Справа: № 2а-9171/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземресурс»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про скасування рішення про застосування економічних санкцій, -
ТОВ «Укрземресурс»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про скасування застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін № 31 від 02.03.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте на підставі акта № 043 від 24.02.2010 року.
В акті зазначено, що перевіркою наданих договорів та актів прийому-передачі природного газу встановлено, що у відповідності з договором купівлі-продажу природного газу від 29.01.2009 року № 29/01-РЛ згідно з актом прийому-передачі від 28.02.2009 року TOB «Укрземресурс»передали, а TOB «Ліга-Газ»прийняли для подальшої реалізації в лютому 2009 року природний газ в кількості 12400,0 тис. куб. м по ціні 1512,0 грн. з ПДВ за 1000 куб. м.
В порушення вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року № 605 TOB «Укрземресурс»при реалізації природного газу TOB «Ліга-Газ»з 01.02.2009 року по 18.02.2009 застосовували вільну ціну на газ природний в розмірі 1260,00 грн. без ПДВ (1512,00 грн. з ПДВ) за 1000 куб. м замість встановленої граничної ціни, розрахованої відповідно до вимог чинного законодавства в розмірі 1382,40 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., що призвело до завищення граничної ціни на природний газ на 129,60 грн. за 1000 куб. м з урахуванням податку на додану вартість (1512,00 грн. - 1382,40 грн.) за об'єм 7971,429 тис. куб. м (12400,0 тис. куб.м. : 28 дн. х 18 дн.). Сума завищення становить 1033097,20 грн. з ПДВ (129,60 грн. х 7971,429 тис. куб.м).
Згідно довідки станом на 01.01.2010 року відсутня заборгованість TOB «Ліга-Газ»перед товариством по оплаті за природний газ, отриманий в 2009 році.
Рішенням про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін № 31 від 02.03.2010 було встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та вирішено вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземресурс»в доход державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 1033097 грн. 20 коп. (один мільйон тридцять три тисячі дев'яносто сім грн. 20 коп.) та в доход державного бюджету суму штрафу в розмірі 2066194 грн. 40 коп. (два мільйони шістдесят шість тисяч сто дев'яносто чотири грн. 40 коп.).
Згідно із ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
У відповідності до статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.
Частиною другою статті 241 ГК України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Стаття 250 ГК України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки складено 24.02.2010 року, постанова про застосування економічний санкцій прийнята 02.03.2010 року, однак порушення було допущено в період з 01 лютого по 18 лютого 2009 року.
Отже, відповідачем порушено вимоги положень статті 250 ГПК України щодо строків застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки оскаржуване рішення прийнято після спливу річного строку з моменту вчинення спірного порушення.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві -відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2010 року.