Єдиний унікальний номер 638/7322/23
Номер провадження 22-ц/818/1747/24
16 жовтня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року в складі судді Цвірюка Д.В. у справі № 638/7322/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
У липні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , що розташована на 11 поверсі 16-ти поверхового житлового будинку.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, яка розташована на 15 поверсі.
17 серпня 2022 року комісією у складі працівників ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд», коменданта будинку у присутності позивачів складено акт обстеження житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 , за фактом пошкоджень, завданих внаслідок залиття. В результаті обстеження в квартирі АДРЕСА_3 за вказаною адресою комісією виявлено пошкодження, вказані у акті.
Комісією з'ясовано, що приблизно у квітні 2022 року співвласники житлового будинку виявили залиття у місці загального користування житлового будинку на 15-му поверсі з ніши водопостачання квартири АДРЕСА_2 та перекрили ввідний вентиль. 10 червня 2022 року власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 виявив факт залиття квартири. Слюсарю-сантехніку житлових будинків ОСОБА_4 родичами власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 надано доступ до його квартири. Обстеження квартири АДРЕСА_2 показало, що в квартирі розташовано два санвузли, у одного з яких обрізане розведення холодного водопостачання на рівні ніши водопостачання та не заглушене. За висновками комісії причиною залиття квартири позивачів є самостійна обрізка розведення холодного водопостачання власником квартири та відсутність заглушки на обрізаній трубі. При цьому, розведення холодного та гарячого водопостачання забудовник АТ «Трест Житлобуд 1» виконує згідно з проектом до рівня квартири.
Отже, залиття квартири сталося з вини відповідача.
Для визначення розміру збитків він звернувся до експертної установи, та як визначено у висновку будівельно-технічного дослідження № 9849 від 12 травня 2023 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень внаслідок залиття, становить 117 613,00 грн.
Крім того, в результаті винних дій відповідача позивачам завдана моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, виникненні негативних емоцій, душевного дискомфорту, перебування у постійному стресі у зв'язку з пошкодженням їх майна та ухиленням відповідача від вирішення цього питання. Завдану моральну шкоду оцінюють у 50 000,00 грн.
Просили стягнути зі ОСОБА_1 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 117 613,00 грн, моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, за проведення експертного дослідження - 11 471,04 грн, судового збору 1676,13 грн.
У вересні 2022 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Цимбалістий В.А., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні та стягнути з позивачів судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 10 200,00 грн з кожного. Відзив мотивовано тим, що позивачами не надано належних доказів залиття і спричинення шкоди. Наданий позивачами акт обстеження не може бути доказом спричинення ним матеріального збитку їх майну, оскільки його складено не внаслідок опису подій, які члени комісії виявили та зафіксували особисто, а внаслідок згадки, опису та посилання на обставини, які відбулись задовго до його складання. В акті від 17 серпня 2022 року вказується подія, яка сталася у квітні 2022 року; факт залиття встановлено не особисто, а зі слів невідомих осіб; з акту неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між залиттям місця загального користування на 15-му поверсі та спричиненням шкоди квартирі, при цьому комісія не досліджувала протікання води на 14, 13 та 12 поверхах. Також комісія під час складання акту безпосередньо не входила до його квартири та не фіксувала факт розлиття води, акт не містить дати обстеження його квартири. Акт складений не повноважним складом осіб, власник квартири не був присутнім під час його складення. Не надано доказів, що ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд» надає послуги з утримання будинку чи обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання. Його не було ознайомлено з актом та не вручено його копію. Висновок про спричинення ним шкоди майну позивачів зроблено з припущенням, що з обрізаної труби могла витікати вода. З огляду на викладене, наданий акт огляду складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, тому не може бути належним та допустимим доказом заподіяння шкоди. Наданий висновок експерта також не може бути належним та допустимим доказом заподіяння майнової шкоди, оскільки складений на підставі вищезазначеного акту обстеження, огляд квартири проводився лише 23 березня 2023 року. Висновок містить розбіжності з даними акту щодо дати виявлення затоплення квартири, невідповідності щодо номеру квартири та її власника. Надані позивачами фото та відео не можуть бути доказами наявності пошкоджень, оскільки з них неможливо встановити, в якому саме приміщенні проводилась фото та відеозйомка. Скріншоти з перепискою не можуть бути доказами у справі, оскільки не містять жодної інформації щодо предмету доказування. Розмір моральної шкоди є недоведеним та необґрунтованим. Вважає відсутніми підстави для стягнення з нього відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Крім того, вважає завищеним розмір судових витрат.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задоволено частково;
стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму матеріального збитку, заподіяного внаслідок залиття, у розмірі 58 806,50 грн, суму моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 11 471,04 грн;
стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму матеріального збитку, заподіяного внаслідок залиття, у розмірі 58 806,50 грн, суму моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн;
в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення,
стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1340,84 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачами доведено наявність матеріальної шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між заподіяною шкодою та безпосередньо залиттям належного їм житлового приміщення, відповідачем не спростовано презумпцію його вини, тому з нього підлягають стягненню завдані збитки та витрати на експертне дослідження. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходив із засад розумності, справедливості та виваженості, а також тривалості часу моральних страждань.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду 07 березня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачам у задоволенні позову та стягнути з них на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі по 10 200,00 грн з кожного та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі по 1257,10 грн з кожного.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухвалене на підставі неповного та неправильного встановлення обставин справи. Суд необґрунтовано взяв до уваги акт обстеження як доказ спричинення майнової шкоди. Акт складено не внаслідок фіксації подій, які члени комісії виявили та зафіксували особисто, а внаслідок згадки, опису та посилання на обставини, які відбулись задовго до його складання. В акті від 17 серпня 2022 року вказується подія, яка сталася у квітні 2022 року; факт залиття встановлено не особисто, а зі слів невідомих осіб; з акту неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між залиттям місця загального користування на 15-му поверсі та спричиненням шкоди квартирі позивачів; комісія не досліджувала протікання води на 14, 13 та 12 поверхах. Комісія під час складання акту безпосередньо не входила до його квартири та не фіксувала факт розлиття води. Акт не містить чіткої дати обстеження його квартири, він та будь-які його родичі не давали згоди на обстеження квартири. Акт складений не повноважним складом осіб, він як власник квартири не був присутнім під час його складення. Висновок про спричинення ним шкоди майну позивачів зроблено на підставі припущення, що з обрізаної труби могла витікати вода. Акт складено через місяць та 7 днів з дня нібито виявлення позивачем залиття. Не надано доказів, що ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд» надає послуги з утримання будинку чи обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання. З огляду на викладене, акт обстеження складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, тому не може бути належним та допустимим доказом заподіяння шкоди. Посилався на постанови Верховного Суду у справах № 2-1974/11, № 640/8205/17, № 6-2125цс16, № 465/2120/14-ц. Висновок експерта № 9849 також не може бути належним та допустимим доказом заподіяння майнової шкоди, оскільки складений на підставі вищезазначеного акту обстеження, огляд квартири проводився лише 23 березня 2023 року, тобто через рік після ймовірного затоплення. Також висновок містить розбіжності з даними акту. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними та також задоволенню не підлягають. Розмір моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн є недоведеним та необґрунтованим. Крім того, розмір судових витрат в сумі 40 000,00 грн є завищеним. Вказав, що розмір понесених ним судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції склав 20 400,00 грн.
Позивачі своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241341734 від 21 січня 2021 року (а.с. 11, 12).
Квартира АДРЕСА_3 розташована на 11 поверсі 16-ти поверхового житлового будинку.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 336831869 від 23 червня 2023 року (а.с. 13).
Квартира АДРЕСА_2 розташована на 15 поверсі 16-ти поверхового житлового будинку.
10 червня 2022 року власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 виявив факт залиття квартири.
Як вбачається зі змісту акту від 17 серпня 2022 року обстеження житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 , по факту визначення пошкоджень, спричинених внаслідок залиття, складеного комісією у складі головного інженера ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд-1» ОСОБА_6 , майстра ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд-1» ОСОБА_4 , коменданта житлового будинку ОСОБА_7 , приблизно у квітні 2022 року співвласники житлового будинку виявили залиття у місці загального користування житлового будинку на 15-му поверсі з ніши водопостачання квартири АДРЕСА_2 та перекрили ввідний вентиль (а.с. 14-15).
10 червня 2022 року власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 виявив факт залиття квартири. Слюсарю-сантехніку житлових будинків ОСОБА_4 родичами власника квартири було надано доступ у квартиру АДРЕСА_5 , власник квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 Обстеження квартири АДРЕСА_2 показало, що в квартирі розташовано два санвузли, у одного з яких обрізане розведення холодного водопостачання на рівні ніши водопостачання та не заглушене.
З даних акту вбачається, що комісією у присутності ОСОБА_2 проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 на предмет з'ясування пошкоджень та нанесення шкоди, спричиненої внаслідок залиття, та на день обстеження комісія встановила: квартира АДРЕСА_1 трикімнатна, знаходиться на 11 поверсі 16-ти поверхового житлового будинку, загальною площею 97,5 кв м, в квартирі виконаний ремонт. На час обстеження у квартирі виявлено: у коридорі, площею 16,9 кв м, на підлозі плитка; натяжна стеля у коридорі виконана зі світлодіодними профілями, уздовж яких розриви натяжної стелі від скупчення води; зліва від квартирних вхідних дверей відійшов профіль натяжної стелі; на стінах коридору шпалери; над вхідним отвором санвузла площею 3,5 кв м видніються потьоки жовтого кольору; зліва від квартирного вхідного отвору на стіні знаходиться розподільчий електричний щиток, під яким потьоки жовтого кольору; у кухні, площею 17,5 кв м, у натяжній стелі видніються розриви; у кімнаті, площею 16.1 кв м, натяжна стеля розірвана в районі знаходження освітлювального прибору.
За висновками комісії причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є самостійна обрізка розведення холодного водопостачання власником квартири та через відсутність заглушки на обрізаній трубі.
Підпису ОСОБА_1 вказаний акт не містить.
На замовлення ОСОБА_2 експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» складено висновок № 9849 від 12 травня 2023 року за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження. З висновку вбачається, що згідно з даними акту обстеження від 17 серпня 2022 року причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є самостійна обрізка розведення холодного водопостачання власником квартири та відсутність заглушки на обрізаній трубі у ніші водопостачання в квартирі АДРЕСА_4 . Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , відповідно до акту обстеження від 17 серпня 2022 року станом на час складання висновку становить 117 613,00 грн. Розмір завданої матеріальної шкоди унаслідок залиття вказаної квартири відповідно до акту обстеження від 17 серпня 2022 року станом на час складання висновку становить 117 613,00 грн (а.с. 16-23).
Як вбачається зі вступної частини висновку, обстеження квартири експертом проводилось 23 березня 2023 року в присутності власника. З дослідницької частини висновку вбачається, що дослідження виконане методом візуально-інструментального обстеження приміщення квартири, вивчення наданих матеріалів.
Вартість експертизи у розмірі 11 471,04 грн ОСОБА_2 сплачена, що підтверджується актом № 9849 від 06 березня 2023 року попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, експертного дослідження № 9849, та копією квитанції до платіжної інструкції 0.0.2902223657.1 від 15 березня 2023 року (а.с. 24, 25).
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, провадження № 61-23957св18, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17, провадження № 61-6012св20.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Пунктом 9 частини 2 статті 16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено як один із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У відповідності до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі справа № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.
У рішенні від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.
Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21) вказано, що «абзац другий частини 3 статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати».
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать про те, що у квітні 2022 року мешканцями будинку АДРЕСА_6 виявлено залиття у місці загального користування на 15 поверсі з ніши водопостачання квартири АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач. 10 червня 2022 року залиття своєї квартири АДРЕСА_3 виявив позивач. Того ж дня при обстеженні квартири відповідача № 121 встановлено, що в ній розташовано два санвузли, у одного з яких обрізане розведення холодного водопостачання на рівні ніши водопостачання та відсутності заглушки на обрізаній трубі. Самостійна обрізка розведення холодного водопостачання та відсутність заглушки на обрізаній трубі стала причиною залиття, що підтверджується актом від 17 серпня 2022 року.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і наявність підстав для відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди з боку відповідача.
Посилання ОСОБА_1 на те, що акт від 17 серпня 2022 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, складений без його присутності, не уповноваженими особами, через значний проміжок часу після залиття та не може бути належним та допустимим доказом його вини, колегія суддів відхиляє, оскільки в акті зазначені конкретні причини залиття квартири та власник квартири, який допустив таке залиття, перелік пошкоджень та інші необхідні для такого документа реквізити. Відсутність відповідача при складанні акту зумовлена тим, що він не проживав у квартирі АДРЕСА_4 . Разом з тим, доступ до його квартири надано його родичами, та на підставі її обстеження слюсарем-сантехніком зроблені відповідні висновки.
Сам факт складання акту про залиття квартири без участі відповідача не спростовує його вину.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 727/6631/17, провадження № 61-11357св18.
До того ж, обов'язкового складення актів безпосередньо у момент залиття Правила не вимагають.
Вказане відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц, провадження № 61-40389св18.
Також при оцінці дати складання акту колегія суддів бере до уваги загальновідомі обставини щодо активних бойових дій, які відбувались у м. Харкові навесні 2022 року, коли сталось залиття квартири, що перешкоджали роботі комунальних служб, управителів будинків та реалізації громадянами своїх прав.
Доказів того, що залиття спричинено не з вини відповідача, а внаслідок дій інших осіб, зокрема, власників квартир, що знаходяться на 12-14 поверхах будинку, або з будь-яких інших причин, матеріали справи не містять.
Заперечення відповідача проти висновку за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження як доказу також є необґрунтованими, адже даний висновок є належним та допустимим доказом розміру завданих збитків, складений за результатами візуального обстеження експертом квартири, з урахуванням вже здійснених робіт, та виявлені експертом пошкодження майна відповідають тим, що описані в акті від 17 серпня 2022 року. Докази неправильності та неповноти висновку експерта у матеріалах справи відсутні.
Жодних доказів на спростування обставин, встановлених актом та висновком експерта, відповідач не надав, з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної чи оціночно-будівельної експертизи до суду не звертався.
У силу вимог статті 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, однак у даному разі відповідачем не спростовано презумпцію його вини, не надано жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду у справах № 2-1974/11, № 640/8205/17, № 6-2125цс16, № 465/2120/14-ц колегія суддів відхиляє з огляду на те, що в цих справах мають місце інші фактичні обставини.
Також колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, встановивши факт завдання шкоди позивачам, вимушені зміни у їх житті через пошкодження майна і необхідність проведення ремонтних робіт, обґрунтовано визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди. Посилання відповідача на те, що розмір відшкодування в сумі 50 000,00 грн, про який просили позивачі, є завищеним, не можуть бути взяті до уваги, адже судом задоволено їхні вимоги лише частково, у розмірі по 2500,00 грн кожному, та такий висновок суду цілком відповідає обставинам справи, тривалості порушення прав позивачів, глибині їх страждань та засадам розумності і справедливості.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводам відповідача щодо необґрунтованості розміру судових витрат позивачів в сумі 40 000,00 грн колегія суддів оцінку не надає, зважаючи на те, що питання про стягнення з відповідача судових витрат на користь ОСОБА_2 вирішено додатковим рішенням суду від 17 квітня 2024 року, проте ОСОБА_1 вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржував.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судового збору, а також стягнення з позивачів на його користь витрат на правничу допомогу, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова