11.11.2010 року Справа № 40/84-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1- предст., дов.№1692 від 02.09.2010 року
відповідача: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. у справі №40/84-10
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про: визнання недійсною тимчасової угоди про сплату за фактичне користування земельною ділянкою
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року (підписано 27.09.2010р.) по справі №40/84-10 (суддя Красота О.І.) задоволений позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про визнання недійсною тимчасової угоди №5590/1 про сплату за фактичне користування земельною ділянкою від 09.11.2009р. З відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду, Криворізька міська рада Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) -відповідач, звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010р. по справі №40/84-10 та покласти судові витрати на позивача. Скаржник вважає, що рішення прийнято господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач з посиланням на ст. 206 Земельного кодексу України і ст. 2 Закону України «Про оплату за землю», якими визначено, що використання землі в Україні є платним пояснює укладання тимчасової угоди забезпеченням здійснення оплати за користування земельною ділянкою до моменту оформлення її фактичним користувачем документів, що посвідчують право користування відповідною земельною ділянкою. Сторона звертає увагу на те, що спірна тимчасова угода не містить ознаки недійсності правочину, передбачені ст. 215 ЦК України, а отже відсутні правові підстави визнання недійсною тимчасової угоди.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) -позивач, у відзиві на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. В силу Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою настає після отримання користувачем документа, що посвідчує таке право і його державної реєстрації. Відповідачем не дотриманий порядок, визначений чинним законодавство, стосовно передачі земельної ділянки у користування та не надано відповідних документів (рішення ради, договір). Приміщення, які є власністю позивача, знаходиться у багатоповерховому будинку, не має установлених меж, тому земельна ділянка взагалі не може надаватися в користування. В силу ст.42 ЗК такі земельні ділянки надаються в постійне користування підприємствам, які здійснюють управління будинком, і не можуть надаватися кожному співвласнику будинку. Позивач також посилається на те, що укладення тимчасових угод про сплату за фактичне користування земельною ділянкою не передбачено чинним законодавством України.
04.11.2010р. від представника Криворізької міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому засіданні. Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа розглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
При цьому апеляційний господарський суд виходить з того, що Президія Вищого господарського суду України внесла 19.07.2010 за №04-06/113 зміни і доповнення до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України. Зокрема, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) доповнені таким пунктом: 3.2.2. Підпункт 3.6 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом п'ятим такого змісту:
"Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу -підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК)".
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між сторонами у справі 09.11.2009 року була укладена тимчасова угода №5590/1 про сплату за фактичне користування земельною ділянкою, відповідно до п. 1 якої фізична особа-підприємець ОСОБА_2 («Фактичний землекористувач»), враховуючи фактичне використання ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 57 м2 , визначеною відповідно до довідки КП ДОР «КБТІ»№101134 від 18.04.2008р. (додаток №1), нормативна грошова оцінка її станом на 08.07.2008р. складає 549,85 грн./кв. м. (довідка УДКЗ у м. Кривий Ріг №330 -додаток №2) для потреб розміщення вбудованого приміщення під склад, перукарню, тренажерного залу…
Зазначене в угоді вбудоване приміщення по вул. 20 Партз'їзду, 18/36 належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2007р.
Строк дії вищезазначеної тимчасової угоди встановлений сторонами з 09.11.2009р. по 30.11.2010р. (п.5).
Правовідносини пов'язані з передачею земельної ділянки у користування регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, нормативно-правовими актами та договором оренди землі.
За змістом п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди.
Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. З поняття договору оренди землі наданого ст.13 Закону України «Про оренду землі» вбачається обов'язок орендаря користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частинами 1, 4 статті 15 Закону України “Про оренду землі” встановлені істотні умови та невід'ємні частини договору оренди землі.
Укладена тимчасова угода не містить істотних умов та невід'ємних частин (додатків) до договору оренди землі визначених Законом України «Про оренду землі», а саме: умов збереження стану об'єкта оренди умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок, визначення сторін, які несуть ризик випадкового пошкодження або знищення об'єктів оренди чи його частин, відповідальність сторін, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, плану або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастрових планів земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови договору в державній реєстрації (обов'язковість, якої встановлена ст. 20 закону) та для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача щодо того, що відповідно до ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Укладений сторонами договір взагалі не передбачений чинним законодавством України, оскільки плата за землю провадиться на підставі договору оренди земельної ділянки, який між сторонами не укладався.
Доводи скаржника, що цей договір є тимчасовим, не можуть бути підставою для відмови в позові.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що при розгляді даної справи судом в повному обсязі досліджені фактичні обставини і прийнято рішення у повній відповідності з чинним земельним законодавством України. Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення відповідно до вищезазначеного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року у справі №40/84-10 залишити без зміни.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена в повному обсязі 15.11.2010 року)