79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.11.10 Справа№ 9/158 (10)
Господарський суд у складі судді Данко Л.С.,
при секретарі Козак І.Б.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім”,
м. Львів,
Про визнання недійсною ч. 2 п. 9.1. договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків, стягнення з відповідача судових витрат та по п. 2, п. 3 прийняти рішення.
За участю представників:
Від позивача: Яворський В.І. -п/к за довіреністю від 16.10.10р.,
Від відповідача: Лебідко Ю.І. -п/к за довіреністю від 19.05.10р. за № 250.
Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до статей 20, 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді. Заяв та клопотань про відвід судді -не подано. Учасники судового процесу попереджені, що за клопотанням Позивача, проводиться повна фіксація судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів, про визнання недійсною ч. 2 п. 9.1. договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків, стягнення з відповідача судових витрат та прийняття рішення по п. 2, п. 3.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.10.2010р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 19.10.2010р., про що сторонни були належним чином, під розписку, повідомлені: Позивач -15.10.10р. рекомендованною поштою № 7901806583386, Відповідач - 14.10.2010р. рекомендованною поштою № 7905701214887 (оригінали поштівок -в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 19.10.10р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2010р., а 04.11.10р. на 11.11.2010р., про що сторони були повідомлені в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови ВГС України 19.12.2002р. за № 75 -рекомендованою поштою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовільнити з підстав зазначених у позовній заяві, клопотанні від 03.11.10р. Вих. № ю-1123 (вх. № 21335 від 04.11.10р.) заяві Вих. № ю-1160 від 11.11.2010р. (вх. № 21844 від 11.11.10р.), просить визнати недійсною ч. 2 п. 9.1. договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків, оскільки вона суперечить вимогам чинного законодавства, зазначив, що спір в порядку ст. 188 ГК України не врегульовувався, доказів про врегулювання спору відповідно до ст. 782 ЦК України - не представив, повідомив, що раніше такий спір не вирішувався між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав та, що спір у досудовому порядку не врегульовувався, подав належним чином засвідчену копію договору. Інших доказів подавати не бажає.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 19.10.10р. № 620 (вхідний № 20122 від 19.10.10р.), позовних вимог не визнає з підстав зазначених у відзиві, просить в позові відмовити повністю, у судовому засіданні, зокрема, зазначив, що між сторонами було укладено договори фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. та № 394/0308 від 11.03.2008р., у зв'язку із заборгованістю по платі за майно відповідно до акту прийому-передачі майно було повернуто. Рішенням господарського суду Львівської області від 29.10.2009р. у справі № 33/130, залишеним без змін судами апеляційної і касаційної інстан ції, було задоволено вимоги ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»щодо стягнення боргу по лізингових платежах та штрафних санкцій та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПП «Траст Тер»до ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім». Представник пояснив, що Позивач, неодноразово, звертався з позовами за наду маними обставинами про визнання тих чи інших умов договору або неправомірних дій ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»та вважає цей позов черговим зловживанням правами на звернення до суду, на підтвердження своїх заперечень подав рішення Господарського суду Львівської області. Інших доказів подавати не бажає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відпові дача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив на ступне.
Позивач - Приватне підприємство «Траст Тер»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 19328849, місцезнаходження: 79052, м. Львів, Залізничний район, вул. Широка, 69/99, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 1110, довідкою Головного управління статистики у Львівській області від 12.05.2010р. № 20-09/877, Витягом з ЄДР серії АЕ № 098618, Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 762282, Статутом ПП «ТрастТер»(нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку 20.06.2008р. № запису 14151050003012009 (докази у справі).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія»Лізинговий дім»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 31730064, місцезнаходження: 79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Банківська, 3, що підтверджується Витягом з ЄДР серії АД № 634753, який виданий станом на 24.06.2010р. (докази у справі).
Позивач звернувся з позовом до Відповідача про визнання недійсною ч. 2 п. 9.1. Договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що між ним та Відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. (далі - договір фінансового лізингу), згідно якого, Відповідач передав Позивачу напіввагони моделі - 12-9745 в кількості 5-ть штук.
Як стверджує Позивач, згідно ч. 2 п. 9.1 Договору фінансового лізингу сторони передбачили, що:
«9.1. Лізингодавець має право односторонньо припинити дії даного договору письмовим повідомленням, якщо:
- Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків».
Позивач вважає, що /згідно тексту мотивувальної частини позову/ даний пункт (підпункт) договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. є таким, що суперечить вимогам законодавства, а саме: ч. 2 ст. 806, ч. 1 ст.782 ЦК України, і порушує право Позивача на користування і розпорядження предметом лізингу, тому, в силу ч. 3 ст. 215 ЦК України, просить /п. 2 прохальної частини позову/ визнати недійсною ч. 2 п. 9.1. договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків - недійсним.
Відповідач проти позову заперечує, просить в позові відмовити повністю з підстав викладених у відзиві.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 11 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(Лізингодавець) та Приватним підприємством «Траст Тер»(Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу(оренди) № 394/0308, за умовами якого, відповідач передає позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу, напіввагони, чотрьохвісні, 5 шт., згідно Додатку № 1: №№ 562663064, 56263072, 56263080, 262663106, 56263114.
Відповідно до п. 9.1 Договору фінансового лізингу(оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р., «Лі зингодавець (відповідач) має право односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо:
- Лізингоодержувач при настанні страхового випадку не зробив необхідні дії, передбачені умовами та правилами страхування страхової компанії і страховим полісом, і, зокрема, не зробив документальне оформлення чи не спри яв документальному оформленню страхового випадку, а також не почав необхідні дії для одержання лізингодавцем страхового відшкодування при настанні страхового випадку;
- Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків;
- Лізингоодержувач користується майном з порушенням умов договору або призначення майна;
- Лізингоодержувач не проводить ремонти у встановлені терміни;
- Лізингоодержу вач не виконує інших положень даного договору і не вживає заходів по виправленню будь-якого порушення протягом 14 днів з часу отримання письмового попередження лізингодав ця».
Наступним пунктом Договору фінансового лізингу(оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р. є п. 9.2., яким передбачено відповідальність лізингоодержувача за порушення своїх зобов»язань. Зазначений пункт 9.2. - Позивачем не оспорюється.
Виходячи з виклаленого у тексті позовної заяви, вимог викладених у прохальній частині позову (п. 2), аналізу пунктів Договору фінансового лізингу(оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р., суд приходить до висновку, що Позивачем, фактично, оспорюється - підпункт 2 (другий) п. 9.1 Договору фінансового лізингу (оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р., тобто в частині, щодо права Лі зингодавця односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо: Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків.
Частина 2 (друга) в пункті 9.1. Договору фінансового лізингу(оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р. - відсутня.
Доказів про те, що пункт 9.1. вищезазначеного договору мав (має) частину другу, ні Позивач, ні Відповідач суду не представили, не зважаючи на те, що такі докази у сторін вимагалися ухвалою господарського суду від 04.11.2010р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, частину 1 ст. 782 ЦК України, згідно якої, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Законодавство містить вичерпний перелік підстав для припи нення договору фінансового лізингу(найму).
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справед ливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пунк ти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язко вим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать зако нодавству.
Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором фінансового лізингу(оренди) № 394/0308 від 11.03.2008р. (розділом 1) сторони погодили: Предмет договору (п.п. 1.1., 1.2.), у розділі 3 Договору -Строк Лізингу (п.п. 3.1., 3.2. та 3.3.), а у розділі 4 Договору - Лізингові (орендні) платежі ( п.п. 4.1. -4.10).
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється част ково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених дого вором або законом.
Пунктом 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Сторони не надали суду належних та допустимих доказів, що ними був дотриманий порядок розірвання та/або зміни зазначеного договору відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 188 ГК України.
Скаржником не подано, а судом не встановлено доказів щодо направлення Відповідачем Позивачу вимоги про відмову від договору.
Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, до спірних правовідносин необхідно застосувати загальні норми, зокрема про найм.
Вищезазначені обставини встановлені рішеннями господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 22/241, від 16.03.2010р. у справі № 22/51, від 27.05.2010р., у справі № 19/62, які набрали законної сили відповідно до постанов Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.10р. у справі № 22/241, № 22/51 та № 19/62.
Як встановлено вищевказаними рішеннями судів, вилучення майна з користування позивача (Лізингоодержувача) здійснено Позивачем у добровільному порядку, відповідно до п. 10.1. Договору.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Частиною 1 ст. 782 ЦК України, на яку як на підставу своїх вимог посилається Позивач, передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю, розмір якої визначений договором або законом, протягом трьох місяців підряд.
Розмір лізингових платежів та порядок їх сплати, що є істотною умовою договору, визначений п.п. 4.1 -4.10. розділу 4 Договору.
Отже, як вбачається із наведеного, частина 1 статті 782 ЦК України, не є істотною (ст. 638 ЦК України) умовою при укладенні правочинів (договорів), вона передбачає лише ПРАВО наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі у разі, якщо наймач неналежним чином виконує свої зобов»язання за договором найму, а саме: не своєчасно вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд від дня закінчення строку платежу.
Наяваність або відсутність цієї норми у договорі -не впливає зміст договору та не суперечить факту укладення договору, оскільки останній укладається згідно вимог чинного законодавства на основі вільного волевиявлення сторін, є правом сторони застосувати зазначену норму, у разі, якщо інша сторона договору найму не вносить плату за користування річчю у розмірі та порядку визначеному договором, тобто в порядку визначеному п.п. 4.1. - 4.10 договору, протягом трьох місяців підряд.
Враховуючи викладене, у лізингодавця (відповідача) в силу укладеного договору, який підписаний сторонами без зауважень, встановлено право односторонньо достроково припи нити дію договору з погоджених сторонами підстав.
Враховуючи тривалий термін дії договору (по 27.02.2013 року, п. 3.2 договору), вве дення в договори вищезазначених пунктів 9.1 спрямоване на здійснення лізингодавцем (відповідачем) контролю за збереженням переданого у лізинг майна, дотриманням лізингоодержувачем умов договорів, платоспроможністю лізингоодержувача (можливістю лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі), надає лізингодавцю можливість оперативно реагувати на відповідні порушення умов договорів.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодер жання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також мораль ним засадам суспільства.
Все вищенаведене вказує на те, що підпункт другий пункту 9.1 вищезазначеного договору фінансово го лізингу (оренди) в частині, щодо права Лі зингодавця односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо: Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків, не суперечать вимогам законодавства.
Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що Позивач (Приватне підприємство «Траст Тер», м. Львів) звертався з позовом до ТзОВ «Компанія»Лізинговий дім», м. Львів, з вимогою про визнання недійсними пункту 9.1. договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008р. та пункту 9.1. Договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р., що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2010р. у справі № 28/84.
Господарський суд Львівської області 28.09.2010р. у справі № 28/84 постановив рішення, яким Позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю.
У справі за № 28/84 предметом спору, серед інших, були 5-ть (п»ять) підпунктів пункту 9.1. Договору № 394/0308 від 11.03.2008р, в т.ч. підпункт 2 п. 9.1. Договору, щодо права Лі зингодавця односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо: - Лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом двох чергових строків, з підстав їх невідповідності ч. 2. ст. 806 ЦК України та частині 2 статті 781 ЦК України, з посиланням на ч. 3 статті 215 ЦК України, про що зазначено у цьому рішенні (знаходиться в матеріалах справи).
Предметом спору у справі № 9/158 (10) є визнання недійсною частину 2 пункту 9.1. Договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. щодо дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків, з інших підстав, а саме: невідповідності ч. 2 п. 9.1. договору - ч. 2. ст. 806 ЦК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України, з посиланням, у позовній заяві, на ч. 3 статті 215 ЦК України.
Слід також зазначити, що Позивач просить визнати недійсним підпункт 2 п. 9.1. Договору (вказуючи при цьому ч. 2 п. 9.1. договору) не в редакції погодженій стронами у договорі, а лише в частині щодо «дострокового припинення договору через несплату лізингових платежів протягом двох чергових строків»(п. 2 прохальної частини позову).
Крім того, Позивач звертався з позовом до Відповідача з вимогою про визнання недійсним Договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008р. в частині п. 8.2. Договору щодо страхування, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2010р. у справі № 19/62, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р. у справі № 19/62 (докази -в матеріалах справи).
Отже, предметом спору у справі № 19/62 був інший пункт (8.2.) того ж самого договору.
Виходячи із зазначених вище у цьому рішенні обставин, у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі з підстав зазначених у пункті 2 частини 1 статті 80 ГПК України.
Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов є безпідставним, необгрунтованим і задоволен ню не підлягає.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2010р. у справі № 9/158(10) клопотання Позивача про забезпечення позову в порядку статей 66, 67 ГПК України шляхом заборони курсування п»яти залізничних вагонів №№ 562663064, 56263072, 56263080, 262663106, 56263114 до прийняття рішення у справі -відхилено повністю (п. 2 резолютивної частини ухвали).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3 -4-7, 12, 15, 18, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 69, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Данко Л.С.
Вийшовши з нарадчої кімнати, 11.11.2010р. господарським судом оголошено вступну і резолютивну частину рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 15.11.2010р.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суддя