12 грудня 2007 р.
№ 10/297/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Фермерського господарства "Наталія"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду
від
01.08.2007р.
у справі
№10/297/06
Господарського суду
Запорізької області
за позовом
Фермерського господарства "Наталія"
до
1). Приватного підприємства "Цареводарівка"
2). Приватного підприємця Якименка Сергія Дмитровича
3). Відкритого акціонерного товариства "Універсал-Авіа"
про
стягнення 55 683, 68 грн.
за участю представників
- позивача:
не з'явився
- відповідача-1:
не з'явився
- відповідача-2:
не з'явився
- відповідача-3:
Зубова В.Ф. (довіреність №07/12-07 від 07.12.2007р.), -
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2007р. (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено за рахунок відповідача-3 -Відкритого акціонерного товариства "Універсал-Авіа"; постановлено стягнути з цього товариства на користь Фермерського господарства "Наталія" збитки у сумі 55 683, 68 грн., 556, 84 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в позові до відповідача-1 -Приватного підприємства "Цареводарівка" та до відповідача-2 -Приватного підприємця Якименка Сергія Дмитровича відмовлено.
Оскарженою постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Коробки Н.Д., суддів Колодій Н.А., Хуторного В.М.) вказане рішення суду скасовано частково. Прийнято нове рішення яким постановлено в позові відмовити та стягнути з Фермерського господарства "Наталія" на користь Відкритого акціонерного товариства "Універсал-Авіа" 278, 42 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. і залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2007р., посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст.614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 32, 41, 43, п.3 ч.1 ст.84, ст.105 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, в квітні 2006р. на орендованих полях №12 (1) загальною площею 104, 5 га, №3 -171, 9 га, №11(1) -107, 2 га позивач здійснив посів соняшника -"Запорізький 28" та "Мегасан".
З 15.05.2006р. по 18.05.2006р. відповідач-1 на суміжних полях здійснював обробку своїх посівів препаратом "Ураган-Форте" авіаційним способом, що підтверджується, зокрема, актом прийому-здачі виконаних авіаційно-хімічних робіт. Після цієї обробки повністю загинули посіви соняшника позивача загальною площею 125 га: га полі №12 (1) 45 га, №3 -60 га, №11 (1) -20 га. Згідно висновків позивача загибель посівів соняшника відбулась внаслідок пошкодження їх пестицидом "Раундап"; при цьому позивач послався на Результати аналізів зразків сільськогосподарських рослин на вміст залишкової кількості пестицидів, зробленого Центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, та Акт від 26.05.2006р. Факт виклику представників відповідача-1 для встановлення факту, причин та площі пошкодження посівів соняшника позивач підтвердив актом, складеним головним агрономом Управління сільського господарства Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області і директором господарства позивача, згідно з яким керівника підприємства відповідача-1 повідомлено по телефону про роботу комісії 26.05.2006р.
Авіаційно-технічні роботи по обробці посівів відповідача-1 препаратом "Ураган-Форте" здійснював відповідач-3, що підтверджується актом прийому-здачі виконаних авіаційно-хімічних робіт. Відповідач-3 здійснював зазначені роботи на виконання договору підряду №19-04/06 від 05.05.2006р., укладеного між відповідачем-3 (виконавець) і відповідачем-2 (замовник), за умовами якого відповідач-2 доручає, а відповідач-3 виконує авіаційні роботи в сільському господарстві України відповідно до отриманої та узгодженої заявки з використанням авіатехніки, яка входить до сертифіката експлуатанта та ліцензій і дозволів відповідача-3; відповідач-2 зобов'язався надавати відповідачу-3 за три дні до початку проведення відповідачем-2 робіт заявку (письмово або телефонограмою) з переліком виду робіт, їх об'єму і місця розташування оброблюваних площ; оплата робіт відповідачем-2 проводиться на підставі актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами, рахунку-фактури та, за необхідності, актів бухгалтерської звірки. За виконання авіаційно-хімічних робіт відповідач-1 сплатив відповідачу-2 20 850, 95 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3676 від 11.05.2006р.
Як зазначили судам попередніх інстанцій представники відповідача-2 та відповідача-3, акти на виконання робіт на виконання умов договору підряду №19-04/06 від 05.05.2006р. ними не складались, оплата виконаних робіт за цим договором здійснювалась на підставі актів виконаних робіт, укладених відповідачем-3 з особою, на полях якої безпосередньо виконувались роботи. Відповідач-2 здійснив оплату відповідачу-3 за виконані авіаційно-хімічні роботи, що підтверджується відповідними банківськими витягами.
Згідно розрахунків позивача загальний розмір спричинених йому збитків склав 55 683, 68 грн., які складаються з вартості насіння соняшника -23 531, 18 грн., вартості мінеральних добрив -21 612, 50 грн., витрат на ПММ -9 052, 50 грн., оплату праці -1 487, 50 грн. Стягнення з відповідачів на користь позивача вказаної суми збитків стало причиною звернення до господарського суду.
Місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позову за рахунок відповідача-3 виходив з того, що згідно довідки №2087 від 21.11.2006р., наданої центром з гідрометеорології, у день проведення авіаційно-хімічних робіт швидкість вітру становила 5 м/с (при передбаченою "Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України", затвердженими Наказом №382 Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.1996р. швидкості вітру, що не перевищує 3-4 м/с); пестицид "Ураган-Форте" не затверджений у "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні"; обробка пестицидами проводилась ближче, ніж за 1 км від полів позивача; виконання авіаційно-хімічних робіт є видом господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню; витрати, понесені позивачем на посів та обробку насіння соняшника, що загинув, є збитками, які підлягають відшкодуванню відповідно до ст.225 Господарського кодексу України; план-схема полів була надана командиру повітряного судна і за своїм змістом є правильною та зрозумілою для виконання; відсутність погодження з установою державної санепідслужби план-схеми полів, які підлягали авіаційно-хімічній обробці, не могло стати причиною пошкодження посівів позивача; згідно з договором підряду №19-04/06 від 05.05.2006р. відповідач-2 є замовником, а відповідач-3 -виконавцем підрядних робіт; посилання відповідача-3 на договір підряду №19-04/06 від 05.05.2006р. як на підставу для відповідальності відповідача-2 є необґрунтованими, оскільки останній не використовував літак для авіаційно-хімічних робіт і не є його власником, а відтак місцевий господарський суд, посилаючись також на приписи ст. 11 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", "Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України", затверджених Наказом №382 Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.1996р., "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", затвердженого Міністерством екології та природних ресурсів України, ст.1, п.45 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст.ст.13, 224, п.1 ст.1166, п.1 ст.1172, п.п. 1, 2, 5 ст.1187 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", п.6.2.4 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, дійшов до висновків про наявність правових підстав для задоволення позову саме за рахунок відповідача-3 та відмови в позові до відповідача-1 і відповідача-2.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові, що згідно акту від 26.05.2006р. за зовнішніми ознаками пошкодження рослин соняшника здійснено гербіцидами безперервної дії, за припущенням комісії -групи гліфосатів (раундап і його аналоги), комісія припускає, що зупинення росту рослин, пожовтіння і усихання верхнього листя відбулось внаслідок обробки чорного пару, який межує з полями соняшника; представниками відповідачів цей акт підписаний не був; особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; приписи Господарського та Цивільного кодексів України визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками; особа, яка вимагає відшкодування збитків повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками, натомість позивачем не доведено наявність і розмір збитків, і тим більше, саме з вини відповідачів, до того ж відсутній причинний зв'язок між діями відповідачів та заявленими до стягнення збитками; гербіцид "Раундап" та гербіцид "Ураган-Форте" належать до однієї групи гліфосатів згідно з "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", затвердженим Міністерством екології та природних ресурсів України; препарат "Ураган-Форте" входить до групи десикантів, дозволених для авіаційного застосування та роздрібного продажу населенню; виконання відповідачами вимог, визначених "Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України", ДСП 382-96, затвердженими Наказом МОЗ України від 18.12.1996р. №382 підтверджується актом приймання-здавання виконаних авіаційно-хімічних робіт, підписаним уповноваженими особами відповідача-1 і відповідача-3, копією договору №12 по наданню послуг від 05.08.2006р. укладеного між відповідачем-1 та Державною станцією захисту рослин Запорізької області, копіями посвідчень про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами, виданих працівникам відповідача-1, нарядом на виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами від 15.05.2006р. тощо; порушення відповідачами під час виконання авіаційно-хімічних робіт п.5.26 (в) вказаних Правил відсутнє, оскільки в даному випадку мали місце посіви соняшнику, які без термічної обробки не підлягають споживанню; порушення відповідачами під час виконання авіаційно-хімічних робіт п.5.1 зазначених Правил не знаходиться у причинному зв'язку з заявленими позивачем збитками; наявність самого факту загибелі посівів соняшника після здійснення відповідачем-1 на своїх полях обробки посівів препаратом "Ураган-Форте" не може безперечно свідчити про наявність причинного зв'язку між цими явищами; господарська діяльність, якою займається позивач, безпосередньо пов'язана з комерційним ризиком і факт загибелі посівів може бути пов'язаний з різними факторами виробничого, природного і людського характеру; акт б/н від 26.05.2006р. не може вважатись належним доказом оскільки він не підписаний уповноваженими представниками відповідачів і викладені в ньому обставини не підтверджені належними доказами; матеріалами справи не підтверджено, що саме з полів, зазначених у вказаному акті були відібрані зразки пошкоджених сільгоспрослин і ці рослини передані на лабораторне дослідження; в Акті огляду полів відсутнє посилання на акт відбору зразків загиблих рослин; в Довідці про результати аналізів зразків сільськогосподарських рослин на вміст залишкової кількості пестицидів, зроблених Центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, відсутнє посилання на ДСТУ, які регулюють порядок відбору проб і порядок проведення випробувань, відсутня вказівка про те, що рослини були надані в окремих опечатаних поліетиленових пакетах, а в пакети вкладені бирки із зазначенням номеру поля, з якого взята проба; відсутній висновок що саме ця кількість вмісту токсиканта -0,4 -могла вплинути на рослини соняшника і викликати їх загибель; довідкою Запорізького обласного центру з гідрометеорології №2087 від 21.11.2006р. підтверджується сила вітру в період з 15.05.2006р. по 18.05.2006р. 5-6 м/с, натомість довідкою цієї ж установи за №1296 від 08.06.2007р. підтверджено, що 15.05.2006р. з 6 год. до 12 год. взагалі був штиль, з 12 до 21 год. сила вітру не перевищувала 02 м/с; позивачем в 2006р. з загальної земельної площі (1 216, 20 га) одержано досить високий врожай соняшнику -30 278 ц і доказів звітування в органи статистики про часткову загибель врожаю соняшника позивачем суду надано не було, а відтак апеляційний господарський суд, посилаючись також на приписи ст.11 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", п.6.2 Державних санітарних правил 8.8.1.2.001-98, ст.ст.218, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України, дійшов до висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Проте з указаними висновками погодитися не можна.
Згідно ч.1 ст.216 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами. Відповідно до Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Види, склад та розмір, а також підстави і порядок застосування господарських санкцій визначені в статтях 224-226, 230-232, 235-237 Господарського кодексу України.
З огляду на приписи ст.ст.4-7, 34 ГПК України господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду, при цьому господарський суд приймає тільки ті докази, що мають значення для справи.
Розглядаючи спір суди мотивували свої рішення на підставі суперечливих доказів.
Судами не досліджено в наслідок дії якого чи яких хімічних препаратів мала місце загибель посівів соняшника позивача - пестициду "Раундап" чи препарату "Ураган-Форте" та на якій площі мали місце вказані події. Місцевий господарський суд виходив з того, що загибель посівів соняшника мала місце на загальній площі 125 га і посіви загинули повністю. Суд апеляційної інстанції пославшись на статистичні дані дійшов висновку що позивачем в 2006р. із загальної земельної площі (1 216, 20 га) одержано досить високий врожай соняшнику -30 278 ц і доказів звітування в органи статистики про часткову загибель врожаю соняшника позивачем суду надано не було.
Не дослідивши в наслідок дії якого чи яких хімічних препаратів, чи в наслідок інших обставин, мала місце загибель посівів соняшника позивача суди не з'ясували чи мають відповідачі відношення до вказаної події.
Господарські суди всіх інстанцій при наявних в матеріалах справи суперечливих доказах, належним чином не встановили факт наявності або відсутності безпосереднього причинного зв'язку між заявленою позивачем до стягнення сумою шкоди, неправомірними діями і виною відповідачів.
При цьому суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, послався на суперечливість наявних у справі інших доказів щодо погодно-кліматичних умов, однак не спростував висновків суд першої інстанції та не зазначив в своїй постанові за яких мотивів він спростовує досліджені цим судом докази, вказану неповноту не усунув.
Згідно ст.41 ч.1 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд може призначити судову експертизу. Частиною третьою вказаної норми визначено, що проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Незважаючи на доводи позивача про потраву посівів соняшника відповідачем-1, суди не перевірили належним чином цих тверджень, не з'ясували належними та допустимими доказами в наслідок дії якого чи яких хімічних препаратів мала місце загибель посівів соняшника позивача та не призначили відповідну судову експертизу, а відтак не встановили належним чином факт наявності або відсутності безпосереднього причинного зв'язку між заявленою позивачем до стягнення сумою шкоди, неправомірними діями і виною відповідачів. У суду касаційної інстанції з врахуванням меж повноважень, встановлених ч.2 ст.111-5 та ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави вважати що можливість з'ясування вказаних обставин шляхом призначення судової експертизи, з урахуванням специфіки спору, тривалого часу його розгляду та тієї обставини що весняно-польові роботи проводились у травні 2006р., втрачена.
Наведені порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права як такі, що призвели до прийняття неправильних судових рішень у справі та не можуть бути усунені касаційною інстанцією в силу положень ч.2 ст.111-5 та ст.111-7 ГПК України, є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Фермерського господарства "Наталія" задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2007р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2007р. у справі №10/297/06 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало