Справа: № 2а-3037/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Собківа Я.М.,
Усенка В.Г.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці до приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»про стягнення 174646,61 гривень, -
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці звернулися до суду із позовом до приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»про стягнення 174646,61 гривень заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У судовому засіданні в суді першої інстанції позивачем зменшено розмір позовних вимог, в зв'язку із частковим погашенням відповідачем вказаної заборгованості. Стягненню позивачем було заявлено 127746,61 гривень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок сплати страховіх внесків, стягнення недоїмки, нарахування штрафів та пені регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Компанія «Володимирський масив»зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці було зроблено розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті з березня 2010 року по червень 2010 року.
Так, сплаті підлягала сума в розмірі 209153,72 гривень.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до п. п. 2 п. 9 ст. 106 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Постановою Правління Пенсійного фонду України було затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Так, відповідно до п. 8.1 Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.п. б п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Позивачу була сформована та направлена вимога № Ю-3521 від 08.07.2010 року про сплату боргу в розмірі 106000,00 гривень.
У відповідності до ч. 3 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Оскільки протягом 10 днів заборгованість відповідачем сплачено не було станом на 20.07.2010 року сума заборгованості склала 174646,61 гривень, з них: 171659,63 гривень недоїмки, 2126,71 гривень штрафних санкцій, 860,27 гривень пені.
Разом із тим, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем частково заборгованість було погашено.
Так, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 05.08.2010 року станом на 05.08.2010 року заборгованість перед позивачем становить 132746,61 гривень.
10.08.2010 року позивачем зменшено розмір позовних вимог, в зв'язку із частковою сплатою відповідачем боргу, на 5000,00 гривень.
Таким чином, на час винесення рішення судом першої інстанції заборгованість приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці становила 127746,61 гривень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача на суму 127746,61 гривень.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Компанія «Володимирський масив»залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді: