Справа: № 2-а-737/10 Головуючий у 1-й інстанції: Примаченко В.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурко О.І.,
при секретарі: Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2010 року у справі за його позовом до Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірними та скасування рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, -
ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірними та скасування рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Рішенням восьмої сесії п'ятого скликання Сухоліської сільської ради від 13.11.2007 року передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3, жительці АДРЕСА_1, земельну ділянку розміром 0,08 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку розміром 0,07 га проти провулку Польовий, 6 для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням десятої сесії п'ятого скликання від 15.01.2008 року повторно передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 0,08 га для обслуговування, будівництва житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_2, та 0,07 га передано безкоштовно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_3.
Відповідно до пояснень представника Сухоліської сільської ради, наявність двох ідентичних рішень з приводу передачі ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07 га спричинена тим, що ОСОБА_3 двічі подала заяву про виділення їй земельної ділянки і вдруге було помилково винесено ще одне рішення від 15.01.2008 року.
До передання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07 га позивач ОСОБА_2 в установленому законом порядку з будь-якими заявами про надання йому цієї ж земельної ділянки у користування чи приватну власність не звертався.
На момент винесення сільською радою рішень про передачу земельної ділянки площею 1,07 га у приватну власність ОСОБА_3 вказана земельна ділянка у правомірному володінні та користуванні ОСОБА_2 не перебувала.
Частиною 1 ст. 118 ЗК України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до Конституції України, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як вбачається з ч. 1 ст. 33 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать…реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
ОСОБА_2 не доведено у спосіб та у порядку передбаченому законом, що відповідачем були порушені його права, свободи чи інтереси.
Спірна земельна ділянка ОСОБА_2 ніколи у користування не передавалася, сам позивач на час передачі її ОСОБА_3 до органу місцевого самоврядування із заявою про надання йому у користування чи у приватну власність цієї ж земельної ділянки не звертався. За таких обставин між позивачем та відповідачем на час приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки були відсутні публічно-правові відносини з приводу спірної земельної ділянки. Таким чином, органом місцевого самоврядування - Сухоліською сільською радою при прийнятті рішень про передачу ОСОБА_3 у приватну власність спірної земельної ділянки площею 0,07 га не було порушено будь-яких прав свобод та інтересів позивача.
Відповідно до листа прокуратури Білоцерківського району №216 ск від 16.07.2008 року, прокуратурою району проводилася перевірка звернення ОСОБА_2 щодо законності передачі Сухоліською сільською радою у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,07 га, яка розташована поряд із належною позивачу земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3. Під час перевірки встановлено, що на час прийняття сесією Сухоліської сільської ради оскаржуваного рішення 10 сесії 5 скликання від 15.01.2008 року будь - яких інших заяв про передачу у власність чи в користування саме цієї земельної ділянки до Сухоліської сільської ради не надходило, в тому числі і від позивача.
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що внаслідок прийняття двох рішень сільською радою з одного й того ж питання - про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею, 0,07 га будь-які права чи законні інтереси позивача порушені не були.
З огляду на викладене, судова колегія звертає увагу на те, що можливо при вирішенні питання щодо передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3, Сухоліською сільською радою були допущені порушення вимог законодавства, проте розглядати вказане питання в межах позову ОСОБА_2 неможливо, оскільки останній не має права таких позовних вимог.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність відмови в позові.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2010 року у справі за його позовом до Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання неправомірними та скасування рішень сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2010 року.