Єдиний унікальний номер 953/17499/20
Номер провадження 22-ц/818/1863/24
16 жовтня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу «Перемога» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року в складі судді Єфіменко Н.В. у справі № 953/17499/20 за позовом Автогаражного кооперативу «Перемога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2020 року Автогаражний кооператив «Перемога» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , якого в подальшому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2021 року замінено на ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач не сплачує за експлуатацію гаражного боксу № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Автогаражного кооперативу «Перемога», членські внески та витрати на електропостачання, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 7505,40 грн.
Позивач вказав, що особи, які отримали право власності на гаражний бокс, в установленому порядку в місячний термін зобов'язані узаконити свої відносини з кооперативом. Вони повинні нести витрати на спільне утримання колективної власності, огляд-контроль території і гаражних боксів методом обходу в розмірі встановленого членського внеску згідно Статуту для членів кооперативу.
Особи, які не узаконили свої відносини з кооперативом і виключені з кооперативу, оплачують за експлуатацію свого гаражного боксу на території кооперативу суму відповідно до розрахунку: заробітна плата персоналу кооперативу, визначена кошторисом витрат за конкретний рік, помножена на три.
Протоколами Зборів уповноважених кооперативу встановлені наступні кошториси витрат: на 2017 рік, згідно якого заробітна плата персоналу кооперативу складає 67,00 грн на місяць; на 2018 рік - 57,4 грн на місяць, на 2019 рік - 65,00 грн на місяць, на 2020 рік - 85,00 грн на місяць. Отже, заборгованість відповідача зі сплати експлуатаційних витрат за 2017-2020 роки складає: за 2017 рік (з вересня по грудень) 67 грн*3*4 місяці = 804,00 грн. За 2018 рік: 57,4 грн*3*12 місяців = 2066,40 грн. За 2019 рік: 65 грн*3*12 місяців = 2340,00 грн. За 2020 рік (січень-вересень) 85 грн*3*9 місяців = 2295,00 грн. Загалом заборгованість становить 7505,40 грн.
Зазначив, що відсутність договору та членства у кооперативі не звільняє відповідача від обов'язку з оплати послуг з утримання гаражу, оскільки кооперативом реально надаються йому послуги.
Просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати витрат на експлуатацію гаражного боксу у розмірі 7505,40 грн та суму сплаченого судового збору.
У лютому 2022 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість зі сплати витрат на експлуатацію гаражного боксу у розмірі 10 805,40 грн, суму сплаченого судового збору 2102,00 грн та витрати на надання професійної правничої допомоги 10 850,00 грн. Однак, вказана заява повернута заявникові ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з Автогаражного кооперативу «Перемога» на його користь витрати за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 грн. Відзив мотивовано тим, що суми членських внесків сплачувались ним в різні періоди, що підтверджується квитанціями. Всього ним сплачено членських внесків на суму 4200,00 грн, тобто у повному обсязі згідно офіційних тарифів, визначених протоколами зборів, що були затверджені на той час. Отже, заборгованість погашена. Крім того, з 24 лютого 2022 року виникли обставини непереборної сили.
15 грудня 2023 року голова правління Автогаражного кооперативу «Перемога» подав до суду заяву щодо відзиву на позовну заяву. Вказав, що сплачений відповідачем внесок 4200,00 грн зарахований на погашення боргу за період з 2012 року по 1 квартал 2015 року. На даний час борг складається з: не сплачених членських внесків за 2022 та 2023 роки, що становить 110,00 грн*3=330,00 грн на місяць*24 місяці = 7920,00 грн за два роки. З часу відкриття провадження у справі сума позову становила 23 757,40 грн з урахуванням боргу за 2021 рік. На кінець 2023 року борг відповідача збільшився на 7920,00 грн, тому на даний час борг становить 31 677,40 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року у задоволенні позову Автогаражного кооперативу «Перемога» - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що підстав для стягнення з відповідача заборгованості за розрахунком у відповідності до пункту 3 «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів», доказів затвердження яких не надано, немає, а заборгованість згідно визначених позивачем тарифів для членів кооперативу у загальній сумі в 4 200,00 грн ним сплачена, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду 26 березня 2024 року голова правління Автогаражного кооперативу «Перемога» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача суму у межах позову 7505,40 грн та судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Суд не розглянув клопотання від 07 лютого 2022 року про збільшення позовних вимог. Суд помилився при визначенні розміру витрат на заробітну плату персоналу та розміру членського внеску, вказуючи суми не за місяць, а за рік. Пунктом 7 розділу 3 Статуту передбачено, що борг оплачується по тарифу, що існує на момент оплати. У межах позовних вимог борг повинен оплачуватися за тарифами 2020 року, коли членський внесок складав 125 грн/місяць, тобто борг за 3 роки становить 4500,00 грн, а не 4200,00 грн, які сплатив відповідач. ОСОБА_1 є власником гаражного боксу, що не зареєстрував своє право власності у кооперативі, тому відповідно пункту 3 «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів», що є додатком до Статуту, йому нарахований борг за 2017-2020 роки в сумі 7505,40 грн, а сплачена ним сума 4200,00 грн відповідно бухгалтерського обліку зарахована з початку виникнення боргу з 2012 року по 1 квартал 2015 року. Отже, борг у межах позову не сплачено, та за час розгляду справи він ще збільшився, адже внески відповідач так і не сплачує. ОСОБА_1 не зареєстрував свою власність у кооперативі, однак з 10 січня 2011 року є власником гаражного боксу, тому зобов'язаний сплачувати внески за експлуатацію боксу згідно Статуту. Гараж відповідача обслуговується за рахунок відповідальних власників боксів та членів кооперативу, що є несправедливим. «Правила взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів» є додатком до Статуту, затверджені зборами уповноважених від 07 квітня 2011 року разом з редакцією Статуту за 2010 рік. У новій редакції Статуту за 2017 рік Правила є окремим документом - додатком.
02 травня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, вирішити питання щодо судових витрат. Відзив мотивовано тим, що доказів затвердження «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів», якими передбачено інший порядок оплати внесків для осіб, які не узаконили свої відносини з кооперативом, у передбаченому Статутом порядку, не надано. Прибутки позивача повинні оподатковуватися. У 2011 році позивач у його гаражному боксі відключив електропостачання. Позивач в односторонньому порядку збільшив йому утричі плату за обслуговування гаражного боксу. Оплата членських внесків за 2017-2020 роки повинна здійснюватися за тарифами, затвердженими на той час. Зарахування позивачем сплаченої ним суми 4200,00 грн за період з 2012 року по 1 квартал 2015 року суперечить квитанціям, в яких вказано період, за який здійснювалась оплата, та свідчить про мету ухилення кооперативу від сплати податків.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу «Перемога» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Автогаражний кооператив «Перемога», розташований за адресою: м. Харків, вулиця Старошишківська, 6, організований на підставі рішення міськвиконкому м. Харкова № 279-44 від 11 липня 1984 року, для будівництва та експлуатації гаражних боксів, призначених для стоянки, зберігання та обслуговування транспортних засобів членів кооперативу і власників гаражних боксів, які виконують вимоги статуту кооперативу.
Пунктом 6 розділу ІІІ Статуту Автогаражного кооперативу «Перемога», затвердженого зборами уповноважених протоколом № 10-17 від 28 квітня 2017 року, передбачено, що особи, які отримали право власності на гаражний бокс, в установленому порядку в місячний термін зобов'язані узаконити свої відносини з кооперативом. Вони повинні нести витрати на спільне утримання колективної власності, огляд-контроль території і гаражних боксів методом обходу в розмірі встановленого членського внеску.
Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту передбачено, що член кооперативу, що не сплачує членських внесків більше 1 календарного року, виключається з членів кооперативу. Він зобов'язаний оплатити борг за тарифом, що існує на момент оплати. Після цього він відновлюється в списках членів кооперативу.
Пунктом 6 розділу І Статуту передбачено, що контроль за дотриманням правил експлуатації гаражних боксів: «Правила в'їзду, виїзду, стоянки», «Правила користування електроенергією в гаражних боксах АГК «Перемога», «Правила взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу та власниками гаражних боксів», а також адміністративно-господарську діяльність здійснює виконавчий орган кооперативу - збори правління (а.с. 18-25).
Пунктом 3 «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів», що надані позивачем, передбачено, що особи, які отримали право власності на гаражний бокс, в установленому порядку в місячний термін зобов'язані узаконити свої відносини з кооперативом. Вони повинні нести витрати на спільне утримання колективної власності, огляд-контроль території і гаражних боксів методом обходу в розмірі встановленого членського внеску згідно Статуту для членів кооперативу, особи які не узаконили свої відносини з кооперативом, і виключені з кооперативу оплачують за експлуатацію свого гаражного боксу на території кооперативу суму відповідно (зарплата персоналу, з кошторису витрат за конкретний рік, помножити на три) (а.с. 28).
ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , розташованого у Автогаражному кооперативі «Перемога» за адресою: м. Харків, вулиця Старошишківська, 6, що підтверджується договором купівлі-продажу гаражного боксу від 10 січня 2011 року, витягом з державного реєстру правочинів № 9494383 від 10 січня 2011 року, витягом про державну реєстрацію прав № 28670531 від 14 січня 2011 року (а.с 81-83).
Протоколами Зборів уповноважених Автогаражного кооперативу «Перемога» № 22 від 06 грудня 2016 року, № 34 від 18 грудня 2017 року, № 45 від 06 листопада 2018 року та протоколом від 03 грудня 2019 року № 57 затверджено кошториси витрат позивача на 2017 - 2020 роки, відповідно до яких заробітна плата персоналу кооперативу у 2017 році складає 67,00 грн на місяць, у 2018 році - 57,40 грн на місяць, у 2019 році - 65,00 грн на місяць, у 2020 році - 85,00 грн на місяць. Розмір членських внесків у 2017 році складав 100 грн на місяць, у 2018 році 90 грн на місяць, у 2019 року 100 грн на місяць, у 2020 році 125 грн на місяць (а.с. 31-38, 134-141).
Як вбачається з квитанцій № ПН 1030 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1037 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1033 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1031 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1028 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1020 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1045 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1041 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1015 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1009 від 15 грудня 2021 року, № ПН 1003 від 15 грудня 2021 року, № ПН 982 від 15 грудня 2021 року, № 75 від 08 лютого 2022 року, № 10_5 від 08 лютого 2022 року, № 11_5 від 08 лютого 2022 року, № 8_5 від 08 лютого 2022 року, № 95 від 08 лютого 2022 року, № 9299-7544-3199-3525 від 17 березня 2023 року, № 9299-7545-6095-9242 від 17 березня 2023 року ОСОБА_1 сплатив членських внесків на загальну суму 4 200,00 грн (а.с. 142-151).
Позивач визнає факт оплати відповідачем внесків на вказану суму, однак посилається на їх зарахування у рахунок погашення заборгованості за 2012 - 2015 роки.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; членський внесок грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання; цільовий внесок грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.
Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Згідно статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.
Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.
За змістом статті 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.
Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умову визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1-5 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Звертаючись до суду з позовом Автогаражний кооператив «Перемога» посилався на те, що відповідач має заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат за 2017 рік (з вересня по грудень) в розмірі 804,00 грн, за 2018 рік в сумі 2066, 40 грн, за 2019 рік в сумі 2340,00 грн, за 2020 рік (з січня по вересень) в сумі 2295,00 грн, загалом 7505,40 грн, що нарахована у відповідності до пункту 3 «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів».
Як встановлено судом, вказані Правила передбачають оплату внесків як членами кооперативу, так і власниками гаражних боксів, які не є членами кооперативу. При цьому, для останніх передбачений інший порядок розрахунку розміру внеску, що ґрунтується на розмірі заробітної плати персоналу кооперативу, помноженої на три. Саме такий порядок нарахувань позивач застосував для відповідача. Разом з тим, Статутом кооперативу такої формули розрахунку не передбачено.
Водночас, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивачем не надано доказів затвердження «Правил взаємовідносин адміністрації АГК «Перемога» з членами кооперативу, власниками гаражних боксів» у передбаченому Статутом порядку.
Саме по собі посилання у пункті 6 розділу І Статуту кооперативу на такі Правила не свідчить про те, що вони затверджені саме у такій редакції, що міститься у матеріалах справи. Позивачем надано фотокопію Правил, з якої взагалі не вбачається, що вони затверджені протоколом зборів, та є додатком до статуту (а.с. 28).
Наданий разом з апеляційною скаргою витяг з протоколу від 07 квітня 2011 року зборів уповноважених кооперативу, в якому зазначено, що текст Правил затверджено одноголосно зборами уповноважених відповідно статуту розділ V, не може бути взятий до уваги в силу вимог частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки до суду першої інстанції позивач його не надавав та поважних причин неподання цього доказу не навів. До того ж, фотокопія Правил, яка міститься у матеріалах справи, не містить вказівки про те, що їх затверджено зборами від 07 квітня 2011 року. Сам Статут, додатком до якого мають бути Правила, у новій редакції затверджений лише у 2017 році (а.с. 177).
Отже, підстав для застосування пункту 3 вказаних Правил до спірних правовідносин не вбачається.
Пунктом 6 розділу ІІІ Статуту Автогаражного кооперативу «Перемога» передбачено, що особи, які отримали право власності на гаражний бокс, в установленому порядку в місячний термін зобов'язані узаконити свої відносини з кооперативом. Вони повинні нести витрати на спільне утримання колективної власності, огляд-контроль території і гаражних боксів методом обходу в розмірі встановленого членського внеску.
Отже, правилами Статуту кооперативу не передбачено окремого порядку нарахування внесків для осіб, які не є членами кооперативу, однак є власниками гаражних боксів.
Матеріали справи свідчать про те, що розмір членських внесків у 2017 році складав 100 грн на місяць, у 2018 році 90 грн на місяць, у 2019 року 100 грн на місяць, у 2020 році 125 грн на місяць. Отже, заборгованість відповідача за спірний період склала за 2017 рік (з вересня по грудень) в розмірі 400,00 грн, за 2018 рік в сумі 1080,00 грн, за 2019 рік 1200,00 грн, за 2020 рік (з січня по вересень) 1125,00 грн, тобто 3805,00 грн.
Відповідачем сплачено 4200,00 грн внесків у грудні 2021 року - лютому 2022 року. Віднесення позивачем цієї суми у рахунок погашення заборгованості за період 2012 - 1 квартал 2015 року колегія суддів вважає неправомірним, оскільки у квитанціях на сплату чітко зазначені періоди, за які вноситься оплата. До того ж, позивачем не надано доказів заборгованості відповідача за внесками за 2012-2015 роки, її розміру та порядку нарахування, у зв'язку з чим колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність здійснення розрахунків.
Зважаючи на те, що як вже зазначалось, підстав для розрахунку заборгованості в розмірі згідно Правил немає, та ОСОБА_1 сплачено 4200,00 грн внесків у грудні 2021 року - лютому 2022 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги Автогаражного кооперативу «Перемога» щодо того, що пунктом 7 розділу 3 статуту передбачено, що борг оплачується по тарифу, що існує на момент оплати, тож у межах позовних вимог борг повинен оплачуватися за тарифами 2020 року, коли членський внесок складав 125 грн/місяць, тобто борг за 3 роки становить 4500,00 грн, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний пункт Статуту щодо оплати боргу по тарифу на момент оплати стосується члену кооперативу, що не сплачує членських внесків більше 1 календарного року, а відповідач не є членом кооперативу. До того ж, у позовній заяві сам кооператив розраховував заборгованість з урахуванням тарифів за кожен рік, а не лише за 2020 рік, коли подано позов.
Посилання Автогаражного кооперативу «Перемога» на те, що суд не розглянув клопотання від 07 лютого 2022 року про збільшення позовних вимог, є безпідставним, адже ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року вказана заява повернута заявникові у зв'язку з відсутністю доказів направлення її копій іншим учасникам справи. Заява позивача від 15 грудня 2023 року також не може бути оцінена як заява про збільшення позовних вимог, оскільки не відповідає процесуальним вимогам до такої заяви. Отже, судом належним чином розглянуто справу в межах первісних позовних вимог.
Доводи кооперативу щодо того, що відповідач продовжує не сплачувати внески, його борг зростає, а гараж відповідача обслуговується за рахунок відповідальних власників боксів та членів кооперативу, що є несправедливим, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за новий період.
Твердження кооперативу щодо того, що суд помилився при визначенні розміру витрат на заробітну плату персоналу та розміру членського внеску, вказуючи суми не за місяць, а за рік, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції будь-які розрахунки не здійснювались, а зазначені суми вказані по роках, однак у розмірі на місяць.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції, враховуючи вищевказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов правильного висновку про відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції є законним, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки апеляційна скарга Автогаражного кооперативу «Перемога» задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.
Судова колегія звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач просив стягнути з позивача на його користь 5000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, однак це питання судом першої інстанції не вирішено, що є підставою для звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу «Перемога» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова