Справа: № 2а-7336/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"28" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Коростишівському районі про зобов'язання вчинити дії, -
В жовтні 2009 року позивач - Управління пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Коростишівському районі, в якій просило визнати незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Коростишівському районі Житомирської області щодо відмови в узгодженні витрат Пенсійного фонду з виплати основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та суму витрат з виплати і доставки пенсій щомісячної державної адресної допомоги потерпілим, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягають відшкодуванню в сумі 11 650 грн. 10 коп. та зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Коростишівському районі Житомирської області вчинити дії щодо узгодження загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню основного розміру пенсії, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та суму витрат з виплати і доставки пенсій щомісячної державної адресної допомоги виплачених за рахунок коштів Пенсійного фонду потерпілим, яким призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включити такі витрати в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень, квітень, травень червень 2009 року, а всього не прийнято до заліку у сумі 11 650 грн. 10 коп. (а.с. 2-6).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року в задоволенні позову Управління пенсійного фонду України в Брусилівському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Коростишівському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо включення в акти щомісячної звірки неузгоджені суму 11 650,19 грн. відмовлено за безпідставністю (а.с. 37).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач -Управління пенсійного фонду України в Брусилівському районі Житомирської області подало заяву про апеляційне оскарження (а.с. 40) та апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року по справі № 2а-7336/09, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року по справі № 2а-7336/09 та прийняти нову постанову, мотивуючи тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 41-44).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого спір з цього питання міг би вирішуватись між управліннями Пенсійного фонду України та Відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях.
Це питання додатково до Порядку відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання врегульоване спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним, відповідно, 23 жовтня та 19 жовтня 2007 року. Ним узгодження вказаних вище розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
З огляду на таке, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Підпунктами «г»і «д» пункту 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 р., передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. N 5-4/4.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7). Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Що ж до витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснених з 01.04.2001 р. до введення в дію Порядку відшкодування витрат, то пунктом 3 постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. N 5-4/4 передбачено, що Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинні розробити механізм узгодження цих витрат та провести відповідні розрахунки на тому ж рівні.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. N 8-2, управління у своїй діяльності керується, зокрема, постановами правління Пенсійного фонду України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, які є предметом позову, і він є неналежним позивачем у даній справі.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Брусиловському районі Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян