Справа: № 2а-41/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л. М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я. М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тувін»про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року, -
Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тувін»про стягнення податкового боргу за рахунок активів в сумі 89978,04 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що підприємство зобов'язано сплачувати податки та збори у встановлені законодавством строки.
Відповідачу надсилались податкові вимоги та прийнято рішення про стягнення боргу за рахунок активів відповідача.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач сплатив відповідні кошти до банку вчасно, а відтак, зобов'язання щодо сплати податку (збору) виконав належним чином, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
ТОВ «Фірма «Тувін»зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 27.09.1993 року та взято на облік в ДПІ у м. Чернігові 29.11.1993 року як платника податків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачені суми, вказані в податкових деклараціях за червень-вересень 2009 року та декларації з податку на прибуток підприємства від 22.01.2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями.
Зазначені платіжні доручення були передані відповідачем на виконання Чернігівській філії ТОВ "Укрпромбанк", що підтверджено вхідним штампом банку.
Проте, вказані кошти не були перераховані банком на рахунок позивача, у зв'язку з тим, що в банку працює тимчасовий адміністратор та діє мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.
Згідно із п.22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року, ініціювання переказу вважають завершеним із моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання (за наявності на рахунку необхідної суми для виконання банком платіжного доручення).
Відповідно до п.16.5.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення строків перерахування зборів (обов'язкових платежів) до державних цільових фондів банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати, а також несуть іншу відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення збору (обов'язкового платежу) до державного цільового фонду. При цьому платник зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок підприємства щодо сплати суми податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається виконаним в момент прийняття банком платіжних доручень на перерахування таких внесків.
Чинне законодавство не передбачає обов'язок платників податків здійснювати будь-які додаткові дії, крім подачі платіжних документів.
На підставі вищевикладеного, суми податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачені відповідачем в передбачені Законом строки, а тому позов не підлягає задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, через що підстав для зміни чи скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тувін»про стягнення податкового боргу -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2010 року