Справа: № 2а-3154/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «МЕДІВІП»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В лютому 2010 року позивач -Приватне підприємство «МЕДІВІП» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним рішення Ірпінської ОДПІ Київської області № 0002142350/0/2442 від 12.10.2009 р., в якій просило податкове повідомлення-рішення № 0002142350/0/2442 видане 12.10.2009 р. Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією на суму 48 000,00 гривень визнати недійсним (а.с. 4-7).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року адміністративний позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано рішення від 12.10.2009 р. № 0002142350/0/2442 Ірпіньскої об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування до Приватного підприємства «МЕДІВІП»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48 000,00 (сорок вісім тисяч) гривень (а.с. 45-47).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник Ірпінської ОДПІ Київської області подав заяву про апеляційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2-а-3154/10/1070 (а.с. 49) та апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2-а-3154/10/1070, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року по справі № 2-а-3154/10/1070 за позовом ПП «МЕДІВІП»про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.10.2009 року № 0002142350/0/2442 до Ірпінської ОДПІ та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ПП «МЕДІВІП»відмовити, мотивуючи тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права (а.с. 57-58).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що формальні вимоги до розрахункового документу, що ґрунтуються на підзаконних актах, не повинні призводити до спотворення економічної суті операцій та викривлення змісту законодавчого регулювання.
З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не порушено вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», склад правопорушення, за яке передбачено відповідальність пунктом 1 статті 17 цього Закону, в його діях відсутній.
В зв'язку з цим, рішення відповідача про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є, на думку суду першої інстанції, безпідставним і підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у вересні 2009 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в результаті чого складено Акт перевірки від 02.09.2009 р. № 0193/10/02/23/34780317 (а.с. 8-9).
Перевірка проводилась у приміщенні господарської одиниці позивача - медичному центрі ПП «МЕДІВІП», розташованому за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 49 (а.с. 8-9).
В результаті перевірки посадовими особами податкового органу виявлено, що розрахункові операції здійснюються позивачем через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
Проте, розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій, містять невідповідність реєстраційним документам на реєстратор розрахункових операцій: згідно з розрахунковими документами назва господарської одиниці позивача «медичний центр», а згідно з даними реєстраційного посвідчення на реєстратор розрахункових операцій -«діагностичний центр».
На підставі встановлених фактів, посадовими особами податкового органу зроблено висновок про відсутність у розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - назви господарської одиниці.
На момент перевірки посадовими особами податкового органу в скриньці реєстратора розрахункових операцій виявлено готівкові кошти в сумі 9 600,00 грн. - виручку з початку дня.
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо роздрукування розрахункових документів, у зв'язку з чим Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення від 12.10.2009 року № 0002142350/0/2442 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48 000,00 грн. (5 х 9 600,00 грн. = 48 000,00 гри.) (а.с. 10).
Слід відмітити, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Із системного аналізу статті 1, абзаців другого, третього, четвертого та п'ятнадцятого статті 2, пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вбачається, що метою запровадження законодавчих вимог щодо застосування суб'єктами підприємницької діяльності реєстраторів розрахункових операцій є забезпечення реалізації фіскальної функції під час здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). При цьому, розрахунковий документ є лише матеріальним носієм інформації про розрахункову операцію, тому вимоги до нього не можуть виходити за межі, що необхідні для реалізації фіскальної функції.
В силу статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 105/5296, установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 Положення про форму і зміст розрахункових документів, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 вказаного Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за СДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА»або «УСЬОГО»; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери «ПДВ»; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК»та логотип виробника.
Слід відмітити, що статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено в суді першої інстанції, усі розрахункові операції позивачем проведено на повну суму наданих послуг через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
Позивачем також роздруковувались розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Отже, встановлена податковим органом формальна невідповідність одного слова в назві господарської одиниці позивача не призвела і не могла призвести до інформаційної невизначеності відносно особи позивача, змісту і обсягів розрахункових операцій, місця проведення розрахунків чи режиму використання реєстратора розрахункових операцій.
За таких обставин, висновок податкового органу про те, що розрахункові документи, які друкувались позивачем на реєстраторі розрахункових операцій і видавались споживачам послуг при здійсненні розрахункових операцій, не можуть вважатися розрахунковими документами у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Положення про форму та зміст розрахункових документів, є невірним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», склад правопорушення, за яке передбачено відповідальність пунктом 1 статті 17 цього Закону, в його діях відсутній.
Отже, колегія суддів вважає, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення є таким, що прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, а тому повинно бути скасоване.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2009 р. № 0002142350/0/2442 Ірпіньскої об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування до Приватного підприємства «МЕДІВІП»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48 000,00 (сорок вісім тисяч) гривень.
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 листопада 2010 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 02.11.10.