Справа: № 2-а-5319/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А. Г.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я. М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Попелюхське хлібоприймальне підприємство»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за апеляційною скаргою Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про Відкритого акціонерного товариства «Попелюхське хлібоприймальне підприємство»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з того, що відповідачем були вжиті всі заходи для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, а тому безпідставною є вимога позивача про застосування до підприємства адміністративно-господарських санкції та пені.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту ч. 5 ст. 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно звіту за 2008 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становить 50 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно законодавства встановлена інвалідність -1 особа.
Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону, становить 2 особи.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.
Підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів та повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Мінпраці України № 42 від 10.02.2007 року затверджена форма статистичної звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", яка подається підприємствами установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Зі звітів відповідача до центру зайнятості вбачається, що ВАТ «Попелюхське хлібоприймальне підприємство»інформувало центр зайнятості про потребу в працівниках-інвалідах.
Отже, викладене свідчить про те, що підприємством приймались заходи щодо працевлаштування інвалідів.
Законодавство України покладає обов'язок працевлаштування інвалідів на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, орган місцевого самоврядування та громадській організації інвалідів за умови створення робочих місць для інвалідів та інформування зазначених органів з метою їх працевлаштування.
Позивачем не направлено до ВАТ «Попелюхське хлібоприймальне підприємство»інвалідів, для працевлаштування, на посади та робочі місця, які були зазначені відповідачем у звітах про наявні вакансії для працевлаштування інвалідів.
Інваліди по питанню працевлаштування до центру зайнятості не зверталися та безробітні з числа інвалідів, які відповідають вимогам заявлених роботодавцем вакансій для категорії осіб протягом 2008 року на обліку не перебували.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.
Однак, відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що немає підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам і постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Попелюхське хлібоприймальне підприємство»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені -залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.01.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2010 року.