ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
04.12.07 Справа № 1/582пн.
Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Сімейкінське", смт. Сімейкіне Краснодонського району Луганської області
до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об"єднання", м. Луганськ
про визнання відсутності права на відключення від енергопостачання
за участю представників сторін:
від позивача -Шевченко О.В., дов. № 402 від 05.07.07 б/н;
від відповідача -Гамова В.Ф., дов. від 04.01.07 № 62;
Суть спору: про визнання у відповідача відсутності права на відключення від систем енергопостачання за попередженням від 31.08.07 № 1561 /з врахуванням заяви позивача, яку здано до канцелярії суду 04.10.07, про зміну позовних вимог/.
На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду 30.11.07 було оголошено перерву до 04.12.07, 10-30.
За ініціативою господарського суду здійснювався звукозапис судового процесу технічними засобами у відповідності до ст. 44 ГПК України.
За листом від 14.11.07 № 24-5859 відповідачем подано відзив на заяву позивача про зміну позовних вимог, за змістом якого він посилається на обґрунтованість винесеного попередження від 31.08.07 № 1561, відсутність підстав для оформлення двостороннього акту про перевищення договірних величин споживання електроенергії тощо.
Позивач доводи відповідача відхиляє та зазначає, що енергопостачальником не складався акт про використану електричну енергію, мають місце несвоєчасне повідомлення про перевищення договірної величини та факт відсутності боргу за спожиту електроенергію за даними акту звірення станом на 01.10.06
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
Так, 09.06.06 Відкритим акціонерним товариством "Сімейкінське" /позивачем/ було підписано договір про постачання електричної енергії № 16кс, датований 01.04.06 та підписаний відповідачем в особі Краснодонської філії 30.05.06. Таким чином з 09.06.06 відносини між позивачем та відповідачем по постачанню електроенергії врегульовані відповідним договором між ними з додатковою угодою до нього від 01.09.07, за умовами яких “енергопостачальник» прийняв на себе зобов»язання постачати електроенергію, а “споживач» -проводити остаточний розрахунок за неї у п'ятиденний термін з дня отримання від позивача рахунків, що передбачено п. 9 Додатку "Порядок розрахунків" до договору /арк. справи 16/.
Розділом 6 договору, який регулює порядок обмеження та припинення електропостачання, зокрема, передбачено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено енергопостачальником з повідомленням першого не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем за електроенергію у терміни, передбачені Додатком "Порядок розрахунків". Вказані умови договору відповідають чинному законодавству, а саме, п. 7.5 Правил користування електричною енергією у редакції постанов НКРЕ від 17.10.05 № 910 та від 22.11.06, яким передбачено як одну з підстав повного або часткового припинення постачання електроенергії -несплату рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.
З матеріалів справи вбачається, що 31.08.06 відповідачем в особі Краснодонської філії ТОВ "Луганське енергетичне об"єднання" було оформлено та у цей же день вручене позивачу попередження про обмеження постачання електроенергії з 10-00 06.09.07, підставою якого зазначено факт наявності заборгованості по наступних рахунках:
- від 17.02.06 № 1137 на суму 14209 грн. 38 коп.;
- від 28.11.06 № 16кс на суму 573 грн. 69 коп.;
- від 17.02.07 № 16кс на суму 10433 грн. 36 коп..
Як було встановлено при розгляді справи, вказані рахунки оформлені відповідачем за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Даний вид відповідальності у сфері електропостачання передбачено ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у редакції Закону від 23.06.05 № 2706-15 для споживачів /крім населення, професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації державної та комунальної форм власності/ у разі споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період має сплачуватись енергопостачальникам двократна вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.
Так, п. 4.4.2 договору від 09.06.06 № 16кс обумовлено, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії споживач має сплачувати постачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
Відкрите акціонерне товариство "Сімейкінське" заперечує наявність у енергопостачальника права на обмеження постачання йому електроенергії за оспорюваним попередженням, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Оцінивши матеріали справи, доводи сторін у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, при цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, якщо він встановлений договором чи законом.
Зокрема, ст. 20 ГК України передбачений такий спосіб захисту як визнання відсутності права. Крім того, судом приймається до уваги правова позиція суду касаційної інстанції, яка висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.07 по справі № 1/244, де предметом спору також були вимоги про відсутність права, у якій наголошується, що право на судовий захист пов'язано із самою протиправністю дій.
Таким чином суд дійшов висновку про належне нормативно-правове обґрунтування позивачем позовних вимог. Щодо самого спору, то обставини обмеження електропостачання споживача полягають у наступному.
На виконання умов п. 5.1 договору ВАТ "Сімейкінське" 15.10.05 було направлено листа, який наданий відповідачем, із зазначенням обсягів споживання електроенергії підприємством на 2006 рік, зокрема, на січень та листопад 2006 року - у кількості 300 тис. кВт.год щомісячно.
У відповідному розділі "Визначення обсягів споживання електричної енергії та потужності для споживачів" Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМ України від 24.03.99 № 441 в редакції постанови від 16.06.05, зазначено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електроенергії на наступний рік за місяцями /кварталами/. Узгоджені обсяги споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електроенергії за коригуванням договірної величини споживання електроенергії.
Сторонами узгоджені договірні величини споживання електроенергії: на січень 2006 року у кількості 310 тис. кВт.год. /скориговано споживачем до 300 тис. кВт.год./ за додатком № 1 до договору від 01.04.02 /арк. справи 25/, який діяв раніше до 09.06.06;
- на листопад 2006 року за додатком до договору від 09.06.06 у кількості 300 тис.кВт.год. /скориговано споживачем за листом від 15.11.06 до 110 тис. кВт.год./;
- на січень 2007 року у кількості 131 тис. кВт.год. за додатком, підписаним споживачем 15.11.06 /арк.. справи 19/.
Надані енергопостачальником до матеріалів справи звіти позивача про спожиту електроенергію, які підписані керівником та головним енергетиком та засвідчені печаткою товариства, свідчать, що у січні 2006 року ВАТ "Сімейкінське" було спожито 326104 кВт.год. електроенергії, у листопаді 2006 року - 110890 кВт.год., у січні 2007 року -147007 кВт.год.
Виходячи з викладеного, енергопостачальником обґрунтовано було визначено, що у січні 2006 року перевищення договірної величини споживання електроенергії склало 26101 кВт.год., у листопаді 2006 року -890 кВт.год.
Щодо розрахунку кількості перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень 2007 року, який визначений у кількості 16007 кВт.год за період з 25.12.06 по 01.02.07, то у цій частині суд погоджується з доводами позивача, що належним періодом для розрахунку має бути період з 01.01.07 по 31.01.07, оскільки такий період визначений у підписаному сторонами 16.01.07 Графіку зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії. Тому кількість перевищення договірної величини за січень 2007 року на суму 10433 грн. 36 коп. визначена відповідачем з порушенням умов договору, про що свідчить відповідний розрахунок.
Таким чином позивачем допущене перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні та листопаді 2006 року.
Позивачем надані належні докази надіслання відповідачу рахунків від 17.02.06 № 1137 на суму 14209 грн. 38 коп. та від 28.11.06 № 16кс на суму 573 грн. 69 коп., перевищення договірних величин щодо яких з боку споживача за січень та листопад 2006 року підтверджено матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, а також визначення укладеним між сторонами у справі договором строків платежів, оплата мала бути здійснена відповідачем протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після отримання рахунків, що ним не було здійснено. Акт звірення між сторонами станом на 01.10.06 про відсутність заборгованості, на який посилається позивач, не приймається судом до уваги, оскільки спростовується зазначеними вище доказами.
Твердження позивача в обґрунтування вимог про неналежне зазначення у розрахунках суми за перевищення даних раніше укладеного договору від 01.04.02 № 16кс, а не від 09.06.06 № 16кс не можуть бути підставою для визнання розрахунків за січень та листопад 2006 року неналежними, оскільки суд виходить з факту укладання правочину між ними саме 09.06.06, про що сторони були обізнані та фактичне регулювання правовідносин здійснювалось саме цим договором. Відсутність за матеріалами справи складених сторонами у відповідності до умов п. 2.3.3 договору від 09.06.06 № 16кс актів про використану електроенергію також не може бути підставою для звільнення від відповідальності згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", оскільки позивачем складені та підписані звіти про спожиту електроенергію за спірні періоди, які містять інформацію про кількість спожитої електроенергії, а їх прийняття енергопостачальником до обліку та розрахунків свідчать про схвалення таких відомостей. При цьому суд виходить також з умов даного п. 2.3.3 договору, за яким акт про використану електроенергію складається після надання споживачем акту про зняття показів розрахункових засобів обліку та прибуття з даним актом представника у відділ збуту, після чого складається акт про спожиту електроенергію. Однак, надані позивачем письмові докази не свідчать про складання актів про зняття показів засобів обліку позивачем та відмову відповідача при їх наданні від складання актів про використану електроенергію.
Твердження позивача про необхідність складання актів про перевищення договірних величин споживання електроенергії не обумовлені умовами договору від 09.06.06 № 16кс та чинним законодавством.
Щодо посилань позивача на строки повідомлення про факти перевищення, то дійсно п. 6.14 Правил користування електричною енергією у п. 6.14 передбачено, що перевищення договірної величини споживання електроенергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення споживача про результати перевищення через направлення рахунку за листопад 2006 року відбулось у зазначений десятиденний строк, оскільки рахунок від 28.11.06 вручено споживачу 28.11.06. Рахунок від 17.02.06 № 1137 відповідачем направлений поштою 23.02.06. Однак Правила користування електричною енергією та умови укладеного сторонами договору не містять вказівок на те, що направлення рахунків із запізненням робить їх недійсними. Сенс своєчасного повідомлення про факт перевищення, як свідчить зміст п. 6.14 Правил користування електричною енергією, полягає у тому, що це необхідно для здійснення споживачем остаточного розрахунку, але за матеріалами справи щодо спірних періодів він не проводився.
Вказані дії споживача свідчать про наявність у відповідача, як енергопостачальника, права на відключення об'єкта споживання електроенергії позивача за попередженням від 31.08.07, а тому у задоволенні позову про визнання відсутності права на таке відключення слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Вжиті судом ухвалою від 05.09.07 заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії по обмеженню або припиненню постачання електроенергії на об"єкт споживання підлягають скасуванню на підставі ст. 68 ГПК України.
На підставі викладеного, ст. 20 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 68, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити. Судові витрати віднести на позивача.
2. Скасувати забезпечення позову, вжите ухвалою від 05.09.07.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання.
Дата підписання рішення -10.12.07.
Суддя Н.М.Зюбанова