Справа: № 2а-1511/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення, -
В вересні 2009 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року № 0002102302 на суму 377 545,28 грн., в якій просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року № 0002102302 в частині стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 377 494,28 грн. (а.с. 4-7 том I).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року позов задоволено частково, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2009 р. № 0002102302 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 377 494,28 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 140-144 том VII).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області подав апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду № 2-а-9739/09/1070 від 24.06.2010 р., в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 р. по справі № 2-а-9739/09/1070 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фоззі-Фуд»повністю відмовити, мотивуючи тим, що судом першої інстанції було неповно та всебічно досліджено всі обставини справи (а.с. 147-149 том VII).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.
Відповідачем не доведено суду першої інстанції факт того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок відповідача про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару, на думку суду першої інстанції, є хибним та не відповідає змісту закону.
З урахуванням цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР в сумі 377 494,28 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.
Натомість, відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 51,00 грн., так як під час перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем вимог пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
В результаті чого, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 8 статті 3 вказаного Закону в сумі 51,00 грн. є обґрунтованим.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у квітні 2009 року посадовими особами ДПА в Київській області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Перевірка проводилась в одному з магазинів позивача за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 4.
Перевіркою було встановлено, що в магазині не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: в магазині відсутні будь-які облікові документи (податкові накладні, товарно-транспортні накладні) на товар - алкогольні напої, згідно з відомістю, яка наявна в матеріалах справи, на загальну суму 188 747,14 грн.
Крім того, під час перевірки виявлено факт наявності в реалізації товарів без наявності цінників (прейскуранта).
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пунктів 8 та 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі по тексту - Закон № 265) та складено відповідний Акт перевірки від 17.04.2009 р. (а.с. 9-10 том I).
На підставі вказаного Акта перевірки, податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2009 р. № 0002102302, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 377 545,28 грн. (а.с. 8 том I).
Вказана санкція складається з суми 377 494,28 грн. (188 747,14 грн. х 2), яка нарахована позивачу у зв'язку з порушенням вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265 та суми 51,00 грн. (17 х 3), яка нарахована за порушення пункту 8 статті 3 Закону № 265.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до пункту 8.6 наказу від 01.01.2008 р. № 1 директора ТОВ «Фоззі-Фуд»«Про облікову політику підприємства»(а.с. 11-16 том I), а також пункту 2 наказу від 02.04.2008 р. № 683/1 директора ТОВ «Фоззі-Фуд», місцем зберігання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку (архів підприємства) є приміщення бухгалтерії, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 12 статті 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Як вбачається, позивачем, в порядку, встановленому законодавством, ведеться облік товарних запасів, а місцем зберігання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку (архів підприємства) є приміщення бухгалтерії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265 в сумі 377 494,28 грн. є безпідставним, а отже суд першої інстанції правомірно скасував рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2009 р. № 0002102302 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 377 494,28 грн.
Щодо застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в сумі 51,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем вимог пункту 8 статті 3 Закону № 265, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до п. 8 ст. 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Статтею 23 Закону № 265 визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону.
Таким чином, відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 51,00 грн., так як під час перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем вимог п. 8 ст. 3 Закону № 265.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вданих повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається, відповідачем не доведено факт того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок відповідача про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару є хибним та не відповідає змісту закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 листопада 2010 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 02.11.10.