Справа: № 2-а-12030/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
"04" листопада 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я. М., Умнової О. В.,
при секретарі Семенець Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Пролісок»про стягнення страхових коштів, за апеляційною скаргою виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства «Пролісок»про стягнення страхових коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що при проведенні ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у відповідача виявлено порушення порядку витрачання коштів Фонду. За матеріалами акта ревізії заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 12.06.2009 року № 648 про застосування фінансових та штрафних санкцій, згідно якого була визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду. Оскільки, добровільно відповідачем зазначена сума до бюджету не перераховується позивач просить суд стягнути з СФГ «Пролісок»суму заборгованості в розмірі 6501,30 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та задовольнити позов в повному обсязі.
В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, про неправомірність стягнення коштів з відповідача та відмовив в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Чернігівською міжрайонною виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до плану перевірок була проведена перевірка правильності нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду за період з 01.07.2007 року по 01.05.2009 року.
В ході ревізії позивачем були виявлені порушення порядку використання страхових коштів з боку відповідача, про що складено акт від 27.05.2009 року.
Відповідно до акта ревізії від 27.05.2009 року було прийнято рішення № 648 від 12.06.2009 року про застосування фінансових та штрафних санкцій, згідно якого була визначена штрафна санкція за витрачання коштів на суму 6525,27грн.
Відповідно до п. 3.2 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 05.06.2001 № 9, для реалізації основних напрямів діяльності Фонд повинен забезпечувати:
- контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів;
- контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей.
Згідно п.п. 3.5, 4,4.1. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 17.11.2004 року за №1456/10055 у правому нижньому полі листка непрацездатності у графі „Примітка:" лікарем здійснюються такі записи: при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та інше), при цьому у графі „Відмітки про порушення режиму:" зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі „Примітка:" з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Як вбачається в листку непрацездатності №214675 виданого на ім'я ОСОБА_2 були відмітки лікаря про порушення ним режиму лікування з 15.12.2008 року по 24.12.08 року.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
А тому колегія суддів приходить до висновку, що Виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за цей період допомога виплачена ОСОБА_2 правомірно неприйнята до зарахування витрат Фонду.
Також встановлено, що підставі звернення відповідача до Чернігівської міжрайонної виконавчої дирекції, міжрайонна виконавча дирекція згідно довіреності від 30.08.2007 року видала керівнику СФГ „Пролісок" путівку матері та дитини до санаторію „Затока" - для лікування дитини.
Під час проведення перевірки СФГ „Пролісок" було встановлено, що ОСОБА_3, була видана путівка, у страхувальника не працює, а тому не має права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду.
Згідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»для забезпечення відновлення здоров'я, застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду.
Відповідно до норм п.п. 2.6., 2.8. Інструкції 55 робочий орган Фонду план розподілу путівок, в двотижневий термін, доводить до страхувальників з чисельністю працюючих 300 і більше застрахованих осіб і окремо з урахуванням пропозицій комісій із соціального страхування складає зведений план розподілу путівок для страхувальників з чисельністю працюючих до 300 застрахованих осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку, та для фізичних осіб, застрахованих на добровільних засадах.
Згідно п. 4.1. Інструкції 55 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування на підставі особистої заяви та медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування.
Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності забезпечують застрахованих осіб та членів їх сімей, що потребують санаторно-курортного оздоровлення виключно через страхувальників, які повинні вести облік застрахованих осіб та членів їх сімей, що потребують санаторно-курортного оздоровлення.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є членом селянсько-фермерського господарства.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України передбачено, що особливості праці членів фермерських господарств визначаються законодавством та їх статутами;
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про фермерське господарство", членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Згідно ст. 34 Закону України „Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом;
Відповідно ч. 2 ст. 34 Закону Закону України „Про фермерське господарство", фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, враховуючи положення Закону України „Про фермерське господарство", трудовий договір (контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві, та які не є членами фермерського господарства.
Згідно ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Облік страхувальників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. N 16.
З моменту реєстрації в органах Фонду СФГ „Пролісок" набув статусу страхувальника і його наймані працівники - статусу застрахованих осіб.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вищевказаних норм, статусу застрахованих осіб набули лише працівники, які працюють в господарстві за трудовим договором, а члени господарства від своєї діяльності одержують дохід, винагороду і можуть набути статусу застрахованої особи при умові добровільного страхування в органах Фонду.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ОСОБА_3 не зареєстрована в органі Фонду на добровільних засадах, на обліку не перебуває і страхові внески до Фонду не сплачувала, тобто була незастрахованою особою і не мала права на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року у справі за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського(фермерського) господарства «Пролісок»про стягнення страхових коштів -задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року -скасувати та постановити нову.
Позовну заяву Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до селянського (фермерського) господарства «Пролісок»про стягнення страхових коштів задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з селянського(фермерського) господарства «Пролісок»на користь виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму заборгованості у розмірі 6 501,30 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст постанови виготовлено 04.11.2010 року.