Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2010 р. Справа № 55/91-10
вх. № 4282/5-55
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя
суддя
суддя
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Куліков І.Є. дов 01/06 від 01.06.10; відповідача - Лагутіна В.В. дов. № б/н від 02.12.09;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак", м.Харків;
до Приватної фірми "Орнатус", м.Харків;
про стягнення 200309,72 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Гофропак", м.Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватної фірми "Орнатус", м.Харків, 200309,72 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов усної домовленості неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.10 розгляд справи № 55/91-10 було продовжено за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін. Даною ухвалою розгляд справи було відкладено на 20.09.2010р. об 11:20 год.
Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення та звернувся до суду з клопотанням про витребування від позивача доказів направлення письмової вимоги на адресу відповідача про зобов'язання щодо оплати вартості товару, вказаного у видаткових накладних та доказів отримання такої вимоги відповідачем. Представник відповідача також звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні призначеному на 20.09.10 була оголошена перерва до 04.10.2010р. для ознайомлення з клопотаннями відповідача.
20.09.2010р., після судового засідання, від відповідача надійшло клопотання про призначення колегії для розгляду справи № 55/91-10 у складі трьох суддів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2010р. клопотання відповідача було задоволено та для розгляду справи № 55/91-10 призначено колегію суддів.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Харківської області Бровченка І.О. від 21.09.2010р. за № 345-10 для розгляду справи № 55/91-10 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Інте Т.В. та Добреля Н.С.
Після перерви, 04.10.2010р., представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про огляд справи № 54/142-09 за позовом ТОВ "АСС-Гофропак" до ПФ "Орнатус". Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що рішенням суду від 01.02.2010р. у справі № 54/142-09 встановлено факт договірної поставки за видатковими накладними, наданими позивачем в обґрунтування позовних вимог у справі № 55/91-10.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд знаходить його обґрунтованим, та з метою повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи вважає за необхідне оглянути матеріали справи № 54/142-09, у зв'язку з чим відклав розгляд справи № 55/91-10.
В судовому засіданні призначеному на 19.10.10, в порядку задоволення клопотання відповідача від 04.10.10, було досліджено матеріали справи 54/142-09 за позовом ТОВ "АСС-Гофропак", м. Харків до ПФ "Орнатус", м. Харків про стягнення 216995,99 грн. та за зустрічним позовом ПФ "Орнатус" м. Харків до ТОВ "АСС-Гофропак", м. Харків про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги позивача (ТОВ "АСС-Гофропак") ґрунтувались на тому, що у відповідності до умов Договору № ПК-1 від 08.01.08., він поставив відповідачу товар на загальну суму 220309,72 грн., на підтвердження чого надав копії видаткових накладних та довіреностей на отримання цінностей, а відповідач (ПФ "Орнатус") в свою чергу порушив зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати грошових коштів за передану продукцію, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 196052,74 грн.
Судом, в процесі судового розгляду справи 54/142-09, було встановлено, що строк оплати відповідачем (ПФ "Орнатус") отриманого товару не настав, оскільки відсутній акт прийому-передачі виготовленої продукції, без якого неможливо встановити дату, від якої слід відліковувати 30 календарних днів.
Рішенням суду по справі 54/142-09 від 01.02.10 було в задоволенні первісного та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові.
Вирішуючи питання про клопотання позивача щодо призначення експертизи, суд виходить з наступного, що відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, як у необгрунтованому та заявленому безпідставно.
Про неприпустимість ставлення перед судовими експертами правових питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зазначено також в абз. 2 п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачем було поставлено відповідачу товар, а відповідач не оплатив його вартість, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 200309,72грн.
Факт поставки товару та його отримання відповідачем підтверджується накладними та довіреностями до них.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов'язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було -то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.
Позивачем не було пред"явлено вимоги для оплати товару за накладними, в розумінні ч.2 ст. 530 ЦК України, однак позивач посилається на те що до кожної окремої накладної були рахунки-фактури №ПС-0002138 від 17.12.08, №ПС-0002160 від 19.12.08, №ПС-0002196 від 24.12.08, №ПС-0000197 від 06.02.09, №ПС-0000211 від 10.02.09, №ПС-0000222 від 11.02.09, №ПС-0000235 від 12.02.09, №ПС-0000283 від 18.02.09, №ПС-0000287 від 19.02.09, №ПС-0000314 від 24.02.09, проте у рахунках-фактури (а.с.30-40) було вказано, що сам рахунок дійсний до оплати до 26.12.08, до 30.12.08, до 02.01.09, до 17.02.09, до 19.02.09, до 20.02.09, до 23.02.09, до 27.02.09, до 02.03.09, до 05.03.09, до 11.03.09, що по суті не є вимогою оплати. Також позивач зазначив що ці рахунки не направляв на адресу відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Отже позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів пред'явлення вимоги відповідачу у розумінні ст.530 ЦК України, тому строк виконання зобов'язання не настав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не обгрунтовані, не доведені матеріалами справи та такі, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі суд покладає на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.
В позові відмовити повністю.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Повний текст рішення складено 25 жовтня 2010 року.