, відповідно, до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги. Вид та об'єм робіт зазначаються в окремих додаткових угодах до договору. Вартість послуг виконавця визначається у додаткових угодах за кожним замовленням окремо.
Згідно додаткової угоди від 03.11.2008 року №1 до договору від 03.11.2008 року №03-11/2008 виконавець зобов'язується надати, а замовник зобов'язується прийняти послуги з маркетингового дослідження товарів our»з анкетуванням споживачів в роздрібних точках міст: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Харків. Звіт з проведення маркетингового дослідження подається щотижня.
На виконання умов договору сторонами було укладено акт виконаних робіт від 23.12.2008 року, за результатами якого виконавець надав замовнику послуги з маркетингового дослідження з анкетування споживачів в роздрібних точках міст: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Харків. Період надання послуг з 19.11.2008 року по 23.12.2008 року.
За результатами зазначених операцій товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»виписано податкову накладну від 23.12.2008 року №231206 на суму 285540,00 грн., у тому числі ПДВ 47590,00 грн.
Згідно пояснення, наданого генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна»Касьяновою І.В., розрахунки з товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»відсутні. Дебіторська заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»становить 285540,00 грн.
Подальшою перевіркою встановлено, що згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 08.04.2009 року по справі №1-441/09 засновника та директора товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»Мазурик Ю.В. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Судом встановлено, що використовуючи товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»в якості прикриття, невстановлена слідством особа позбулась контролю за своєю діяльністю зі сторони податкових органів, завдяки чому отримала можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні документи первинного бухгалтерського обліку, в яких вказувати такі ціни на товари, роботи чи послуги, які дозволяють занижувати необхідну до сплати податків.
Фінансово-господарські взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»носять характер нікчемного правочину, оскільки не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним.
За результатами перевірки було складено акт від 23.09.2009 року №569/1-23-08-31721369.
Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною п'ятою цієї статті визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов додаткової угоди від 03.11.2008 року №1 до договору від 03.11.2008 року №03-11/2008 передбачено, що ТОВ «Основа-Простір»зобов'язується надати, а ТОВ «Нью Поінт Маркетинг Україна»зобов'язується прийняти послуги з маркетингового дослідження товарів »з анкетуванням споживачів в роздрібних точках міст: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Харків. Звіт з проведення маркетингового дослідження подається щотижня.
На виконання умов договору сторонами було укладено акт виконаних робіт від 23.12.2008 за результатами якого виконавець надав замовнику послуги з маркетингового дослідження з анкетування споживачів в роздрібних точках міст: Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Харків. Період надання послуг з 19.11.2008 по 23.12.2008.
За результатами зазначених операцій товариством з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»виписано податкову накладну від 23.12.2008 №231206 на суму 285 540,00грн., у тому числі ПДВ 47 590,00 грн.
Сума податку на додану вартість із зазначеної вище операції товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна»віднесено до складу податкового кредиту даного періоду, а також відображено в валових витратах підприємства, що не заперечувалось представником відповідача, однак, розрахунки між відповідачами за даним договором відсутні.
Жодних доказів, які б підтверджували реальний факт надання послуг, зокрема, щотижневі звіти з проведення маркетингових досліджень ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції надано не було.
Крім того, згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 08.04.2009 рокупо справі №1-441/09 засновника та директора товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Простір»Мазурик Ю.В. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Поінт Маркетинг Україна»- відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2010 року.