Справа: № 2-а-16538/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
"04" листопада 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенко Я. М., Умнової О. В.,
при секретарі Семенець Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Бегриль»до Білоцерківської ОДПІ Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення заборгованості по податку на додану вартість, за апеляційною скаргою Білоцерківської ОДПІ Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення заборгованості по податку на додану вартість.
Свої вимоги мотивував тим, що результатами звітного періоду сума податку на додану вартість ПВКФ «Бегриль»мала від'ємне значення - 32 750 грн. 00 коп., що відображено в податковій декларації за квітень 2008 року. Сума бюджетного відшкодування мала бути повернута позивачу протягом 30 календарних днів з дати подання декларації шляхом перерахування на рахунок у банку. Однак, позивачу не було повернуто бюджетне відшкодування, тому він звернувся з листом до відповідача з проханням перерахувати грошові кошти. Відповідач частково повернув ПДВ за квітень 2008 року, у сумі 6 085 грн. 00 коп. Залишок ПДВ за квітень 2008 року у сумі 26665 грн. 00 коп. відповідач не повернув, посилаючись на те, що станом на 28.11.2008 року не отримано відповіді на направлені запити для проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження взаємовідносин ПВКФ «Бегриль»з постачальниками реалізованих товарів. Однак, позивач з цим не погоджується, оскільки за отриманий товар він розрахувався у безготівковій формі в повному обсязі, і як покупець не відповідає за зобов'язаннями всіх постачальників реалізованих товарів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання з'явився представник позивача, просив залишити рішення першої інстанції без змін. Представник відповідача наполягав на задоволені апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, про протиправність рішення ДПІ, скасував податкові повідомлення-рішення та стягнув заявлені в деклараціях суми бюджетного відшкодування на користь позивача.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2009 року працівниками Білоцерківської ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та складено акт № 98/23-4/20578209/24 від 25.05.2009 року.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 1897/0000070234/0 та № 24/0000060234/0, з якими позивач не погоджується з тих підстав, що позивач не може відповідати за зобов'язаннями всіх постачальників реалізованих товарів, а саме за ТОВ «ШЗПТ», яке, в свою чергу, реалізувало товар ПП ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківською ОДПІ встановлено, що ТОВ «ШЗПТ»відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджується актом про незнаходження за юридичною адресою.
Крім того, відповідно до показників інформаційної бази даних «Аудит»підприємством податкове зобов'язання по взаємовідносинам з ПП ОСОБА_2 в березня 2008 року не відображено.
Перевіркою не підтверджено включення ТОВ «ШЗПТ»суми ПДВ реалізованих товарів до податкового зобов'язання з березня 2008 року.
Постановою Верховного суду України від 19.04.2005 року встановлено, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Враховуючи вище викладені обставини, підтвердження факту отримання товару ПП ОСОБА_2 від ТОВ «ШЗПТ»та сплати податку на додану вартість мають ознаки сумнівності ,а тому колегія суддів приходить до висновку, що поставки товару ПВКФ «Бегриль»-ПП ОСОБА_2-ТОВ «ШЗПТ»- фактично не відбулося.
Згідно з п. 1.3. Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п. 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,послуг). Крім підстав виникнення у платника права на податковий кредит (наявність правильно оформленої податкової накладної) з податку на додану вартість, законодавцем передбачено обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником у звітному періоді відповідних сум податку.
Таким чином законодавством чітко передбачено, що однією з підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата сум до Державного бюджету України.
Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»п. 18 Порядку заповнення податкової накладної не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що контрагентами не сплачено суму податку на додану вартість та завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за квітень 2008 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні вимог позивача - слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Бегриль»до Білоцерківської ОДПІ Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення заборгованості по податку на додану вартість -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року -скасувати та постановити нову.
В задоволенні позову Приватної виробничо-комерційної фірми «Бегриль»до Білоцерківської ОДПІ Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення заборгованості по податку на додану вартість відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 04 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст постанови виготовлено 04.11.2010 року.