Справа: № 2а-8341/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
"03" листопада 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративному суді від 09 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконними рішень про застосування фінансових санкцій, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі ТОВ «Артур-К»), остаточно вточнивши позовні вимоги, звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій: №0000552200/0 від 19.12.2008 року на суму 41386 грн., №0000562200/0 від 19.12.2009 року, на суму 1700 грн., №0000042200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 41386 грн., №0000032200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 1700 грн., №0000132200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 41 386 грн., №0000122200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 1700 грн.
Постановою Київського окружного адміністративному суді від 09 листопада 2009 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000552200/0 від 19 грудня 2008 року; №0000042200/1 від 27 лютого 2009 року та №0000132200/2 від 24 квітня 2009 року про накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 41 386 (сорок одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень (пені), визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000562200/0 від 19 грудня 2008 року; №0000032200/1 від 27 лютого 2009 року та №0000122200/2 від 29 квітня 2009 року про накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок (штрафу).
Не погоджуючись з судовим рішенням ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в період з 28.10.2008 року по 08.12.2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Артур-К»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 року по 31.03.08 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 р. по 31.10.08 р., за результатами якої був складений акт від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699.
Із акту відповідача від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 вбачається, що ТОВ «Артур - К»відповідно до договору від 24.10.07 року №1/К з нерезидентом Mud&Salt Ltd - Dead Sea»(Ізраїль) перерахувало кошти на користь нерезидента в сумі 16162,96 дол. США , з граничним терміном отримання товару - 26.04.2008 року. Товар отримано згідно з ВМД (типу ІМ-40) від 16.04.08 року №438285 на суму 15020,4 дол. США та згідно з ВМД (типу ІМ - 40) від 22.05.08 року №441607 на суму 1150 дол. США.
Оскільки ТОВ «Артур-К»за цій час не одержувало Ліцензію Національного Банку України на продовження термінів розрахунків та не зверталось до міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово - промисловій палаті України, відповідно до акту відповідача від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 позивач порушив вимоги ст.2 Закону України від 23.09.94 №185/94 - BP «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями) - щодо порушення 180 денного терміну надходження товару в Україну.
Крім того, відповідно до акту відповідача від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 ТОВ «Артур -К»згідно з договором від 15.03.07 року №U-01/07 з нерезидентом CORPORATION»(Фінляндія) перерахувало кошти на користь нерезидента в сумі 35574,52 євро. Товар отримано згідно з ВМД (типу ІМ-40) від 06.06.07 року №012969 на суму 15020,4 дол. США та згідно з ВМД (типу ІМ - 40) від 15.08.07 року №019065 на суму 20593,28 євро. з граничним терміном отримання товару - 08.08.2008 року. Таким чином, відповідно до акту відповідача від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 позивач порушив вимоги ст.2 Закону України від 23.09.94 №185/94 - BP «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»- щодо порушення 90 денного терміну надходження товару в Україну.
За вказані вище порушення ТОВ «Артур - К»було нараховано пеню за договором від 24.10.07 року №1Ж з нерезидентом Mud&Salt Ltd - Dead Sea»(Ізраїль) - 450 грн, a за договором від 15.03.07 №U-01/07 з нерезидентом CORPORATION»(Фінляндія) -221,4 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до акту від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 05 жовтня 2006 року згідно з платіжним дорученням погашено кредиторську заборгованість перед нерезидентом - Dupnitza»(Болгарія) за договором №ARTK2006 - 026S в розмірі 56768 дол. США та здійснено передплату за товар у сумі 1304,50 дол. США з граничним терміном отримання товару 03.01.2007 року. На момент проведення перевірки товар за даним контрактом отриманий TOB «Артур - К»не був. За даним фактом станом на 31.08.2008 року встановлено непогашену дебіторську заборгованість в сумі 1304,50 дол. США. Таким чином, згідно з актом від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699, позивач TOB «Артур - К»допустив порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) - та не отримав товар на суму 1304,50 дол. США.
Крім того, згідно із вказаним актом 23 жовтня 2006 року та 28 листопада 2006 року, відповідно до платіжного доручення на суму 20656,80 дол. США та 28647 дол. США. Всього перераховано нерезиденту коштів 49303,80 дол. США в рахунок погашення кредиторської заборгованості перед нерезидентом - фірмою Pharmaceuntial»(Швейцарія) за контрактом №1/06 від 23.01.2006 року та здійснено передплату за товар в сумі 550,29 дол. США з граничним терміном отримання товару - 26.02.2007 року. Товар на момент перевірки TOB «Артур - К»отриманий не був. За цим контрактом станом на 31.03.2008 р. встановлено дебіторську заборгованість в сумі 550,29 дол.США.
Також відповідно до акту від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 відповідача 19 січня 2007 року позивачем було здійснено оплату в сумі 61541,37 евро, з них 57052,17 євро для погашення кредиторської заборгованості перед нерезидентом фірмою - Chemie AG»(Німеччина) за контрактом №ВС - 06 - 03 від 06.12.2005 року та здійснено передплату за товар в сумі 4489,20 євро з граничним терміном отримання товару - 19.04.2007 року. Товар на момент перевірки TOB «Артур - К»отриманий не був. За цим контрактом також встановлено дебіторську заборгованість в сумі 4489,20 євро.
За порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності TOB «Артур - К»було нараховано пеню: за договором №ARTK2006 - 026S від 15.12.2005 року з нерезидентом a - Dupnitza»(Болгарія) в сумі 7134,51 грн.; за договором №1/06 від 23.01.2006 року з нерезидентом - фірмою Pharmaceuntial»(Швейцарія) - 2 776,19 грн.; за договором №ВС - 06 - 03 від 06.12.2005 року з нерезидентом фірмою -Chemie AG»(Німеччина) - 30803,26 грн.
Згідно з актом від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 позивач допустив порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.93 року (із змінами та доповненнями) щодо недекларування підприємством заборгованості та не подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами»станом на 01.04.2007 року, станом на 01.07.2007 року, станом на 01.10.2007 року, станом на 01.01.2008 року, та 01.04.2008 року.
На підставі акту від 15 грудня 2008 року №517/23-2/21643699 ДПІ у Києво -Святошинському районі були винесені рішення про застосування фінансових санкцій: №0000552200/0 від 19.12.2008 року на суму 41386 грн., №0000562200/0 від 19.12.2009 року на суму 1700 грн., №0000042200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 41386 грн., №0000032200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 1700 грн., №0000132200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 41386 грн., №0000122200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 1700 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем до позивача, TOB «Артур -К», фінансових санкцій у виді пені за порушення ст.2 Закону України від 23.09.94 №185/94 - ВР «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»відповідно до ст. 4 цього Закону, а також застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій у виді штрафу за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.93 року (із змінами та доповненнями) щодо недекларування підприємством заборгованості є безпідставним, тому рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі про застосування фінансових санкцій: №0000552200/0 від 19.12.2008 року на суму 41386 грн., №0000562200/0 від 19.12.2009 року, на суму 1700 грн., №0000042200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 41386 грн., №0000032200/1 від 27 лютого 2009 року на суму 1700 грн., №000032200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 41 386 грн., №0000122200/2 від 29 квітня 2009 року на суму 1700 грн. слід скасувати.
З таким рішенням, як не відповідним обставинам справи, вимогам матеріального закону, не може погодитись суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
ТОВ "Артур-К" не було одержано індивідуальної ліцензії Національного банку України та не зверталось з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до договору між ТОВ «Артур-К»від 24.10.2007 року та Mud&Salt Ltd - Dead Sea»товар було отримано із порушенням 180 денного терміну. (граничний термін отримання 26.04.2008 року , отримано 22.05.2008 року.)
Таким чином, відповідачем правомірно було донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму непоставленого у встановлені терміни товару (1142,56 дол. США) в розмірі 450,1 гривень.
ТОВ "Артур-К" відповідно до договору від 15.03.07 року №U-01/07 з нерезидентом "ORION CORPORATION" (Фінляндія), перерахувало кошти на користь нерезидента в сумі 37088,2 Євро (виписка від 10.05.07 ВАТ "Державний експортно-імпортний банк"). Граничний термін надходження товару 08.08.2007 року Товар отримано згідно з: ВМД (типу ІМ-40) від 06.06.07 №012969 на суму 35574,52 Євро; ВМД (типу ІМ-40) від 15.08.07 №019065 на суму 20593,28 Євро.
Таким чином, підприємством не було дотримано вимоги статті 2 Закону України від 23.09.94 №185/94-ВР "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями, дійсній на час надходження товару), а саме, товар надійшов на територію України із порушенням 90 денного терміну.
Таким чином, перевіркою було донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму непоставленого у встановлені терміни товару (1513,6 Євро) в розмірі 221,4 гривень.
Таким чином, судом встановлено, порушення з боку позивача ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», так як імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, були здійснені з порушенням терміну поставки товару на незначний термін, тому відповідачем правомірно донараховані пеня у сумі 221, 40 гр. та 450,1 гр..
Щодо донарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по контрактах від 15.12.05 №ARTK 2006-026S з фірмою "Balkanpharma-dupnitza AD" (Болгарія), від 23.01.06 №1/06 з "Valent Pharmaceutical" (Швейцарія) та від 06.12.05 №ВС-06-03 з фірмою "Berlin - Chemie AG" (Німеччина) колегія суддів зазначає.
Відповідно до пункту 3.2.1. «Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок», які були затверджені наказом ДПА України від 27.04.06 №225 (із змінами та доповненнями) і відповідно до яких складався попередній акт планової комплексної перевірки від 02.04.07 №174/23-10/21643699 передбачено що за кожним контрактом підбивається підсумок щодо стану його виконання, а саме: вказується сума дебіторської або кредиторської заборгованості за даним контрактом на початок та кінець перевіреного періоду, відповідність цієї суми даним бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання та зазначається, чи виконано контракт, чи виконання триває. За наявності простроченої дебіторської заборгованості здійснюється розрахунок пені за порушення термінів розрахунків, штрафу за порушення вимог валютного законодавства, який є додатком до акта.
При цьому, стан виконання по всіх контрактах за експортно-імпортними операціями, операціями з давальницькою сировиною, бартерними операціями відображається в інформативних додатках до акта виїзної планової чи позапланової перевірки (додатки 4 - 8 до Методичних рекомендацій), які повинні бути підписані посадовими особами суб'єкту господарювання.
Згідно до пункту 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.05 №925/11205, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Одночасно, пунктом 3.3. "Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень", які затверджені наказом ДПА України від 11.09.08 №584, відповідно до яких складений акт від 15.12.08 №517/23-2/21643699 за період з 01.10.06 року по 31.03.08 рік, передбачено, що першочергово проводиться аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, виявленої у ході попередньої перевірки, і відображається наявність її в обліку суб'єкта господарювання на початок перевірки та інформація про погашення заборгованості резидентів і нерезидентів у періоді, що перевірявся.
Згідно з актом від 02.04.2007 року №174/23 - 10/21643699 ДПІ у Печерському районі м.Києва проведеною з 16.02.2007 року по 29.03.2007 року перевіркою, встановлено наявність кредиторської заборгованості TOB «Артур - К»перед нерезидентом -Dupnitza AD»(Болгарія) в сумі 56768 дол. США, нерезидентом - фірмою Pharmaceuntial»(Швейцарія) в сумі 48753,51 дол.США, нерезидентом фірмою -Chemie AG»(Німеччина) в сумі 625047,35 евро.
Згідно з наданих документів, сторони повністю виконали зобов'язання, згідно з вищенаведеними контрактами, але наявна заборгованість виникла в зв'язку з наданням позивачу контрагентом скидки на поставлену продукцію.
Бухгалтерська довідка, яка складається для виправлення помилки за період, дані якого відображені у регістрах бухгалтерського обліку та використані для складення проміжної (місячної, квартальної) чи річної фінансової звітності, підписується у порядку, визначеному підпунктом 4.3 пункту 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88. (далі Положення)
Згідно до п.4.3. Положення помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.
Бухгалтерією TOB «Артур-К»було здійснено: подвійне відображення у бухгалтерських регістрах кредит - ноти на суму 1304,50 доларів США від нерезидента - Dupnitza AD»(Болгарія) 23.05.2006 року та 30.06.2006 року, що було виправлено способом «сторно»30.11.2006 року відповідно до п.4.3 Наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року «Про затвердження «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
А також бухгалтерією TOB «Артур-К»було здійснено подвійне відображення у бухгалтерських регістрах двох кредит - нот на суму 196,05 євро 31.07.2006 року та 22.09.2006 року на суму 4293,15 євро 31.08.2006 року та 22.09.2006 року від контрагента нерезидента фірми - Chemie AG»(Німеччина), що було також виправлене способом «сторно»01 жовтня 2006 року, а також - відображення у бухгалтерських регістрах кредит - ноти №17329471 від 29.03.2006 року на суму 550,29 доларів США , що не виписувалась aleant Pharmaceuntial»(Швейцарія), і ця помилка також була виправлена способом «сторно»01.01.2007 року, що підтверджується відповідними довідками TOB «Артур-К».
При цьому з повідомлення ВАТ «Державний екпортно-імпортний банк України»від 30.03.2009 року №153-2/4268 вбачається, що станом на 30.03.2009 року ВАТ «Артур - К»з рахунків, відкритих у ВАТ «Укрексімбанк»були перераховані кошти Pharmaceuntial»(Швейцарія) в сумі 242475,30 доларів США за зовнішньоекономічним контрактом № 1/06 від 23.01.2006 року; - Chemie AG»(Німеччина) були перераховані кошти в сумі 6066758,36 євро за зовнішньоекономічним контрактом №ВС-06-03 від 06.12.2005 року; за зовнішньоекономічним контрактом alkanpharma - Dupnitza AD»(Болгарія) №ARTK2006 - 026S від 15.12.2005 року - 164548,32 доларів США. Згідно із повідомленням ВАТ «Державний екпортно-імпортний банк України»від 30.03.2009 року №153-2/4268 станом на 30.03.2009 року при перерахуванні коштів за вказаними контрактами з рахунків позивача, відкритих у ВАТ «Укрексімбанк»строків розрахунків, встановлених законом порушено не було.
Таким чином, відсутня кредиторської заборгованості TOB «Артур - К»перед нерезидентом -Dupnitza AD»(Болгарія) в сумі 56768 дол. США, нерезидентом - фірмою Pharmaceuntial»(Швейцарія) в сумі 48753,51 дол.США, нерезидентом фірмою -Chemie AG»(Німеччина) в сумі 625047,35 евро.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про правомірність застосування фінансових санкцій до TOB «Артур - К»за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не правомірні, оскільки виправлення зазначених помилок позивачем провадилось саме за перевіряє мий відповідачем період з 01.10.06 року по 31.03.08 pік.
Щодо скасування податкового рішення-повідомлення від 19 грудня 2008 року № 0000562200/0 колегія суддів зазначає наступне:
Частиною 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»(далі Декрет) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 р. за № 209/4430, в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006 р. N 456, встановлено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Визначення валютних цінностей дано в пункті 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Статтею 16 Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами та доповненнями) визначено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Оскільки у TOB «Артур-К»наявні валютні цінності, що знаходяться за межами України та підлягають декларуванню, то відповідачем правомірно вказано на порушення позивачем вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2009 року скасувати.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 19 грудня 2008 року № 00000552200/0, від 27 лютого № 0000042200/1, від 29 квітня 2009 року № 00000132200/2 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40715 (сорок тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень 60 копійок.
В іншій частині у задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 10 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
І.Й.Петрик
Повний текст постанови виготовлений 10.10.2010 року