Справа: № 2а-15955/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О. В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2009 року -
Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2009 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу та просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі.
При винесенні спірного документа, судом першої інстанції вірно вказано, що заявлений позов стосується вимог, які підлягають розгляду за правилами Кримінально-процесуального права, оскільки вимогою позивача є визнання дій незаконними в частині відмови проведення перевірки та зобов'язання провести перевірку, в порядку КПК України, а тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Разом з тим, п. 2 ч. 2 цієї ж статті передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувсь до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо відмови у розгляді відповідачем скарг та провести розгляд заяв, провести перевірку по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, повноваження прокурора при отримані заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
В Рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2001 від 23.05.2001 зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Проте, таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Отже, дії відповідача регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, висновок суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі відповідає вимогам процесуального права.
Викладене у сукупності є підставою для відмови в задоволенні апеляції.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2010 року