Справа: № 2-а-2784/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Грищенко Т.М., Шурко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ДП «Клавдієвське лісове господарство» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000632300/0 від 17.07.2009р., № 0000632300/1 від 10.08.2009р., № 0000632300/2 від 19.10.2009 р. та № 0000632300/3 від 24.12.2009 р.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Бородянському районі Київської області подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Київський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Бородянському районі було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Клавдієвське лісове господарство» з питань дотримання вимог законодавства в частині оподаткування збитків, отриманих власниками землі та землекористувачами за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки складений Акт від 03.07.2009 року № 338/23-00992065, згідно якого податковий орган наполягає на порушенні вимог п.п. 7.3.1 п. 3.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і заниження ПДВ на суму 197 013,00 грн.
На підставі акту перевірки 17.07.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632300/0, яким визначено загальну суму податкового зобов'язання в розмірі 295 519,50 грн., в т.ч. 197 013,00 грн. - ПДВ та 98 506,50 грн. - сума штрафних санкцій.
Не погоджуючи із вказаним рішенням, ДП «Клавдієвське лісове господарство» звернулися зі скаргою до ДПІ у Бородянському районі.
12.08.2009р. позивачем було отримано рішення відповідача про результати розгляду скарги, яким її залишено без задоволення, також позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 10.08.2009р. № 0000632300/1.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ДП «Клавдієвське лісове господарство» 18.08.2009р. звернулися зі скаргами до ДПА в Київській області, ДПА України, однак скарги задоволені не були, в результаті чого було винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ в Бородянському районі від 19.10.2009р. № 000632300/2.
13.01.2010р. позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Бородянському районі від 24.12.2009р. № 0000632300/3, прийняте за результатами скарги.
З 01.07.2006р. по 30.09.2008р. ДП «Клавдієвське лісове господарство» було отримано від кооперативу «Полісся-2006»кошти на загальну суму 1 075 180,88 грн. в якості відшкодування збитків, пов'язаних з вилученням земельних ділянок, що перебували у користуванні позивача.
Відшкодування вказаних збитків здійснювалось відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.
Відповідно до вказаного порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
В той же час податковий орган, посилаючись на роз'яснення ДПА України в листі від 26.03.2009р. № 3452/5/15-0215, вважає, що кошти, отримані в якості відшкодування збитків землекористувачам, пов'язані з вилученням земельних ділянок, підлягають оподаткуванню земельним податком, оскільки такі кошти є компенсацією вартості житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, інших об'єктів.
Перевіркою встановлено порушення ДП «Клавдієвське лісове господарство» вимог п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ внаслідок заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 197 013,00 грн., отриманих в якості відшкодування збитків, пов'язаних з вилученням земельних ділянок, що перебували у користуванні позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу, у разі продажу товарів за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт послуг - дата фактичного надання результатів робіт платником податку.
За таких обставин, подією, за якою може бути визначена дата збільшення валового доходу платника податку на прибуток, є дата фактичного зарахування грошових коштів, сплачених в якості відшкодування збитків, на рахунок такого платника, як і було визначено ДП «Клавдіївське лісове господарство», оскільки рішення про вилучення земельної ділянки приймається не землекористувачем, а власником земельної ділянки. Відшкодування збитків, завданих вилученням земельної ділянки постійному користувачу не супроводжується відвантаженням товарів, або наданням результатів робіт і послуг платником податку. При цьому передачу земельної ділянки здійснює власник в особі органу державної влади або місцевого самоврядування, а не землекористувач.
Згідно із визначенням, наведеним в п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки, та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Оскільки, серед наведеного переліку об'єктів оподаткування податком на додану вартість (продаж товарів) та випадків оподаткування вказаним податком не передбачена така підстава як відшкодування збитків, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі підлягають скасуванню.
Відповідно до п. «г»ч. З ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу.
Слід зауважити, що, відповідно до акту перевірки, земельні ділянки, які вилучалися у ДП «Клавдіївське лісове господарство», не були його власністю, а перебували у нього на праві постійного користування. За таких обставин, при вилученні земельних ділянок з постійного користування не відбувається передача платником податку на додану вартість права власності або права користування майном, а таке право припиняється на підставі п. б ст. 141 Земельного кодексу України.
Відшкодування збитків не може бути прирівняне до виконання робіт або надання послуг, оскільки такі правовідносини можуть мати місце лише на підставі укладеного договору. А відшкодування збитків землекористувачу здійснюється не на підставі укладеного договору, а внаслідок факту заподіяння шкоди.
В свою чергу, розпорядження землями, наданими в постійне користування в будь-якому разі здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, або місцевого самоврядування в порядку, визначеного Земельним кодексом України, який в свою чергу не наділяє таким повноваженням постійних користувачів.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що у ДП «Клавдіївське лісове господарство» були відсутні підстави для віднесення сум отриманих збитків до об'єкту оподаткування податком на додану вартість та про безпідставність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність задоволення позову.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області -відмовити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2010 року.