Справа: № 2-а-6064/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Штогун С.Г.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурка О.І.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року у справі її за позовом до Відділу міграційної служби у Київській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу міграційної служби у Київській області про скасування наказу № 62 від 07 червня 2010 року та зобов'язання надати статус біженця в Україні
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до повідомлення відділу міграційної служби у Київські області від 07 червня 2010 року позивачці відмовлено в оформленні документів щодо надання статусу біженця на підставі наказу відділу міграційної служби у Київській області від 04 червня 2010 року № 62.
ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні її заяви про надання статусу біженця з підстав відсутності обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань.
Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про біженців»статус біженця може бути надано особі, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про біженців»орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця, видає заявникові довідку про подання такої заяви, яка є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в анкеті, та інші документи, вимагає додаткові відомості і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби.
Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо надання статусу біженця приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, а також коли заяви носять характер зловживання, тобто якщо заявник з метою набуття статусу біженця видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених для набуття статусу біженця абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
Пунктом 42 Керівництва з процедур та критеріїв визначення статусу біженця УВКБ ООН встановлено (далі - Керівництво), що побоювання заявника мають цілком обґрунтованими, якщо він може довести в межах розумного, що його довгострокове перебування в країні походження стало нестерпним для нього з причин, вказаним у визначенні, чи за тих же причин стало нестерпним , якби він повернувся назад.
Пунктом 45 Керівництва передбачено, що особа, яка бажає отримати статус біженця, повинна вказати поважну причину, чому вона особисто побоюється стати жертвою переслідувань.
Відповідно до абзацу 7 ст. 11 Закону України «Про біженців», до заяви про надання статусу біженця додаються документи, які посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця, а абз. 5 ст. 14 визначає, що рішення про надання чи про відмову у наданні статусу біженця приймаються на основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття статусу біженця.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянткою не було надано жодних доказів, які б давали підстави для надання її статусу біженця, а тому відповідачем правомірно було відмовлено в задоволенні заяви про надання статусу біженця та видано відповідний наказ.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в позові.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2010 року.