13 листопада 2007 р.
№ 7/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.-головуючого
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ Хорольська "Сільгоспхімія"
на ухвалу
на постанову
Господарського суду Полтавської області від 21.06.2007
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2007р.
у справі
№ 7/72 господарського суду Полтавської області
за заявою
Прокурора Хорольського району в інтересах держави в особі Хорольської МДПІ, УПФУ в Хорольському районі,Хорольського районого центру зайнятості, Виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань у Семенівському районі.
до
ВАТ Хорольська "Сільгоспхімія"
про
Визнання банкрутом
розпорядник майна
Болтік С.М.
за участю представників сторін:
не з'явились
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.06.2007 у справі № 7/72 (суддя Іванко Л.А.) за результатами підготовчого засідання визнані вимоги Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції в розмірі 238368,75 грн. основного боргу та 80573,47 грн. штрафні санкції, визнані вимоги Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі в розмірі 127938 грн. основного боргу та 46459 грн. штрафних санкцій, визнані вимоги Хорольського районного центру зайнятості в розмірі 10317,51 коп. , зобов'язано Хорольську МДПІ в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ Хорольська " Сільгоспхімія" , докази публікації оголошення надати суду. , введено процедуру розпорядження майном ВАТ Хорольська "Сільгоспхімія", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болтіка С.М., зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2007 у справі № 7/72 ( Колегія суддів : Тарасенко К.В., Міщенко П.К., Шкурдова Л.М.), ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2007 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ВАТ Хорольска " Сільгоспхімія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просило скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на порушення вимог ст.6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а також ст. 43 ГПК України, в зв'язку з тим, що при визначенні розміру безспірного боргу до його складу незаконно включені неузгоджена сума податку на прибуток -165530, зарахований борг по ПДВ -7508,25 та безпідставно збільшено судом суму боргу по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 29325,00 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права,вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого:
Господарським судом Полтавської області 21.05.2007 порушено провадження у справі № 7/72 про банкрутство ВАТ Хорольська "Сільгоспхімія" за заявою Прокурора Хорольського району в інтересах держави в особі Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління Пенсійного Фонду в Хорольському районі, Хорольського районного центру зайнятості, Виконавчої дирекції Полтавського обласного Фонду з тимчасової втрати працездатності Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Ухвалою господарського суду від 21.06.2007 встановлено, що станом на 01.01.2007 ВАТ Хорольська " Сільгоспхімія" має податкову заборгованість перед бюджетом в розмірі 238368,75 грн. основного боргу та 80573,47 грн. штрафних санкцій, податковий борг перед бюджетом виник в результаті несплати боржником узгодженої суми податкового зобов"язання, нарахованого на підставі поданих боржником податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами розгляду матеріалів перевірок, на даний час, податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов'язань, боржником не оскаржені, а отже, відповідно до вимог ст. 5 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами є узгодженими, згідно з вимогами ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначені вимоги кредитора -Хорольської МДПІ , що не погашені боржником на протязі більше трьох місяців є безспірними, а тому визнаються господарським судом у повному обсязі.
Крім того, судом першої інстанції в ухвалі за результатами підготовчого засідання встановлено, що станом на 01.01.2007 ВАТ Хорольська " Сільгоспхімія" має заборгованість по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування перед УПФУ в Хорольському районі в розмірі 127938 грн. основного боргу та 46459 грн. складають штрафні санкції. Господарський суд дійшов висновку стосовно того, що вимоги УПФУ в Хорольському районі є безспірними, оскільки підтверджуються виконавчими документами, що є в матеріалах справи. Станом на 01.01.2007 за боржником рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття перед Хорольським районним центром зайнятості в розмірі 11083,3 грн., проте господарський суд дійшов висновку , що матеріалами справи підтверджується безспірність вимог кредитора - Хорольського РЦЗ в розмірі 10317,5 грн. ( постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2003 та від 16.06.2006 ). Грошові вимоги інших ініціюючих кредиторів господарський суд Полтавської області за результатами підготовчого засідання в мотивувальній частині ухвали від 21.06.2007 не визнав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази безспірності зазначених вимог кредиторів.
За результатами підготовчого засідання від 21.06.2007 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що загальна сума безспірних вимог кредиторів ВАТ Хорольська " Сільгоспхімія" перед кредиторами становить 376624,26 грн. основного боргу та 127032,47 грн. штрафних санкцій, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, суд апеляційної інстанції в постанові від 21.08.2007 також підтримав вказані висновки.
Постановою Київського Міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2007 у справі № 7/72 в результаті апеляційного перегляду встановлено, що наказ господарського суду Полтавської області від 25.05.2003 № 11/111 про стягнення з боржника податкового боргу в сумі 16487 грн. 88 коп. та виконавчий лист від 23.10 2006 № 9/53 про стягнення податкового боргу в сумі 112496 грн. 57 коп. видані на виконання вищезазначених рішень суду, направлені до Хорольського відділу виконавчої служби на виконання; постановами державного виконавця від 28.05.2003 та від 14.11.2006 відкрито виконавче провадження по виконанню вказаних виконавчих документів господарського суду Полтавської області.
Суд апеляційної інстанції в постанові встановив, що в порушення вимог ст. 33 ГПК України скаржник не надав суду будь-яких доказів стосовно того, що безспірні вимоги боржника до кредиторів сукупно складають менше трьохсот мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові акти попередніх інстанцій прийняті в порушення вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України " Про систему оподаткування" під податком ї збором ( обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно зі ст. 13 Закону України " Про систему оподаткування " в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори ( обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори ( обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України " Про систему оподаткування" ,сплаті не підлягають.
З огляду на наведене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Закон не відносить суми неустойки ( штрафів,пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, а також Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до категорії податків і зборів ( обов'язкових платежів).
Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог Державної податкової інспекції та Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за податками і зборами( обов'язковими платежами) при порушенні справи про банкрутство, господарські суди повинні виходити з того, що суми штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги, змістом яких є штрафи, пені, а також фінансові санкції за порушення податкового законодавства, за порушення строків перерахування внесків до Пенсійного фонду та інші , можуть бути заявлені в процедурі розпорядження майном , в порядку ч.1 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , тобто суми штрафних санкцій штрафі пені не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора -Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття при порушенні провадження у справі про банкрутство, безспірні вимоги, в даному випадку, складають суму заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), які передбачені ст.ст.14,15 Закону України " Про систему оподаткування".
Суди попередніх інстанцій цим обставинам оцінки не надали, дійшли помилкового висновку про зарахування до складу безспірних вимог ініціюючих кредиторів також грошових вимог кредиторів, які за змістом є штрафними санкціями.
Крім того, в порушення вимог ст.43 ГПК України в судових актах попередніх інстанцій відсутні посилання на предмет, вид податків, зборів та зміст вимог кожного кредитора, не надана оцінка періоду їх виникнення, судами не з'ясовані та не відокремлені суми основного боргу за податками та зборами,які можуть бути включені до безспірних грошових вимог контролюючих органів, від штрафних санкцій, в порушення вимог ст. 33 ГПК України в заявах кредиторів та в судових актах попередніх інстанцій відсутні посилання на конкретні рішення податкових органів та органів Пенсійного фонду, а також відсутні посилання на податкові вимоги, номера і дати податкових декларацій боржника та інші докази, на підставі яких,господарський суд зробив висновки про узгодження податкового зобов'язання та наявність податкового боргу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи,заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.
В порушення вказаних вимог закону та ст. 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові не надана належна мотивація чому безспірними є вимоги кредиторів саме на суму 376624,26 грн. і якими саме доказами цей факт підтверджується, а також відсутній аналіз грошових вимог Виконавчої дирекції Полтавського обласного фонду з тимчасової втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,які судом не визнані, в ухвалі судом не наведено мотивів, чому саме суд не вважає їх безспірними та доводи за якими господарський суд відхилив доводи та докази вказаних кредиторів, що свідчить про неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Посилання суду апеляційної інстанції на наявність наказу господарського суду від 25.05.2003 № 11/111 та виконавчого листа від 23.10.2006 № 9/53 не можуть бути прийняті до уваги в зв'язку з тим, що судами не надана оцінка рішенням господарського суду, на підставі яких були видані вказані виконавчі документи та їх змісту, судами не з'ясовано, чи були стягнуті за вказаними рішеннями фінансові санкції.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій ,в порушення вимог ст. 43 ГПК України, та ч. 3 ст. 6 Закону, за результатами підготовчого засідання належним чином не визначений конкретний розмір безспірних вимог кредиторів, який необхідний для порушення провадження у справі та продовження процедур банкрутства боржника.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи , боржник має форму Відкритого акціонерного товариства, в порушення вимог ст.ст. 38,43 ГПК України господарський суд в ухвалі не надав належної правової оцінки змісту Статуту боржника, судом не з'ясовано при призначенні розпорядника майна підприємства -боржника, відповідно до вимог ст. 2 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чи є у статутному фонді боржника частка державної власності, яка перевищує двадцять п'ять відсотків.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ВАТ Хорольська " Сільгоспхімія" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2007 та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2007 у справі № 7/72 - скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич