Єдиний унікальний номер 638/18717/23
Номер провадження 22-ц/818/2639/24
16 жовтня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року в складі судді Штих Т.В. у справі № 638/18717/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .
03 листопада 2023 року приблизно о 04:00 годині він почув, що зі стелі його квартири великим струменем ллється вода. Він піднявся до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що розташовані поверхами вище, однак двері йому ніхто не відчинив. Після цього зателефонував до аварійно-диспетчерської служби КП «Вода», яка приїхала через годину, але кран стояка під'їзду не перекрила. Ще через дві години, о 7 годині ранку, приїхала друга аварійна служба та перекрила стояк холодного водопостачання. Весь цей час, приблизно протягом 3 годин, його квартиру заливала вода, яка текла зі стелі до підлоги.
Вказав, що приблизно о 9 годині ранку того ж дня він поїхав до дільниці «Жилкомсервіс» № 4, де отримав номери телефонів його сусідів, які проживають у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та зателефонував їм.
Приблизно через 15 хвилин приїхала власниця квартири АДРЕСА_2 і вони зайшли до її квартири, де виявилось, що її квартира також залита: стеля обвалилась, були явні ознаки залиття з квартири АДРЕСА_3 , яка розташована поверхом вище.
Ще через 15 хвилин прибули інженер дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 , майстер дільниці № 4 Шевченківського району з ТО ВБС КП «Харківводоканал ОСОБА_8, слюсар-сантехнік дільниці № 4 Шевченківського району з ТО ВБС КП «Харківводоканал» ОСОБА_4 , а також подруга власниці квартири АДРЕСА_3 . Вони усі разом потрапили до квартири АДРЕСА_3 , де побачили залишки води на підлозі по всій квартирі. При обстеженні квартири АДРЕСА_3 виявилось, що на кухні, під мийкою, лопнула колба фільтру очищення холодної води, а також виявили, що ввідний кран холодної води був відкритий.
03 листопада 2023 року складено комісійний акт обстеження, відповідно до якого причиною залиття квартири є пошкодження фільтру очистки холодної води у квартирі АДРЕСА_3 .
Зазначив, що власницею квартири АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 .
Того ж дня він зателефонував відповідачці, повідомивши про залиття його квартири внаслідок пошкодження фільтру очистки холодної води у її квартирі, однак вона відмовилась приїжджати на місце залиття та відшкодовувати матеріальні збитки в добровільному порядку. Через деякий час він повторно зателефонував відповідачці, однак вона відповіла, що у неї скрутне матеріальне становище, мати захворіла онкологічним захворюванням, та вона перетелефонує йому, проте цього не зробила.
Надалі він замовив обстеження квартири з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, та направив поштою відповідачці письмове повідомлення про час та місце проведення обстеження, однак вона відмовилась від отримання поштового відправлення.
15 листопада 2023 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» на підставі Договору № 111/23 від 13 листопада 2023 року виготовлено Звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна, яким встановлено, що вартість завданого йому матеріального збитку складає 118 239,00 грн. Вартість проведеної оцінки склала 5500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1.
Просив стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду у розмірі 123 739,00 грн, що складається з: 5500,00 грн - вартість проведеної оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна; 118 239,00 грн - вартість матеріального збитку, завданого йому внаслідок залиття квартири, а також сплачений судовий збір в розмірі 1237,39 грн.
13 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» представницею відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Яровенко О.Ю. подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила повністю відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 не доведені. Вказала, що 03 листопада 2023 року відповідачці подзвонили сусіди та повідомили про залиття декількох квартир та необхідність отримання доступу до її квартири. Вона знаходилась за межами міста та попросила подругу відкрити квартиру і перевірити, чи дійсно залиття відбулося через несправності в її квартирі. За словами подруги у її квартирі відчувалася вологість, проте жодних слідів води не було, у чому пересвідчилися усі присутні. Надані позивачем акт про залиття від 03 листопада 2023 року та звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна № 111/23 від 15 листопада 2023 року, складені із порушеннями чинного законодавства, а тому не можуть бути визнані належними, достатніми та допустимими доказами. В акті вказано лише ймовірну причину залиття, він не підписаний ані нею, ані позивачем, в ньому немає переліку пошкоджень та вартості ремонтних робіт. Доказом розміру шкоди є лише висновок експерта.
17 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив. Вказав, що викладені у відзиві ОСОБА_1 обставини не відповідають дійсності, що підтверджується показаннями свідків та відеозаписами залиття. Із твердженнями представниці відповідачки щодо неналежності акту про залиття та звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна, також не погодився, вказавши, що вказані документи складені із дотриманням чинного законодавства. Відсутність підписів сторін не свідчить про недійсність акту. Відповідачка була повідомлена про складання акту. Крім того, відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті його квартири, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири, не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої йому майнової шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 123 739,00 грн, що складається з: 5500,00 грн - вартість проведеної оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна; 118 239,00 грн - вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок залиття квартири; а також сплачений судовий збір у розмірі 1237,39 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачкою не спростовано її вини у залитті квартири позивача та розміру шкоди, тому з неї підлягають стягненню завдані збитки та витрати на оцінку вартості пошкоджень.
Не погоджуючись з рішенням суду 28 травня 2024 року представниця ОСОБА_1 - Яровенко О.Ю. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що акт обстеження від 03 листопада 2023 року не є належним та допустимим доказом залиття квартири позивача, оскільки складений з порушеннями, у ньому вказана лише ймовірна причина залиття та відсутні однозначні висновки щодо її вини, вона не була повідомлена про його складання, акт не підписаний ані нею, ані позивачем, не містить переліку пошкоджень та їх вартості. Актом не встановлено знищення чи втрати певного майна, не вказано про жоден пошкоджений об'єкт. Акт є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття, тож його складання з порушеннями є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд не врахував постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11, від 22 травня 2019 року у справі № 640/8205/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц. Про дату проведення оцінки збитків вона не була повідомлена, адже не мешкає за місцем реєстрації. Розрахунки збитків на підставі акту обстеження, складеного з порушеннями, є недостовірними. Датою оцінки у звіті від 15 листопада 2023 року вказано 03 листопада 2023 року, хоча датою обстеження є 13 листопада 2023 року. Вся інформація, надана замовником, приймалась суб'єктом оціночної діяльності як достовірна, він її не перевіряв, квартиру фактично не оглядав. Доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про виклик свідка ОСОБА_6 , яка надавала 03 листопада 2023 року доступ до її квартири.
У задоволенні вказаного клопотання колегія суддів відмовляє на підставі частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки таке клопотання відповідачка до суду першої інстанції не подавала. Доводи ОСОБА_1 щодо того, що таке клопотання не було заявлено до суду першої інстанції через неможливість свідка особисто з'явитися до суду у зв'язку з перебуванням поза межами м. Харкова з причин збройної агресії рф проти України колегія суддів відхиляє, оскільки доказів цього не надано, а також частина 2 статті 69 ЦПК України передбачає, що свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Однак, своїм правом заявити таке клопотання у суді першої інстанції ОСОБА_1 не скористалась, поважних причин цього не вказала. У зв'язку з цим підстав для допиту свідка судом апеляційної інстанції не вбачається.
30 червня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, судові витрати залишити за відповідачкою. Вказав, що під час огляду квартири ОСОБА_1 було виявлено, що уся підлога квартири була залита водою, на кухні під мийкою було виявлено колбу очистки холодної води, яка була пошкоджена, що стало причиною залиття. Ввідний кран на подачу холодної води в квартиру АДРЕСА_3 перебував у відкритому положенні. Зазначене підтверджується фото та відеозаписами, які він надавав до суду першої інстанції, показаннями свідків. Він був присутній при складанні акту обстеження від 03 листопада 2023 року, а подруга відповідачки, що надала доступ до квартири, такого бажання не виявила. Відповідачку було повідомлено про залиття квартир та нежитлових приміщень, які розташовані нижче, та про складання акту обстеження, проте нею не було вжито жодних заходів для участі в огляді її та інших квартир, та присутності зацікавлених осіб з її боку при складанні акту. Він вживав заходи щодо належного та своєчасного повідомлення відповідачки про складання акту про залиття, а також про намір провести оцінку матеріального збитку, завданого нерухомому майну. Сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди, і зазначені в ньому обставини відповідачкою не спростовані. Наданий ним звіт про оцінку збитків виготовлений оцінювачем ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» ОСОБА_7 , який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 260/2022 від 10 червня 2022 року, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 15 від 16 березня 2019 року, є належним та допустимим доказом, який відповідачкою також не спростований. Заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка, оскільки з таким клопотанням до суду першої інстанції вона не зверталась.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 05 березня 2018 року (а.с. 10-13).
ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_4 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав від 03 листопада 2023 року (а.с. 14).
З акту про залиття від 03 листопада 2023 року, складеного комісією у складі: інженера дільниці № 4 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_3 , майстра дільниці № 4 Шевченківського району з ТО ВБС КП «Харківводоканал» ОСОБА_8 , слюсара-сантехніка дільниці №4 Шевченківського району з ТО ВБС КП «Харківводоканал» ОСОБА_4 вбачається, що станом на 03 листопада 2023 року о 08:15 поступили повідомлення від диспетчера КП «Харківводоканал» щодо припинення холодного водопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , яке здійснило аварійна бригада зовнішніх мереж КП «Харківводканал» у зв'язку із залиттям квартири АДРЕСА_6 на другому поверсі. Причину залиття було виявлено після надання доступу до квартири АДРЕСА_3 о 10:10. На полу квартири були залишки води. Залиття квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та Салону краси відбулося, ймовірно, внаслідок пошкодження фільтру очистки холодної води у квартирі АДРЕСА_3 . Після перекриття крану на вводі до квартири АДРЕСА_3 було відкрито водопостачання у будинку. Станом на 10:30 годин 03 листопада 2023 року система водопостачання та водовідведення працює в штатному режимі, протікань та закупорок не має (а.с. 9).
Зі звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нерухомого майна № 111/23, що виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» 15 листопада 2023 року вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 на дату оцінки 03 листопада 2024 року складає 118 239,00 грн (а.с. 17-77).
Як вбачається зі звіту, огляд квартири проводився 13 листопада 2023 року у світлий час доби при штучному освітленні у присутності представника замовника.
Вартість складання звіту в розмірі 5000,00 грн ОСОБА_2 сплачена, що підтверджується договором № 111/23 від 13 листопада 2023 року, копіями квитанції до прибуткового касового ордеру від 17 листопада 2023 року та акту прийому-передачі виконаних послуг від 17 листопада 2023 року (а.с. 15, 16, 78).
Про проведення 13 листопада 2023 року обстеження квартири з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, ОСОБА_2 повідомляв ОСОБА_1 листом від 09 листопада 2023 року (а.с. 79-80).
Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_8 . 03 листопада 2023 року їй телефонував позивач та повідомив, що з її квартири відбувається затоплення його квартири. Коли вона приїхала та зайшла до своєї квартири, то побачила, що її квартира також затоплена, пошкоджена стеля, шпалери та все затоплено. Після цього вона з позивачем піднялися поверхом вище та викликали комунальні служби для з'ясування вказаного питання. У подальшому прибула подруга власниці квартири АДРЕСА_3 , відчинила двері квартири. Після того, як всі зайшли до квартири, було встановлено, що затоплення відбувається через розрив колби сантехвузлів. Коли перекрили вхідний кран води, затоплення припинилося.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8 повідомив, що він є майстром КП «Водоканал», і вказаний будинок входить до його сфери обслуговування. 03 листопада 2023 року йому зателефонували та повідомили про залиття за вказаною адресою. Він одразу зі слюсарем прибули за вказаною адресою та з'ясували, що залиття відбувається з квартири АДРЕСА_4 . Коли зайшли до квартири, встановили, що кран на подачу води не був перекритий, коли його закрили, то затоплення припинилося. Також було встановлена пошкоджена (обірвана) колба фільтру на кухні. Всі поверхи були затоплені.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що він є чоловіком власниці квартир першого та цокольного поверху за вказаною адресою. 03 листопада 2023 року йому зателефонували та повідомили про залиття вказаних квартир. Він приїхав та побачив, що натяжна стеля дуже пошкоджена, висіла повна водою, кругом все було мокрим. У подальшому він та інші почали прибирати вказані наслідки затоплення. Телефонував власниці квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою, проте домовитися про компенсацію не виявилося можливим.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини. Позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненою шкодою. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Зазначений висновок у такій категорії справ підтримано у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц, провадження № 61-23957св18, від 02 грудня 2020 року у справі № 754/16146/17, провадження № 61-6012св20.
Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать про те, що 03 листопада 2023 року сталось залиття квартири позивача ОСОБА_2 внаслідок пошкодження корпусу фільтру очистки холодної води у квартирі АДРЕСА_3 , власницею якої є ОСОБА_1 .
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2 і наявність підстав для відшкодування йому матеріальної шкоди.
Посилання ОСОБА_1 на те, що акт обстеження від 03 листопада 2023 року складений з порушеннями, у ньому вказана лише ймовірна причина залиття та відсутні однозначні висновки щодо її вини, вона не була повідомлена про його складання, акт не підписаний ані нею, ані позивачем, не містить переліку пошкоджень та їх вартості, колегія суддів відхиляє, оскільки в акті зазначена виявлена причина залиття квартир та номер квартири, власник якої допустив таке залиття, акт підписаний уповноваженими особами, які його складали, та містить необхідні для такого документа реквізити.
Відсутність відповідачки при складанні акту зумовлена тим, що вона не проживала у м. Харкові на час залиття. Разом з тим, доступ до її квартири надано її подругою, та на підставі обстеження квартири відповідачки слюсарем-сантехніком, майстром та інженером зроблені відповідні висновки. ОСОБА_1 було відомо про подію залиття та огляд квартири у той же день, проти чого вона не заперечує.
Сам факт складання акту про залиття квартири без участі відповідача не спростовує його вину.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 727/6631/17, провадження № 61-11357св18.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що акт є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття, є помилковими, оскільки сам по собі акт є лише одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 643/19078/15 та від 29 травня 2019 року у справі № 645/2087/15.
Залиття квартири позивача з квартири відповідачки, окрім вказаного акту, підтверджують також допитані судом першої інстанції свідки, показання яких є належними та допустимими доказами, не суперечать одне одному та іншим доказам у справі.
Доказів того, що залиття спричинено не з вини відповідачки, а внаслідок дій інших осіб або з будь-яких інших причин, матеріали справи не містять.
Посилання відповідачки на постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 2-1974/11, від 22 травня 2019 року у справі № 640/8205/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 711/7670/16-ц колегія суддів відхиляє з огляду на те, що в цих справах мають місце інші фактичні обставини.
Заперечення ОСОБА_1 проти звіту про оцінку майна як доказу також є безпідставними.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В силу пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
Вимоги ЦПК України не передбачають, що розмір збитків у справі про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири може підтверджуватися виключно висновком експерта, обмежень у засобах доказування для сторін не встановлено. Завдана матеріальна шкода (збитки) власнику майна може бути визначена як оцінювачем, так і експертом. Збитки та розмір відшкодування можуть бути визначені на підставі звіту про оцінку майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності з урахуванням встановлених положеннями (національними стандартами) вимог.
При складанні звіту від 15 листопада 2023 року суб'єктом оціночної діяльності 13 листопада 2023 року здійснено обстеження квартири, та його висновки ґрунтувались саме на цих даних, а не на самому по собі акті обстеження від 03 листопада 2023 року.
Порушень суб'єктом оцінювання обов'язків щодо дотримання під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та нормативно-правових актів з оцінки майна при складанні звіту не встановлено.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що датою оцінки у звіті від 15 листопада 2023 року вказано 03 листопада 2023 року, хоча датою обстеження є 13 листопада 2023 року, не свідчать про його недостовірність, адже в особливих уточненнях звіту окремо зазначено, що в якості дати оцінки прийнята дата події, а саме 03 листопада 2023 року.
Присутність ОСОБА_1 при складанні такого звіту не є обов'язковою.
Доказів на спростування зазначеного звіту та розміру збитків ОСОБА_1 не надано, з відповідним клопотанням про призначення оціночної експертизи вона не зверталась, рецензування звіту не замовляла.
Посилання ОСОБА_1 на те, що актом не встановлено знищення чи втрати певного майна, не вказано про жоден пошкоджений об'єкт, судова колегія відхиляє з огляду на те, що обстеження квартири суб'єктом оціночної діяльності здійснювалось 13 листопада 2024 року, тобто через короткий проміжок часу після залиття - 10 днів, що дає підстави вважати перелік пошкоджень, встановлений у звіті про оцінку, достовірним.
Розмір витрат позивача на складання зазначеного звіту в сумі 5000,00 грн також підтверджується матеріалами справи, і ця сума відноситься до збитків, оскільки такі витрати перебувають у причинному зв'язку із залиттям.
Жодних доказів на спростування обставин, встановлених актом та звітом про оцінку, відповідачка не надала, з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної чи оціночно-будівельної експертизи до суду не зверталась.
У силу вимог статті 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, однак у даному разі ОСОБА_1 не спростовано презумпцію її вини, не надано жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідачки, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судом апеляційної інстанції судового збору немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова