Справа: №2-а-763/10 Головуючий у 1- й інстанції Журавський В.В.,
Суддя - доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
02 листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Авдошині Н.С.,
розглянувши в судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4 на Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -Центру Державного Земельного кадастру Бориспільського районного управління та ОСОБА_5 про визнання приватизації незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2010 року провадження в адміністративній справі закрито.
Не погоджуючись із судовим рішенням Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, з'явившихся представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в чинній на момент подачі позовної заяви редакції, до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-6/2010 за Конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ , ст. 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010, вирішено, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції“, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності“ слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Колегія суддів дійшла висновку, що дану справу має розглядати місцевий загальний суд як адміністративний в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно із частиною другою ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст. ст. 17, 199, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4 задовольнити, Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2010 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.