Справа: № 2а-3225/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Собківа Я.М.
при секретарі: Шевчук К.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції в Черкаській області про визнання нечинним акту перевірки та скасування рішення, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Державної екологічної інспекції в Черкаській області про визнання нечинним акту перевірки та скасування рішення.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просили скасував постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до положення частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.01.2010 р. посадовими особами Державвної екологічної інспекції в Черкаській області згідно із наказом від 11.01.2010 р. № 01 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні водойм в адміністративних межах Тарнавської, Терлицької та Дібрівської сільських рад.
Як зазначено в Акті перевірки від 12.01.2010 р., в момент перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_3 було встановлено, що господарська діяльність на ставках не ведеться, оскільки ставки вкриті кригою. Зі слів ОСОБА_3 останній роботи по риборозведенню та спеціальному використанню водних живих ресурсів проводить з весни 2006р., а саме: зариблення, годівлю риби, внесення вапна та викошування жорсткої водної рослинності за допомогою очеретокосарок. Дозвіл на спеціальне водовикористання відсутній. Вирощування риби та її вилов спеціальними знаряддями лову здійснюються без науково-біологічного обґрунтування та режиму рибогосподарської експлуатації водних об'єктів.
На підставі акту перевірки рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області № 1 від 13.01.2010 р. встановлено, що позивач в ставку площею 0,2701 га, розташованому в адмінмежах Дібрівської сільської ради Монастирищенського району, з порушенням природоохоронного законодавства здійснює діяльність зі спеціального водовикористання водних живих ресурсів (вилов промисловими знаряддями лову), а також діяльність по штучному розведенню та вирощуванню риби, інших водних живих ресурсів без науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації водного об'єкту (ставка), спеціального дозволу і встановлення лімітів вилову, чим порушує ст. 17 Закону України «Про тваринний світ»та Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджену наказом Держкомрибгоспу України від 15.01.2008 р. № 4, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755.
Також, позивач здійснює самовільне, без дозволу органів рибоохорони уселення водних живих ресурсів в рибогосподарський водний об'єкт, чим порушує п. 2.10 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах та Інструкцію про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, яка затверджена наказом № 215 Мінагрополітики від 08.06.2004 р., зареєстрованої в Мінюсті 13.07.2004 р. № 1142/9741.
Також, позивач не веде облік виловлених водних живих ресурсів, чим порушує п. 2.11-2.12 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах та Інструкцію про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, яка затверджена наказом № 623/404 Мінагрополітики від 11.11.05 р., зареєстрованої в Мінюсті 06.12.05 р. за № 1458/11738.
Крім цього, позивач самостійно, без дозволу на спеціальне водокористування використовує воду водойми з метою риборозведення, чим порушує ст. 44 Водного кодексу України.
Рішенням головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області № 1 від 13.01.2010 р., прийнятим на підставі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ тимчасово заборонено (зупинено) діяльність ОСОБА_3, пов'язану із штучним розведенням, вирощуванням риби, інших водних ресурсів та їх використанням в ставку площею 0,2701 га, розташованого в адмінмежах Дібрівської сільської ради Монастирищенського району з 16.01.2010 р. та для відновлення виробничої діяльності запропоновано погодити з територіальним органом охорони навколишнього природного середовища та рибоохорони науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації ставка та отримати дозвіл на спеціальне водокористування.
Так, 07.04.2006 р. між позивачем та Монастирищенською районною державною адміністрацією Черкаської області строком на 25 років були укладені такі договори оренди водойм:
- договір оренди водойми від 07.04.2006 р. на території Тарнавської сільської загальною площею 17,9129 га, в тому числі водойми площею 1,112 га, 2,3035 га та 17,9129 га, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20.11.2006 р. за № 040679100005;
- договір оренди водойми від 07.04.2006 р. в адміністративних межах Дібрівської сільської ради загальною площею 0,2701 га, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20.11.2006 р. за № 040679100077;
- договір оренди водойми від 07.04.2006 р. в адміністративних межах Терлицької сільської ради загальною площею 6,8 га, зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20.11.2006 р. за № 0406791000.
Відповідно до пунктів 1 та 15 вказаних договорів водойми надані в оренду для риборозведення, цільове призначення -комерційне використання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про тваринний світ»від 13.12.2001 р. № 2894-ІІІ, до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюється з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами.
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що надаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 та п. 9 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 21.09.1996 р., до спеціального використання водних ресурсів належать усі їх види користування, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування, що здійснюються з їх вилученням (виловом, добуванням, збиранням) із природного середовища. До спеціального використання водних ресурсів належить, зокрема промислове рибальство, добування водних живих ресурсів для зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями.
Згідно із п. 3 Тимчасового порядку промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства; рибництво -штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів.
Актом перевірки від 12.01.2010 р. встановлено, що позивач здійснював зариблення, годівлю риби, внесення вапна та викошування жорсткої водної рослинності за допомогою очеретокосарок.
Вказані дії згідно із п. 3 Тимчасового порядку відносяться до такого виду спеціального водокористування, як рибництво.
Пунктом 10 Тимчасового порядку передбачено, що спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом і за плату, порядок визначення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 Тимчасового порядку дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів -це офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спеціальне використання визначених водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот).
Відповідно до п. 15 Тимчасового порядку видача дозволів на спеціальне, в тому числі промислове, використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, за винятком тих, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, та видів, занесених до Червоної книги України, здійснюється Мінрибгоспом відповідно до законодавства.
Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання регулюється Інструкцією, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України № 4 від 15.01.2008 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції штучне розведення, вирощування, вселення водних живих ресурсів, проведення меліоративних робіт тощо виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом № 215 Мінагрополітики від 08.06.2004 р., зареєстрованої в Мінюсті 13.07.2004 р. за № 1142/9741.
Пункт 1.3 Інструкції визначає режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта як установлену на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних живих ресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання ту водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання водних живих організмів рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.
Так, відповідно до п. 2.1 Інструкції для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України заяву, погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт чи його ділянка, режим, форма якого передбачена додатком 2 до цієї Інструкції, погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об'єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування, та науково-біологічне обґрунтування щодо рибогосподарського водного об'єкта (його ділянки), на якому створюється спеціальне товарне рибне господарство.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції режим погоджується територіальним органом рибоохорони, в зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища протягом місяця з дня його отримання.
Пунктом 2.14 Інструкції передбачено, що спеціально уповноваженим органом центральної виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження режиму.
Оскільки перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність з риборозведення без затвердженого Режиму рибогосподарської експлуатації, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність порушення вимог ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» та п. 2.10 Інструкції № 4 від 15.01.2008 р.
Пункт 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачає обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Поняття спеціального водокористування міститься у ст. 48 Водного кодексу України, відповідно до якого, спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Не належать до спеціального водокористування зокрема інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Разом із тим, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено, що позивач здійснював діяльність з риборозведення із забором води та скиданням стічних вод.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем статті 44 Водного кодексу України.
Крім того, у рішенні № 1 від 13.01.2010 р. не зазначено, яку конкретно норму Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої наказом № 215 Мінагропромполітики від 08.06.2004 р., зареєстрованої в Мінюсті 13.07.2004р. за № 1142/9741 позивачем порушено, а тому порушення в цій частині можна вважати недоведеним.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що здійснення позивачем промислового рибальства та відсутність обліку виловленої риби ні актом перевірки, ні протоколом про адміністративне правопорушення, ні будь-якими іншими доказами відповідачем не доведено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.п «ж»ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ до компетенції спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів належить обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 2 та п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», затвердженого постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) до виконання необхідних природоохоронних заходів у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема при порушенні інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пункт 5 Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.12.2006 р. № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 р. № 120/13387 передбачає право державних екологічних інспекцій обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій.
Оскільки позивачем порушено ст. 17 Закону України «Про тваринний світ»та п. 2.10 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 15.01.2008 р. № 4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Клименка М.Г. від 13.01.2010 р. № 1 про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності є законним і обгрунтованим та скасуванню не підлягає.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції встановлено відсутність порушення ним статті 44 Водного кодексу України, що є підставою для скасування рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області № 1 від 13.01.2010 року, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки були доведеними порушення позивачем ст. 17 Закону України «Про тваринний світ»та п. 2.10 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 15.01.2008 р. № 4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755, що також є підставою для винесення рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності
Щодо вимог позивача про визнання нечинним акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Черкаській області від 12.01.2010 року колегією суддів береться до уваги наступне.
Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень та не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства. Викладені у ньому факти можуть бути тільки підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді: