Справа: № 2а-2893/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Собківа Я.М.,
Усенка В.Г.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення 263121,24 гривень, -
Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області звернулися до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення 263121,24 гривень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці на користь Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області 263121,24 гривень виплаченої щомісячної цільової адресної допомоги та витрат на виплату та доставку пенсій, допомоги на поховання, підвищення до пенсії згідно постанови КМУ № 198, витрат на виплату пенсій громадянам СНД, які переїхали в Україну, за період з травня 2009 року по березень 2010 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Відповідно до ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»обов'язок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, витрати понесені Пенсійним фондом України, у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до п. 16 ст. 34 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Постановою праління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003, № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У п. 2 Порядку зазначено, що Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до п. 5 Прядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»від 26.03.2008 року № 265 встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві не досягає зазначеного прожиткового мінімуму, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»від 26.03.2008 року № 265 виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Оскільки основний вид пенсії, що виплачується пенсіонерам-інвалідам Пенсійним фондом України в подальшому відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати і виплачену щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку та виплату.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Таким чином, страхові виплати повинні проводитися відповідним відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків по місцю фактичного проживання застрахованої особи.
Отже, право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення та виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та повинні здійснюватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Як вбачається із матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області було включено в акти звірки видатки, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України»Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.
Відповідно до ст. 9 Закону всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 3 Угоди, витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає забезпечення.
Відповідно до ст. 5, Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України та виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 р. встановлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, має здійснюватися незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб -незалежно від одержуваного доходу.
У п. 2 вищевказаної постанови зазначено, що виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», від 16 липня 2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, в межах розмірів, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України», від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога».
Статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачений порядок проведення індексації та перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу.
Розмір пенсії підлягає підвищенню у випадках, передбачених ч. 2 ст. 42 цього Закону. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 р. встановлено підстави для збільшення основного розміру пенсії усім непрацюючим особам, на що також вказують абз. 2 п. 1 та п. 3 цієї постанови.
Разом з тим, в постанові Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 р. передбачено, що виплата підвищення проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, тобто за рахунок бюджету Пенсійного фонду України незалежно від джерела наповнення цього бюджету.
Оскільки вищезазначеними нормами законодавства передбачено підвищення розміру пенсій, а витрати на виплату даного розміру перерахування пенсії підтверджуються відповідними доказами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Загальна сума виплачених позивачем коштів, яка підлягає відшкодуванню за період з травня 2009 року по березень 2010 року становить 263121,24 гривень, з них: 2405,60 гривень допомога на поховання, 244360,13 гривень щомісячна цільова адресна допомога та витрати на виплату та доставку пенсій, 8883,31 гривень витрати на виплату пенсій громадянам СНД, які переїхали в Україну, 7472,20 гривень підвищення до пенсії.
Відповідно до п. 6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, встановлене зазначеним Порядком правило підписання актів щомісячної звірки витрат розраховано на відсутність спору між сторонами. Оскільки відповідач відмовляється від підписання такого акту, у нього наявні заперечення щодо включення позивачем в акт звірки витрат, що є підставою для звернення органів Пенсійного фонду до суду з вимогою про стягнення спірних коштів.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання включити в акт звірки визначені позивачем витрати задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді: