13 листопада 2007 р.
№ 32/748-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.-головуючого
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргу
Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу
на постанову
Господарського суду Одеської області від 29.05.2007
Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007р.
у справі
№ 32/748-07 господарського суду Одеської області
за заявою
Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
до
ТОВ "Техінформ-Сервіс"
про
Визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Ізмаїльської ОДПІ -Притула Г.Л.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 у справі № 32/748-07 ( суддя Грабован Л.І.) заяву Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство повернуто заявнику без розгляду на підставі абз.5 ч. 1 ст.9 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 липня 2007 у справі № 32/748-07 ( Колегія суддів : Воронюк О.Л., Єрмілов Г.А., Лашин В.В.) апеляційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ залишено без задоволення,ухвалу господарського суду Одеської області від 29.05.2007 № 32/748-07 залишено без змін.
Не погоджуючись з процесуальними актами попередніх інстанцій , Ізмаїльська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , згідно якої просила скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 29.05.2007 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2007 і передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись на порушення з боку суду першої та другої інстанції норм ст.ст. 1,6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України , переглянувши в касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції,на підставі встановлених фактичних обставин справи , перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 травня 2007 встановлено, що вимоги Ізмаїльська ОДПІ, які викладені в заяві про порушення справи про банкрутство, в сумі 4806302,35 грн. складають разом основний борг по податку на прибуток та штрафні санкції за порушення податкового законодавства та за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
Ухвала господарського суду мотивована тим, що в порушення вимог ч.8 ст.7 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви не додано рішення суду та виконавчі документи щодо заборгованості по податку на прибуток, не викладено обставин,які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми боргових вимог,а також строку їх виконання, розміру неустойки ( штрафі, пені) вимоги Ізмаїльської ОДПІ також складаються із сум штрафних санкцій та пені.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими, відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону передбачено, що до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів ( обов'язкових платежів) додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості з обов'язкових платежів у встановленому законодавством порядку.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що , при порушенні справи про банкрутство органи державної податкової служби повинні надати господарському суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та ( або ) державними цільовими фондами, відповідно до Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з п.п.7.2.1.,п.7.2 ст.7 Закону, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення,які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Законом,а також іншими Законами.
Одеським апеляційним господарським судом в постанові повно та обгрунтовано встановлено, що доказів вжиття всіх заходів щодо погашення податкового боргу з податку на прибуток , передбачених Законом , ініціюючим кредитором надано не було. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не вказано обставин , на яких грунтуються заявлені вимоги та не надано доказів , що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме доказів наявності безспірного боргу.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні, виходячи з такого:
Згідно з вимогами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України " Про систему оподаткування" під податком ї збором ( обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду,здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно зі ст. 13 Закону України " Про систему оподаткування " в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори ( обов'язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори ( обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України " Про систему оподаткування" ,сплаті не підлягають.
З огляду на наведене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Закон не відносить суми неустойки ( штрафів,пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів ( обов"язкових платежів).
Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог державної податкової інспекції за податками і зборами( обов'язковими платежами) при порушенні справи про банкрутство, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що суми штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги змістом яких є штрафи, пені, а також фінансові санкції за порушення податкового законодавства можуть бути заявлені в процедурі розпорядження майном , в порядку ч.1 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , тобто суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора -Державної податкової інспекції при порушенні провадження у справі про банкрутство, безспірні вимоги, в даному випадку, складають суму заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), які передбачені ст.ст.14,15 Закону України " Про систему оподаткування".
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Ізмаїльської Об'єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 29.05.2007 та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.07. у справі № 32/748-07 залишити без змін.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич