Ухвала від 02.11.2010 по справі 2а-3592/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3592/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

УХВАЛА

Іменем України

"02" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Романчук О.М.

суддів: Усенка В.Г.

Собківа Я.М.

при секретарі: Шевчук К.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обімет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обімет»(ПІІ) про стягнення пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обімет»(ПІІ) про стягнення пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та податкової заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, предствник відповідача у справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Обімет»з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно листів ЗАТ «Банк НРБ»від 05.03.07 р. № 40/4/08-02-04, від 22.08.07 р. № 143/4/08-02-04 по контрактам № 37 від 13.07.05 р., № U-103/05 від 02.02.05р. та № 51 від 01.09.05 р. та ОФ ЗАТ «Банк Петрокоммерц - Україна»від 05.03.07 р. № 235 по контракту № 51 від 01.09.05 р., за результатами якої складено акт від 03.06.08 р. № 140/22-216/14291863.

На підставі вказаного акту, та у зв'язку з виявленими порушеннями вимог Закону України ст. 1 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягали в порушенні термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом від 02.02.05 р. № U-103/05, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.08 р. № 0001942220/0, яким на підставі ч. 1 ст. 4 цього Закону нараховано пеню на загальну суму 205 423,00 грн., а саме: за 3 дні на суму 283 300.00 дол. США; 12 днів на суму 502 820, 00 дол. США; 14 днів на суму 476 820,00 дол. США.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.08 р. № 0001942220/0, яким нараховано пеню у вказаній сумі було оскаржене відповідачем у судовому порядку, однак, враховуючи неявку позивача (TOB «Обмет») у судові засідання, позовна заява ухвалою суду від 05.10.09 р. залишена без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, нарахована сума фінансових санкцій відповідачем не сплачена, а тому, вимога про стягнення пені в судовому порядку в сумі 205 423, 00 грн. обґрунтована.

Крім того, ДШ у Печерському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт перевірки № 631/15-5 від 15.09.08 р., відповідно до якого податковим органом встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: встановлено неподання податкової декларації у визначені законом строки.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Враховуючи встановлений перевіркою факт неподання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 15.09.08 р. № 0006441505/0 на суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення відповідачем отримано 18.09.09 р.

В зв'язку з тим, що станом на 21.01.09 р. в обліковій картці відповідача рахувалась переплата в сумі 157,49 грн., сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток складає 12,51 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За результатами проведеної перевірки (акт № 468/17-32814291863 від 25.11.08 р.) податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 02.12.08 р. № 00005471703/0 та № 0005481703/0 за платежем податок з власників наземних транспортних засобів на суму штрафу 11,60 та відповідно 157, 20 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 визначено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу.

Податковим боргом в розумінні п.п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181, є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, станом на день звернення до суду податковий борг відповідача становить 30,12 грн., що виник внаслідок несвоєчасної сплати до бюджету платежів, що є узгодженою сумою податкового зобов'язання.

У зв'язку з виникненням податкового боргу та відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, ДПІ у Печерському районі м. Києва було надіслано першу податкову вимогу № 1/4990 від 29.05.07р. на суму боргу 71,87 грн., а відповідно до п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 ДПІ у Печерському районі виставлено другу податкову вимогу № 2/8550 від 10.09.07р. на суму 67,11 грн., які відповідачем отримані.

Зазначена у податкових вимогах сума податкового боргу відповідачем не погашена, доказів сплати податкової заборгованості в сумі 30,12 грн. надано не було.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обімет»(ПІІ) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Попередній документ
12245786
Наступний документ
12245788
Інформація про рішення:
№ рішення: 12245787
№ справи: 2а-3592/09/2670
Дата рішення: 02.11.2010
Дата публікації: 17.11.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: