"07" жовтня 2010 р. Справа № 4/80-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумський рафінадний завод», м. Суми (вх. № 2597 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 08.07.10 р. у справі № 4/80-10
за позовом ЗАТ "Дека" м. Харків
до ВАТ "Сумський рафінадний завод", м. Суми
про стягнення 18 455,02 грн., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 18455,02 грн. заборгованості, яка винила внаслідок невиконання відповідачем договірних обов'язків по сплаті наданих позивачем послуг по виготовленню поліграфічної продукції, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.07.2010р. по справі № 4/80-10 (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на позивача 18455,02 боргу, 184,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що місцевим судом були порушені норми матеріального та процесуального права, при цьому посилається на те, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, справу розглянуто без участі його представника, в зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами. Крім того, посилається на факт неотримання вимоги позивача про сплату боргу, тому вважає, що строк виконання зобов'язання по сплаті отриманого товару не настав. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення. яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався. Докази його належного повідомлення про час та місце розгляду справи знаходяться в матеріалах справи, що підтверджується поштовим повідомленням № 010314 про вручення ухвали суду уповноваженій особі ЗАТ «Дека»- 02 жовтня 2010 року.
Відповідач в судове засідання апеляційної не з'явився, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням № 010314 про вручення ухвали суду уповноваженій особі ВАТ «Сумський рафінадний завод»- 01 вересня 2010 року.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, до того, ж ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 26 серпня 2010 року сторони попереджено, що в разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 08.07.2010 року без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 18445,02 грн., які ґрунтуються на тому, що 12.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір надання послуг № 15 від 12.03.2007 року.
Позивач зазначив про те, що, на виконання умов вказаного договору згідно накладної № П-0000834 від 10.06.2008 року відповідачу поставлено товар на загальну суму 18445,02 грн, який був отриманий уповноваженою особою відповідача.
В подальшому, позивач в наданих до суд у додаткових поясненнях послався на те, що в позовній заяві помилково зазначено договір про надання послуг № 15 від 12.03.2007 року у якості підстави для стягнення з відповідача заборгованості у визначеній сумі. Як вказує позивач, на момент передачі відповідачу спірної продукції даний договір припинив свою дію та діяв інший договір № 3-08 від 14.12.2007 року. В якості доказу позивачем надана факсимільна копія договору № 3-08 від 14.12.2007 року. Також, позивач зазначив, що специфікація на виготовлення поліграфічної продукції, яка є невід'ємною частиною даного договору, сторонами не укладалася.
З урахуванням таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що існування правовідносин сторін з поставки товару саме за вказаним договором, не підтверджений належними доказами по справі, тому поставка товару є без договірною.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.
Правочин до якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ч. 2 ст. 205 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У відповідності з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір вчинила дію відповідно до вказаних пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач за видатковою накладною № П-0000834 від 10.06.2008 року передав відповідачу поліграфічну продукцію на суму 184445,02 грн.
Факт отримання поліграфічної продукції підтверджується підписом на вказаній накладній представника відповідача за довіреністю № 371816 серія НБЛ від 10.06.2008 року.
Таким чином, сторони підтвердили свій намір щодо встановлення між ними господарських правовідносин, відповідно до яких позивач, як Продавець, зобов'язався поставити поліграфічну продукцію, а відповідач, як Покупець, зобов'язався її оплатити. Дані відносини не були обумовлені конкретними строками поставки.
Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати отриманої продукції не виконав.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем пред”явлена вимога на проведення оплати отриманої відповідачем поліграфічної продукції в сумі 18445,02 грн. (аркуш справи 13) в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України, яка була направлена відповідачу.
Факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується копією поштового відправлення, в якому зазначено про її вручення 12.03.2010р. уповноваженій особі ВАТ «Сумський рафінадний завод»(аркуш справи 14).
Однак, вимог претензії позивача про сплату заборгованості за договором в семиденний строк відповідач не виконав, відповіді не надав.
Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума грошових коштів в розмірі 18445,02 грн., відповідачем не спростована, доказів добровільного виконання зобов'язання з оплати отриманої продукції не представлено, аргументованих заперечень не надано, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18445,02 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції мотивованих заперечень стосовно виниклої заборгованості до суду не надав, в апеляційній скарзі наявність боргу у визначеній сумі ним не спростовується.
Посилання відповідача на те, що строк виконання зобов'язання по сплаті отриманої продукції за видатковою накладною № П-0000834 від 10.06.2008 року на суму 18445,02 не настав в зв'язку з неотриманням відповідної вимоги позивача, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказані твердження повністю спростовуються матеріалами справи
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, чим позбавив останнього скористатися своїми процесуальними правами. Вказану обставину вважає підставою для скасування рішення у справі.
Колегія суддів визнає необґрунтованість та безпідставність наведених тверджень, оскільки матеріали справи свідчать, що господарським судом Сумської області провадження у даній справі було порушене 04.06.2010р. та призначено до розгляду на 21.06.2010р.
Позивачем 28.04.2010 року надіслано на адресу відповідача позовну заяву з доданими документами, та як належний доказ її відправки надано до справи опис вкладення в цінний лист(а.с.4). Також, в матеріалах справи знаходиться повідомлення про вручення 11 червня 2010 уповноваженій особі відповідача ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі (а.с.6).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.06.2010 року розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Отже, судом першої інстанції у відповідності до вимог частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України були створені сторонам, у тому числі і відповідачу, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Про те, що відповідачу було достеменно відомо про розгляд справи в суді першої інстанції свідчить також надане ним клопотання № 203 від 17.06.2010 року про відкладення розгляду справи (а.с. 21), яке в свою чергу не містить належного документального обґрунтування щодо неможливості забезпечити явку представника товариства у призначене судове засідання.
Отже, відповідач був належним чином інформований про розгляд справи в господарському суді, що підтверджується матеріалами справи, та у нього було достатньо часу подати до суду першої інстанції відзив на позов та необхідні документальні докази в обґрунтування своєї позиції по справі.
Однак, відповідач, в порушення вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, не надав відзив на позов і доказів, що спростовують доводи позивача, не повідомив про причини неявки до суду, ніяким чином не сприяв всебічному та повному з'ясуванню всіх обставин справи при розгляді справи в суді, а тому місцевий господарський суд з огляду на те, що явку сторін не визнано обовязковою, правомірно на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в суді апеляційної інстанції при розгляді його апеляційної скарги.
Отже, такі дії відповідача свідчать про недобросовісне використання процесуальних прав, оскільки саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду, та є на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом, що є, в свою чергу підставою для винесення окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 08.07.2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, п п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумський рафінадний завод», м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 08.07.2010р. по справі № 4/80-10 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя