17 жовтня 2024 р. Справа № 520/14296/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., повний текст складено 25.07.24 по справі № 520/14296/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: скасувати рішення «Про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23» №963430182291 від 12.02.2024 відділу перерахунків пенсії №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.04.2011 пенсію як інваліду II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011; з 01.04.2012 по 28.02.2015; з 01.05.2015 по 31.05.2015; визнати за ОСОБА_1 як науково-педагогічним працівником з інвалідністю II групи право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 15.08.2012 пенсію як науково-педагогічному працівнику з інвалідністю II групи відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 з 15.08.2012 пенсію як науково-педагогічному працівнику з інвалідністю II групи відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески); зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській нарахувати та виплатити ОСОБА_1 всю недонараховану та невиплачену пенсію за весь період з 01.04.2011 по дату здійснення перерахунку пенсії як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011; з 01.04.2012 по 28.02.2015; з 01.05.2015 по 31.05.2015 та як науково-педагогічному працівнику з інвалідністю II групи відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За оскаржуваним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу перераховано пенсію як особі з інвалідністю ІІ групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011; з 01.04.2012 по 28.02.2015; з 01.05.2015 по 31.05.2015 на виконання судових рішень у справі №520/21575/23 з 19.01.2024. Позивач вважає порушеним свої права в частині визначення дати, з якої перераховано пенсію, а саме з 19.01.2024, в той час як правильною датою, на думку позивача, є 01.04.2011. Крім того, позивач зазначає, що з 15.08.1992 обіймав посади науково-педагогічних працівників та, враховуючи час навчання в аспірантурі з 02.10.1995 по 01.10.1998, ще з 15.08.2012 набув право на пенсію за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" №1977-ХІІ від 13.12.1991, який втратив чинність 16.01.2016. Таким чином, через незаконні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування дійсного стажу роботи на момент набуття такого стажу, позивач не встиг скористатись своїм правом на пенсію наукового працівника, до втрати чинності Законом №1977-ХІІ від 13.12.1991. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430182291 від 12.02.2024 в частині визначення дати, з якої належить провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі №520/21575/23 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі №520/21575/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23, ОСОБА_1 з 19.01.2024 (з дати винесення постанови суду апеляційної інстанції внаслідок відсутності дати перерахунку у резолютивній частині судового рішення) проведено розрахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії зменшився. Звертає увагу, що у ході проведення розрахунку пенсію обчислено при загальному страховому стажі 42 роки 11 місяців 21 днів (з урахуванням додаткового стажу 9 років 1 місяць 21 день) із середньомісячного заробітку за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2022: коефіцієнт страхового стажу - 0.42917; коефіцієнт заробітної плати - 1.59508. середньомісячний заробіток для обчислення - 11811,62 грн. Вказує, що керуючись ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсії здійснено із застосуванням заробітної плати за весь період страхового стажу, яка за визначені судом періоди страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2011 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015 склала 0,00 грн. Зауважує, що за результатами виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23, керуючись п.4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсію ОСОБА_2 залишено у попередньому розмірі.
ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року в частині задоволених позовних вимог без змін. Зазначає, що відповідач незаконно визначив дату для перерахунку пенсії позивача саме з 19.01.2024, проте, про перерахунок пенсії саме з цієї дати не зазначено ані в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 520/21575/23, ані в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 520/21575/23. Вказує, що жодних законодавчий підстав для визначення дати перерахунку пенсії позивача з 19.01.2024 у відповідача не було, але були законодавчо визначені підстави для перерахунку пенсії зі спливом 24 місяців з дати проведення попереднього перерахунку відносно дати набуття страхового стажу, що, з огляду на викладене вище, настало 01.04.2011.
Також, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що право позивача як науково-педагогічного працівника з інвалідністю II групи на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1977-ХІІ в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012 існує незалежно від бажання та волевиявлення позивача реалізувати таке право, зокрема, шляхом звернення до відповідача з відповідною заявою у 2012-2013 роках або пізніше. Вказує, що оскільки позивач обіймав посади науково-педагогічних працівників та був визнаний інвалідом II групи з дитинства, то він після набуття стажу наукової роботи 20 років мав право на призначення йому пенсії по інвалідності II групи в розмірі пенсії за віком науково-педагогічного працівника згідно з Законом №1977-ХІІ (до втрати ним чинності). Звертає увагу, що законодавець з прийняттям Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» №848-VIII та скасуванням Закону №1977-ХІІ звузив права певної категорії осіб у розумінні Конституції України через суттєве погіршення становища запровадженням зворотної дії закону в часі на вже існуючі правовідносини. Стверджує, що на момент, коли позивач почав працювати науково-педагогічним працівником, законодавством було встановлено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років у розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону і частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Отже, в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач, перебуваючи на посаді науково-педагогічного працівника, мав законні сподівання для отримання пенсії за вислугу років за наявності 20-річного стажу в розмірі, який ґрунтувався на нормах статті 24 Закону №1977-ХІІ, який діяв на момент початку роботи позивача на посаді науково-педагогічного працівника та на момент набуття стажу 20 років. Зазначає, що позивач не міг звернутися до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії з огляду на те, що станом на день фактичного набуття страхового стажу в необхідному розмірі для призначення пенсії відповідно Закону №1977-ХІІ, унаслідок незаконних дії відповідача, позивачу не було зараховано страховий стаж в загальному розмірі більше чотирьох років. Порушення прав позивача в цій частині установлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/21575/23 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23. З огляду на викладене, позивач не міг скористатися своїм правом на переведення на інший вид пенсії у 2012-2013 роках через те, що права позивача були відновлені тільки вказаними вище судовими рішеннями у 2023-2024 роках.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційних скарг, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/21575/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на посаді доцента у Харківському інституті управління (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді доцента у Харківському інституті управління (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 28.02.2022 як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011; з 01.04.2012 по 28.02.2015; з 01.05.2015 по 31.05.2015. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі №520/21575/23 скасовано в частині визначення дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області має провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , а саме "з 28.02.2022". Викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі № 520/21575/23 в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011; з 01.04.2012 по 28.02.2015; з 01.05.2015 по 31.05.2015». В іншій частині відмови в задоволенні позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 залишено без змін.
28.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив:
- виконати судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 та Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23;
- дотримати всі вимоги законодавства України при виконанні вказаних судових рішень, у тому числі здійснити перерахунок та виплату пенсії як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 у редакції, чинній на момент набуття права на пенсію за цим законом, а саме з 15.08.2012;
- виплатити всю недонараховану та невиплачену пенсію за весь період з 01.03.2010 по дату перерахування пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 у редакції, чинній на момент набуття права на пенсію за цим законом, з 15.08.2012, та компенсацію за несвоєчасну виплату всіх несвоєчасно виплаченої пенсії згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» одним платежем у найкоротші строки;
- надати довідку про перерахунок пенсії на підставі судових рішень Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 та Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024, яка включатиме розрахунок сум, що мають бути виплачені на виконання вказаних судових рішень, з включенням до цього розрахунку сум компенсації за несвоєчасну виплату всіх сум несвоєчасно виплаченої пенсії, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Листом від 14.03.2024 №7674-7206/З-03/8-2000/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про те, що за результатами виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі №520/21575/23, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі №520/21575/23, прийнято рішення від 12.02.2024 за №963430182291.
Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.02.2024 за №963430182291 встановлено, що ОСОБА_1 з 19.01.2024 (з дати винесення постанови суду апеляційної інстанції внаслідок відсутності дати перерахунку у резолютивній частині судового рішення) проведено розрахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії зменшується. Пенсійний органом зазначено, що у ході проведення розрахунку пенсію обчислено при загальному страховому стажі 42 роки 11 місяців 21 днів (з урахуванням додаткового стажу 9 років 1 місяць 21 день) із середньомісячного заробітку за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2022: коефіцієнт страхового стажу - 0.42917; коефіцієнт заробітної плати - 1.59508. середньомісячний заробіток для обчислення - 11811,62 грн. Вказано, що керуючись ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсії здійснено із застосуванням заробітної плати за весь період страхового стажу, яка за визначені судом періоди страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2011 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015 склала 0,00 грн. Таким чином, за результатами виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23, керуючись п.4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсію ОСОБА_2 залишено у попередньому розмірі.
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач ініціював даний спір.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430182291 від 12.02.2024 в частині визначення дати, з якої належить провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/21575/23 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №520/21575/23.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача №963430182291 від 12.02.2024 в частині визначення дати, з якої належить провести перерахунок пенсії позивачу, та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2011 як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовлячи у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем як науково-педагогічним працівником з інвалідністю II групи право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до ст.23 цього Закону та ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, перерахувати та виплатити вказану пенсію позивачу з 15.08.2012, суд першої інстанції виходив з того, що позивач із заявою про перехід пенсії, призначеної згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" до відповідача не звертався.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п.9 ч.1 ст.16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Порядок проведення перерахунку пенсій особам, які продовжують працювати, встановлено частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV.
Так, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом встановлено, що позивач, після призначення пенсії (1998) продовжував працювати та набув страховий стаж за період роботи з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, а тому право на перерахунок пенсії у позивача виникло не пізніше, ніж зі спливом 24 місяців з дати проведення попереднього перерахунку відносно дати набуття страхового стажу.
З наданих позивачем розпоряджень на перерахунок пенсії вбачається, що у 2010 році пенсія позивача була перерахована 01.01.2010. Наступний перерахунок був проведений відповідачем 01.04.2011.
Оскільки пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 01.04.2011, повинен був врахувати стаж роботи, зокрема, за період з 01.03.2010 по 01.04.2011, проте безпідставно його не врахував, колегія суддів доходить висновку, що саме з 01.04.2011 у позивача виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням спірних періодів страхового стажу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430182291 від 12.02.2024 в частині визначення дати, з якої належить провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 по справі №520/21575/23, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі №520/21575/23, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 як особі з інвалідністю II групи з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги відповідача про правомірність його дій щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, саме з 19.01.2024 - дати винесення постанови суду апеляційної інстанції у рамках справи №520/21575/23, є безпідставними, оскільки обов'язок перерахувати пенсію настав значно раніше.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині позовних вимог спростовуються матеріалами справи та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 як науково-педагогічним працівником з інвалідністю II групи право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до ст. 23 цього Закону та ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, перерахувати та виплатити вказану пенсію ОСОБА_1 з 15.08.2012, та відповідним доводам апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
За правилами ч.ч. 1-3 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Відповідно до ч.21 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) науковим (науково-педагогічним) працівникам, які визнані інвалідами I, II і III груп, призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку за наявності стажу наукової роботи, передбаченого частиною другою цієї статті, та страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а особам із числа інвалідів з дитинства - незалежно від часу встановлення інвалідності.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з п.1.8 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
За п.2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Отже, переведення особи з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі поданої такою особою відповідної заяви та доданих документів.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії по інвалідності за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ з 15.08.2012, проте, через незаконні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування страхового стажу з 01.03.2010 по 30.09.2011, з 01.04.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, не мав можливості звернутися за призначенням такої пенсії.
Колегія суддів вважає такі посилання позивача безпідставними, оскільки станом на 15.08.2012 (дата, з якої позивач вважає, що набув право на отримання пенсії за Законом №1977-XII) не підлягає врахуванню страховий стаж з 16.08.2012 по 28.02.2015, з 01.05.2015 по 31.05.2015, який позивач не набув на момент виникнення спірних правовідносин.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший з 15.08.2012 та відповідач відмовляв у такому переведенні саме з підстав відсутності необхідного страхового стажу.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що право позивача як науково-педагогічного працівника з інвалідністю II групи на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1977-ХІІ в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески) з 15.08.2012 існує незалежно від бажання та волевиявлення позивача реалізувати таке право, зокрема, шляхом звернення до відповідача з відповідною заявою у 2012-2013 роках або пізніше, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обов'язок прийняти рішення про переведення особи з одного виду пенсії на інший, виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій Порядком №22-1.
Таким чином, наведеними вище нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком №22-1 визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а також переведення на інший вид пенсії.
Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 23.03.2023 року у справі №640/28815/21.
Оскільки за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 як науково-педагогічним працівником з інвалідністю II групи права з 15.08.2012 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977-ХІІ від 13.12.1991 в розмірі 80% від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до ст.23 цього Закону та ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески); зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, перерахувати та виплатити вказану пенсію ОСОБА_1 з 15.08.2012.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 по справі № 520/14296/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко