Постанова
Іменем України
09 листопада 2010 року Справа № 2-31/2915.1-2010(2-4/1735-2009)
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Іванів Назар Васильович, довіреність № 515 від 22.01.10, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії;
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Даша";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 02 серпня 2010 року у справі № 2-31/2915.1-2010(2-4/1735-2009)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, місто Київ 30, 01030)
в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Р. Люксембург, 1, місто Сімферополь, 95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Даша" (вул. Шполянської, 6, кв. 48, місто Сімферополь, 95000)
про визнання недійсними договорів про надання послуг та застосування наслідків недійсності правочинів
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Кримської філії звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша»про визнання недійсними договорів № 246-002 від 2 січня 2008 року «Про надання послуг з проведення танцювальних вечорів», № 5 від 31 січня 2008 року «Про надання послуг з прибирання приміщень»та № 22 від 20 лютого 2008 року «Про надання послуг з прибирання та озеленінню території»та застосування наслідків недійсності угод у вигляді стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша»на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії 19200,00 грн..
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2009 року у справі № 2-4/1735-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 січня 2010 року, позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії задоволено частково, визнано недійсним договір від 20 січня 2008 року № 246-002, укладений між Кримською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша», визнано недійсним договір від 22 лютого 2008 року № 22, укладений між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша», у визнанні недійсним договору № 5 від 31 січня 2008 року відмовлено у зв'язку з визнанням його неукладеним, в частині застосування наслідків недійсності договору № 5 від 31 січня 2008 року та стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша»19200,00 грн. відмовлено (а.с. 43-45 том 2).
Постановою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 січня 2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (а.с. 105-107 том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року у справі № 2-31/2915.1-2010 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки тому, що договори № 246-002 від 20 січня 2008 року, № 22 від 22 лютого 2008 року та № 5 від 31 січня 2008 року від імені Кримської філії відкритого акціонерного товариства „Укрателеком” підписано не уповноваженою на те особою, що є порушенням діючого цивільного законодавства.
Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Заплава Л.М., Градова О.Г.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплава Л.М. та відпусткою судді Градової О.Г. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2010 року здійснено заміну суддів Заплава Л.М. та Градової О.Г. на суддів Остапову К.А., Лисенко В.А.
У зв'язку зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Лисенко В.А. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2010 року здійснено заміну судді Лисенко В.А. на суддю Градову О.Г.
У судове засідання, призначене на 09 листопада 2010 року, представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Даша" не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
22 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Даша»(виконавець) та Кримською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(замовник) укладено договір № 246-002 про надання послуг по проведенню танцювальних вечорів (а.с. 61-62 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом даного договору є надання послуг виконавцем замовнику по проведенню танцювальних вечорів.
Згідно з пунктом 1.2 договору строк його дії становить з 22 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надавати співробітника для надання послуг за даним договором для організації танцювальних вечорів, проводити прибирання території, на якій проводяться танцювальні вечори власними коштами, проводити прибирання прилеглої території до танцювального майданчика.
Відповідно до пункту 2.2 замовник зобов'язаний надати виконавцю вільний доступ до танцювального майданчика та до джерела електричної енергії для своєчасного та належного виконання своїх обов'язків за даним договором, своєчасно та повністю сплачувати надані послуги.
Згідно з пунктом 3 договору вартість виконаних робіт, вказаних в пункті 1.1, складає 250,00 грн. за один проведений танцювальний вечір, загальна сума договору складає 20000,00 грн., оплата здійснюється замовником на протязі 5-ти робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та виставлення виконавцем рахунком.
31 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша»(виконавець) та Кримською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(замовник) укладено договір № 5 про надання послуг по прибиранню приміщення (а.с. 64-65 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом даного договору є надання послуг виконавцем, затверджених замовником по прибиранню приміщень,розташованих за адресою: вул.. Набережна, 14, п. Піщане.
Згідно з пунктом 1.2 договору строк його дії становить з 10 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
20 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ділового співробітництва «Даша»(виконавець) та Кримською філією відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” укладено договір № 22 про надання послуг по прибиранню та озеленінню території (а.с. 73-74 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору його предметом є надання послуг виконавцем, затверджених замовником по прибиранню та озеленінню території площею 18037 кв.м, розташованої за адресою: п. Піщане, вул. Набережна, 14. Строк дії договору сторонами визначений з 15 травня 2008 року по 15 жовтня 2008 року.
Стверджуючи, що вказані договори від імені відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” підписані неуповноважною особою, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання їх недійсними.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Згідно з частиною 2 вказаної правової норми довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 246 Цивільного кодексу України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, договори №246-002 від 22 січня 2008 року, №5 від 31 січня 2008 року, №22 від 20 лютого 2008 року зі сторони відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії підписані начальником Центру соціально-побутового призначення Шабановим С.І. на підставі довіреності №37 від 25 червня 2007 року та довіреності №6244 від 25 липня 2007 року (зі строком дії до 31 грудня 2007 року (а.с. 60 том 1), яка на момент укладення договорів вже втратила свою чинність.
Однак, як правильно встановлено місцевим господарським судом, начальнику Центру соціально-побутового призначення Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" Шабанову С.І. відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»була видана довіреність №1358 від 30 січня 2008 року (а.с.90 том 1), згідно з якою Шабанов С.І. став представником позивача, уповноваженим на укладення від імені товариства договорів на суму до 50000,00 грн.
Таким чином, вказана довіреність була чинною на момент укладення договорів №5 від 31 січня 2008 року та № 22 від 20 лютого 2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду у тому, що сама лише обставина незазначення цієї довіреності в преамбулі спірних договорів не може свідчити про їх укладення Шабановим С.І. з перевищенням повноважень.
Що стосується укладення договору від 22 січня 2008 року, суд апеляційної інстанції вважає правильним посилання господарського суду Автономної Республіки Крим на те, що при укладенні 25 травня 2008 року додаткової угоди до договору № 246-002 від 22 січня 2008 року та підписанні актів приймання - передання виконаних робіт № 23-06-ІУ від 30 червня 2008 та від 31 липня 2008 року Шабанов С.І. як повноважний представник позивача діяв якраз на підставі довіреності № 1358 від 30 січня 2008 року, що свідчить про фактично схвалення позивачем договору № 246-002 від 22 січня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про неспроможність тверджень позивача про несхвалення ним цього правочину та прийняв до уваги факт підписання вказаної угоди та актів тією ж особою, яка укладала від імені позивача договір №246-002 від 22 січня 2008 року, оскільки саме ця особа діяла як повноважний представник позивача в межах наданих їй довіреністю №1358 від 30 січня 2008 року повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наведена правова норма дає підстави для висновку про те, що правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
За загальним правилом, стаття 241 Цивільного кодексу України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Зазначена норма також не встановлює обмежень щодо часу здійснення відповідних дій та не унеможливлює вчинення таких дій після подання позову про визнання правочину недійсним. Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Очевидно також, що таке схвалення повинно бути до прийняття рішення у справі про визнання правочину недійсним.
Таким чином, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов правильного висновку про те, що твердження позивача про відсутність повноважень у представника юридичної особи та відсутність подальшого схвалення такого правочину є такими, що не відповідають обставинам справи і не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження заявника апеляційної скарги про укладення договору №22 від 20 лютого 2008 року з порушенням вимог частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України, а саме - представником відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" Шабановим С.І., який одночасно діяв в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва „Даша", директором якого він фактично був згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та организацій України станом на 20 серпня 2008 року (а.с.55 том 1).
Так, відповідно до частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Даша" від 05 червня 2007 року та наказом від 06 червня 2007 року №6/06-1 виконуючим обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Даша" був призначений Циба І.О. з усіма повноваженнями директора, обумовленими в Статуті товариства, і саме в.о. директора Циба І.О., а не Шабанов С.І. підписав від імені товариства договір № 22 від 20 лютого 2008 року (а.с.91, 92 том 1).
Відповідно до частини 5 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, не можна визнати належним доказом у підтвердження факту наявності повноважень директора товариства з обмеженою відповідальністю «Центр длового співробітництва «Даша»Шабанова С.І. на момент укладення спірного договору, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20 серпня 2008 року (а.с.55 том 1), оскільки договір від 20 лютого 2008 року укладено значно раніше.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження позивача про відсутність у договорі № 5 від 31 січня 2008 року всіх істотних умов, які ставляться до договорів такого виду.
Так, пунктом 1.1 договору № 5 від 31 січня 2008 року визначено його предмет, пунктом 3.4 договору встановлена загальна сума договору (вартість послуг з прибирання приміщення), яка становить 25000,00 грн., а конкретна площа прибраних приміщень (килимових, твердих покриттів тощо) визначена в актах виконаних робіт від 27 травня 2008 року та від 18 червня 2008 року (а.с.70-72 том 1).
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
При цьому, чинним цивільним законодавством не забороняється визначення істотних умов договору в невід'ємних додатках до нього чи в документах, складених на виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони за договором уклали акти виконаних робіт, крім того позивач сплатив відповідачу у виконання умов договору 19200,00грн., що свідчить про схвалення позивачем вказаного договору.
Посилання заявника апеляційної скарги на порушення сторонами при укладенні спірних договорів норм Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»також є безпідставним, оскільки до даних правовідносин зазначений Закон застосуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів не вбачається з огляду на необґрунтованість цих вимог.
Щодо позовної вимоги про застосування наслідків недійсності угоди у вигляді стягнення з відповідача 19200,00грн., місцевий господарський правильно зазначив, що позовна вимога у вказаній частині також задоволенню не підлягає, оскільки безпосередньо пов'язана з вимогою про визнання недійсним правочину, відмова у задоволенні якої виключає можливість застосування наслідків недійсності угоди.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2010 року у справі № 2-31/2915.1-2010 (2-4/1735-2009) залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді